Облік витрат на участь у тендері

Підприємство бере участь у тендері на продаж власної продукції — будівельних конструкцій. Для цього були понесені такі витрати:
— сплачено юрфірмі за послуги з отримання довідки про несудимість директора — 300 грн;
— сплачено банку за видачу довідки про наявність відкритих рахунків — 100 грн;
— оплачено банківську гарантію — 5300 грн;
— сплачено за участь у тендері організатору тендера — 6600 грн, у т. ч. ПДВ — 1100 грн.
Як обліковувати всі ці витрати? Чи є плата за послуги з отримання довідки про несудимість додатковим благом директора?

Довідка про несудимість директора

Законом №922¹ визначено, що тендер (торги) — це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) — п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону №922. Для участі у тендері учасники подають тендерні пропозиції — пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону №922).

Замовник тендера зобов'язаний відмовити учаснику тендера в участі, якщо службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, і судимість з неї не знято або не погашено у встановленому законом порядку (п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону №922).

Для з'ясування цієї обставини до складу документів, що подаються разом з тендерною пропозицією, і подається довідка про відсутність судимості. Ця довідка засвідчує, що фізособа не притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини, не має непогашеної судимості, не перебуває в розшуку на день отримання довідки. Такі довідки видають Департамент інформаційних технологій МВС та територіальні сервісні центри МВС безоплатно у строк до 30 к. д. з дня надходження запиту про її видачу (п. 18 Порядку №1256²). Разом з цим є пропозиції від суб'єктів господарювання, які надають консультації та послуги з отримання довідки про несудимість, але вже за плату. При цьому такі СГ отримують довідки у більш короткі строки, ніж 30 к. д. Чи буде оплата таких послуг додатковим благом директора, якщо є безкоштовна альтернатива — самостійне отримання довідки?

¹ Закон України від 25.12.2015 р. №922-VIII «Про публічні закупівлі».

² Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затверджений наказом МВС від 29.11.2016 р. №1256.

На нашу думку, можна стверджувати, що ні. По-перше, ця довідка потрібна не директору як фізособі з особистою метою, а підприємству як юридичній особі — для підтвердження повноважень його представника (про що свідчитиме мета запиту, яка зазначається у документах на отримання довідки). Якби підприємство не брало участі у тендері, воно не користувалося б послугами з отримання довідки. По-друге, якщо строк подання тендерної пропозиції менший ніж 30 к. д. або з об'єктивних причин підприємство не може чекати 30 к. д., у нього не залишається іншого виходу, як замовляти платну послугу з видачі довідки. Крім цього, у визначенні додаткового блага в пп. 14.1.47 ПКУ сказано, що воно не пов'язане з виконанням обов'язків трудового найму. У цьому випадку довідка потрібна для виконання трудових функцій директора як представника підприємства на тендері, отже, вона не є додатковим благом.

Також, на нашу думку, витрати на отримання довідки не підпадають під вимоги пп. 164.2.17 ПКУ. Зокрема, така довідка не є вартістю використання об'єктів майна роботодавця (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ), не є безоплатно отриманим майном відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ (адже директор нею не користується з особистою метою), не є відшкодуванням витрат за пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ (адже витрати несе підприємство, а не його працівник), а також не може вважатися безоплатно отриманими послугами за пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ (адже фізособа не отримує ці послуги для власного використання). Отже, якщо вартість послуг з видачі довідки не є додатковим благом директора, вона не оподатковується ПДФО та військовим збором. I також не нараховується ЄСВ, адже вкрай важко стверджувати, що це інші заохочувальні та компенсаційні виплати застрахованої особи.

Оскільки така довідка отримується зі збутовою метою, то в бухобліку її вартість списується на рахунок 93 «Витрати на збут».

Довідка від банку про наявність відкритих рахунків

Зазвичай витрати на оплату послуг банку відносяться до складу адміністративних витрат (однойменний рахунок 92). Але в цьому випадку, оскільки мета видачі довідки чітко визначена, її вартість доцільніше списати на ту саму статтю витрат на збут на рахунку 93, що й інші витрати на участь у тендері.

Банківська гарантія

Банківська гарантія — це письмове зобов'язання банка виплатити грошове відшкодування в разі настання обставин, прописаних в документі при випуску гарантії. Як правило, для участі у тендері банки надають електронні тендерні гарантії. Отже, витрати на оплату банківської гарантії — це фінансові витрати, і їх обліковують на субрахунку 952 «Iнші фінансові витрати».

Плата за участь у тендері

Плата за участь у тендері, що здійснюється на адресу організатора тендера, обліковується як послуга сторонньої організації. У цьому випадку витрати на оплату таких послуг відносять до витрат на збут. У складі вартості послуг організатора тендера може бути ПДВ, якщо організатор — платник цього податку.

Якщо участь підприємства у тендері не є законодавчо встановленим обов'язком, а визначається ним самостійно та на добровільних засадах, то послуги з організації такого тендера не звільняються від ПДВ на підставі пп. 197.1.18 ПКУ. Про те, що послуги з організації тендера оподатковуються ПДВ, податківці писали у листі ДФСУ від 06.10.2016 р. №21765/6/99-99-15-03-02-15.

Також коли участь у тендері пов'язана з операціями щодо продажу продукції, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від ПДВ, то сплачена сума податку буде враховуватись у складі податкового кредиту, але не пізніше останнього дня звітного періоду слід буде нарахувати податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ.

Витрати на участь у тендері включаються до розрахунку фінрезультату з метою оподаткування податком на прибуток відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 134.1.1 ПКУ). Коригувань фінрезультату (якщо платник їх здійснює) з метою оподаткування для цих витрат не передбачено.

Облік витрат на участь у тендері за умовами запитання показано в таблиці.

Таблиця

Облік витрат на участь у тендері

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»