Передоручення на продаж товару

Підприємство під час участі у виставці здійснюватиме реалізацію власної продукції. Як уникнути готівкових розрахунків? Чи може підприємство укласти договір з надання послуг реалізації з фізособою-непідприємцем? Які документи потрібні для оформлення такої операції? Які податки слід сплатити?

Продаж продукції за готівку

Коли підприємство бере участь у якомусь заході, приміром, у такому як виставка, ярмарок, книжковий форум, ясна річ, виникає можливість не тільки ознайомити покупців зі своєю продукцією, а й реалізувати її. Відразу постає запитання: як організувати такий продаж? Чи вимагається застосовувати РРО, адже реалізація провадиться за готівку?

Якщо підприємство за видом діяльності не належить до підприємств торгівлі (допоможе визначити це КВЕД виду діяльності), то згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва РРО та РК не застосовуються за умови розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Це означає, що касир (уповноважена особа) повинен уважно ставитись до організації своєї роботи, враховуючи вимоги Положення №637:

1) приймання одержаної готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі;

2) слід дотримуватись установленого ліміту каси¹. Якщо підприємство ліміт каси не встановило, то ліміт вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана до банку, вважається понадлімітною. Якщо підприємство працює у вихідні та святкові дні і не має змоги здати готівку до банку, то кошти мають здаватися до банку наступного робочого дня;

¹ Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

3) підприємства мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізособами протягом одного дня (до уваги береться окремо кожна особа) за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум. Згідно з Постановою №210, гранична сума — 50 тис. грн;

4) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки санкція згідно з Указом №436 становить п'ятикратний розмір неоприбуткованої суми.

Якщо підприємство є торговельним, то, відповідно до п. 3 Переліку №1336, учасник виставки-продажу (ярмарку) під час роздрібної торгівлі може здійснювати розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Щоправда, така норма застосовується з певним обмеженням. Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) не повинен перевищувати 200 тис. грн на одного суб'єкта господарювання. Тому, якщо у підприємства граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій більший за таку суму, потрібні: РРО, поставлений на тимчасовий облік, реєстраційне посвідчення, довідка про опломбування, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій.

Враховуючи таку організацію, можна запропонувати безпечніший альтернативний варіант — скористатись послугами сторонньої особи. Надавати послуги з продажу продукції підприємства може не тільки СГ, зокрема підприємець, а й фізособа. У цьому разі реалізація продукції підприємства здійснюватиметься не безпосередньо підприємством, а представником.

Проте слід бути уважним щодо понесених витрат виконавцем. Наприклад, підприємство в жодному разі не має права оформити відрядження такій особі. За пп. 170.9.1 ПКУ відрядженням вважається поїздка фізособи, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем. А в даному разі залучається особа шляхом укладання цивільно-правового договору. I якщо підприємству доводиться відправляти особу до іншої місцевості, витрати на поїздку такої фізособи можуть включатися до суми винагороди за договором. Таким чином, необхідність відряджень відпадає, компенсація витрат просто включається до суми винагороди за цивільно-правовим договором.

Договір про надання послуг

Насамперед зауважимо, що правочини між фізичною та юридичною особою за нормами ст. 208 ЦКУ слід вчиняти у письмовій формі. Одним із посередницьких договорів є договір доручення. Послуги з продажу продукції сторонньою особою можна оформити договором про надання послуг, який буде мати ознаки доручення. У цьому випадку покупці будуть обізнані щодо продавця-виробника продукції, проте всі організаційні питання щодо готівкових розрахунків візьме на себе фізособа. Договір доручення відрізняється від схожого з ним договору комісії тим, що в договорі доручення повірений діє як представник — тобто виступає від імені довірителя, а в договорі комісії комісіонер виступає від свого імені (тобто відбувається заміна сторони). При вчиненні угод на підставі договору доручення довіритель завжди відомий, а при вчиненні угод за договором комісії — комітент може бути невідомий, адже замість нього стороною в укладеній угоді виступає комісіонер.

Отже, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правовому регулюванню договору доручення присвячено ст. 1000 — 1009 ЦКУ.

На що слід звернути увагу в договорі

1. Предмет договору — треба чітко визначити юридичні дії повіреного. Наприклад, «Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника за винагороду здійснювати продаж ... продукції, що належить Замовнику (надалі іменується «продукція»), за рахунок Замовника і від імені Замовника».

2. Строк дії договору.

3. Розмір плати повіреному (якщо сторони домовились, що договір буде безоплатним, це обов'язково слід зазначити у договорі).

Порядок передачі продукції, найменування, одиниця виміру, ціна продажу, загальна кількість, що передається виконавцю, а також окремі вказівки замовника щодо продажу продукції можна визначити актом приймання-передачі продукції на реалізацію, який може бути додатком до договору.

Виконавець після виконання договору повинен надати замовнику письмовий звіт про виконання договору. Затвердженої форми звіту немає, тому порядок подання, інформація, яку слід зазначати в ньому, а також понесені витрати, які замовник зобов'язаний відшкодувати, — усе це треба узгодити у договорі заздалегідь.

Нарахування винагороди буде підтверджуватись актом або іншим підтвердним документом, який складає замовник після отримання послуг з продажу продукції. У цьому документі важливо зазначити суму винагороди, адже ця сума є базою для нарахування ЄСВ та утримання ПДФО та військового збору (про що — далі).

Після виконання договору виконавець повинен передати підприємству залишок нереалізованої продукції.

Отже, за договором про надання послуг з продажу продукції виконавець не несе жодних витрат (або вони відшкодовуються замовником) та отримує винагороду.

Облік та податки

Бухгалтерський облік

Договір про надання послуг з продажу продукції майже не відображається в обліку підприємства, за винятком нарахованої суми винагороди та нарахованої суми ЄСВ у складі витрат на збут Д-т 93. Передача продукції за актом виконавцю не передбачає в обліку підприємства жодних операцій. Адже право власності у цей момент не переходить. Продукція залишається на балансі підприємства, хоча сам факт переміщення можна відобразити проведенням Д-т 262 К-т 261.

Дохід від реалізованої продукції в обліку підприємства відобразиться на підставі звіту в періоді, коли цей документ буде затверджено обома сторонами. В обліку підприємства це класична операція реалізації продукції: Д-т 361 К-т 701 та Д-т 901 К-т 26.

Податковий облік

Враховуючи, що платники податку на прибуток згідно з пп. 134.1.1 ПКУ визначають об'єкт оподаткування на основі бухобліку, у податковому обліку жодних коригувань на різниці та інших особливостей немає.

Якщо підприємство є платником ЄП, у цьому випадку діє інший підхід. Доходом платника ЄП буде дата зарахування коштів на поточний рахунок (або дата отримання готівки у касу) відповідно до п. 292.6 ПКУ.

А от платникам ПДВ слід звернути увагу на певну особливість. Відповідно до пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується винагорода, є постачанням товарів. Тому, попри те що право власності на продукцію до виконавця не переходить, для підприємства це є постачанням. А якщо так, то постачання товарів на митній території України є об'єктом оподаткування ПДВ. За нормою п. 189.4 ПКУ базою оподаткування для товарів, що передаються у межах посередницьких договорів, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ, — договірна вартість. Дата збільшення податкових зобов'язань з ПДВ визначається за ст. 187 ПКУ — за правилом «першої події».

У разі повернення виконавцем залишків нереалізованих товарів, згідно зі ст. 192 ПКУ, підприємство має право зменшити ПЗ з ПДВ шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної.

Приклад 1 Підприємство для реалізації власної продукції на ярмарку уклало з фізособою договір на постачання послуг. 16 червня за актом приймання-передачі передано продукцію підприємства. Фізособа реалізувала продукцію в період 17 та 18 червня, що підтверджено звітом, та 19 червня перерахувала на поточний рахунок підприємства кошти.

За умовами прикладу датою виникнення ПЗ з ПДВ є 16 червня. Саме цією датою підприємство зобов'язано скласти ПН на неплатника ПДВ (з типом причини 02).

Укладений договір на постачання послуг з продажу за своєю суттю є цивільно-правовим договором з фізособою. Тому слід звернути увагу на податки і збори, які підприємству треба нарахувати й утримати у цьому разі.

У разі виплати доходу фізособі підприємство за пп. 14.1.180 ПКУ виконує функції податкового агента щодо утримання ПДФО та військового збору. ПДФО та військовий збір сплачують (перераховують) до бюджету під час виплати винагороди. Якщо винагорода виплачується готівкою з каси підприємства, ПДФО та військовий збір сплачуються протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування, згідно з пп. 168.1.4 ПКУ. А от якщо винагорода нарахована, але з якихось причин не виплачується, податок та збір слід утримати у строки, встановлені для місячного податкового періоду, відповідно до пп. 168.1.5 ПКУ. Отже, податок треба сплатити до 30 числа місяця, наступного після нарахування винагороди. Сплачують ПДФО та військовий збір за місцем перебування підприємства.

Сума винагороди у формі №1ДФ

У формі №1ДФ* сума винагороди зазначається з ознакою доходу 102 (графа 5 розділу I та у загальній сумі військового збору у розділі II). У разі якщо суму винагороди нарахували (підтверджено первинним документом), наприклад, у червні, проте виплачено її у липні (це вже інший квартал), у формі №1ДФ за II квартал, на наш погляд, буде заповнено графи 3а, 4а розділу I, а також загальна сума нарахованого доходу та загальна сума нарахованого збору у розділі II. А вже у формі №1ДФ за III квартал буде заповнено графи 3 та 4 (відображаються фактичні суми виплаченого доходу та перерахованого податку до бюджету) розділу I та розділ II (загальна сума виплаченого доходу та загальна сума перерахованого збору).

* Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.

Підприємство, яке використовує працю фізосіб на умовах цивільно-правового договору, зобов'язане сплатити ЄСВ. Базою нарахування є сума винагороди, на яку треба нарахувати ЄСВ у розмірі 22%. Увага: донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску, якщо сума винагороди є меншою за 3200,00 грн, як наслідок, сума ЄСВ буде меншою за 704,00 грн, не треба, якщо послуги надає фізособа, яка не працює на цьому підприємстві. Єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, слід сплатити не пізніше 20 числа наступного місяця. Це за умови, що винагороду та ЄСВ разом із нею не сплачено раніше. Суми виплаченої винагороди та суми ЄСВ, а також дати початку і закінчення дії цивільно-правового договору відображають у Звіті з ЄСВ (заповнюються таблиці 1, 5, коли було укладено або розірвано договір, та таблиця 6, де у графі 9 код категорії ставиться позначка 26).

Приклад 2 Підприємство для реалізації власної продукції на ярмарку уклало договір на постачання послуг з фізособою. Сума винагороди становить 1000,00 грн. За актом приймання-передачі передано 100 од. продукції на суму 12000,00 грн, у т. ч. ПДВ. За поданим звітом від виконавця реалізовано 80 од. продукції на суму 9600,00 грн, у т. ч. ПДВ. Облік операцій див. у таблиці.

Таблиця

Відображення операції з продажу продукції

Нормативна база

• Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
• Указ №436 — Указ Президента від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
• Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
• Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
• Постанова №210 — Постанова НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»