7 червня 2017 року було доволі плідним днем у Кабміні. Адже кількома постановами1 внесено значні зміни щодо регулювання діяльності Держархбудінспекції, здійснення нею держконтролю та держнагляду. Повноваження Держархбудінспекції розширилися.
Держархбудінспекція одна, а НПА два
Почнімо з того, що 07.06.2017 р. постановою №408 внесено зміни до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою КМУ від 09.07.2014 р. №294.
1 На дату підписання номера до друку офіційно не оприлюднені.
А тим часом в Україні є ще одне Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, але затверджене воно вже Указом Президента України від 08.04.2011 р. №439/2011 — чинне станом на сьогодні.
Отже, виникають запитання: яким документом треба керуватися та чому зміни вносяться лише до постанови КМУ?
Нагадаємо, що Указом Президента України від 09.12.2010 р. №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі — Указ) запроваджено адміністративну реформу. Станом на 2010 рік повноваження контролюючих органів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначались тільки відповідними положеннями про них, затвердженими указами Президента України. Відповідні повноваження надані були Президенту України ч. 15 ст. 106 Конституції України. Щоправда, згідно з висновком КСУ, викладеним у рішенні від 28.01.2003 р. №2-рп/2003, реорганізація передбачених Конституцією України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади має відбуватись без зміни назви цих органів та їх основного цільового призначення, що випливає з назви.
Водночас за Законом України від 21.02.2014 р. №742-VII «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» стаття 106 Конституції зазнала кардинальних змін, завдяки яким у Президента України відібрано право на проведення адмінреформи своїми указами.
А це має означати, що Указ Президента України від 08.04.2011 р. №439/2011 мав би втратити чинність — очевидно, про нього наразі забули!
Iнша ситуація з Постановою №294. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про держконтроль), виключно законами встановлюються, зокрема:
— повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
— спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Право на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок визначено у ст. 41 Закону України від 17.02.2011 р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності». Порядок здійснення такого контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, враховуючи наявність двох нормативно-правових актів, які затверджують Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, все ж пріоритет надаємо саме Постанові КМУ від 09.07.2014 р. №294.
Розширено повноваження Держархбудінспекції
Iнспекція проводить перевірки:
— відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
— відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
— дотримання порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації;
— законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;
— додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
Iнспекція видає обов'язкові для виконання приписи щодо:
— усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
— зупинення підготовчих та будівельних робіт;
— усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єктами нагляду;
— усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Це важливо!
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення держархбудконтролю, наразі не зазнали змін — вони затверджені наказом Мінрегіонбуду від 15.05.2012 р. №240.
Окрім наведеного вище, Держархбудінспекція отримала право на скасування чи зупинення дії прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до КУпАП та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
У контексті скасування чи зупинення дії слід зазначити, що постановою КМУ від 07.06.2017р. №407 внесено зміни до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. №553 (далі — Порядок контролю).
Додатком до Порядку контролю визначено строки для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Строки коливаються від п'яти робочих днів до двох місяців. Наприклад, строк для усунення порушень у разі виконання будівельних робіт без набуття права на їх виконання встановлений на рівні двох місяців.
Таке порушення, як застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, має бути виправлено за один місяць.
А в разі залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством, строк на виправлення надається в 10 робочих днів.
При цьому підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності (пп. 3 п. 11 Порядку контролю).
Зверніть увагу!
Строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком до Порядку контролю обов'язково встановлюється у приписі (п. 17 Порядку контролю).
Здійснення перевірок та оформлення їх результатів
Щодо організації та проведення перевірок Порядок контролю чітко вказує на обов'язок дотримання під час здійснення заходів Держархбудконтролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) на об'єктах будівництва вимог ст. 1 та 3, ч. 1, 4, 6 — 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 — 4 ст.5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 — 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, п. 3 ст. 22 «Прикінцеві положення» Закону про держконтроль.
Як і раніше, держархбудконтроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Проте наразі плановою перевіркою вважається перевірка, передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу з урахуванням критеріїв ризику від провадження госпдіяльності.
Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізособи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів (п. 6 Порядку контролю).
Доповнено й перелік обов'язків посадових осіб органу Держархбудконтролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під підпис керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за 10 днів до її початку (п. 12 Порядку контролю).
Позапланові перевірки доповнені такою підставою, як вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом (ч. 2 п. 7 Порядку контролю).
Зверніть увагу!
Допуск до позапланової перевірки здійснюється за умови пред'явлення посадовою особою органу Держархбудконтролю службового посвідчення та надання копії направлення для проведення позапланової перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки збільшено до 10 робочих днів з можливістю, як і раніше, продовження не більше ніж на 2 робочі дні.
Відповідно до п. 12 Порядку контролю, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль, у допуску посадових осіб органу Держархбудконтролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів Держархбудконтролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений Порядком контролю строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт (порядок складення такого акта — див. п. 18 Порядку контролю).
Посадові особи органу Держархбудконтролю для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право фіксувати процес проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки (пп. 10 п. 5 Примірного положення про органи держархбудконтролю, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2015 р. №671).
Штрафи — тепер у межах трьох місяців
Не забуваймо й про те, що органи Держархбудконтролю мають право на складання актів перевірок, протоколів про вчинення правопорушень, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справ про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладення штрафів відповідно до закону. Наведені нами вище зміни стосуються й Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.95 р. №244.
Головна зміна — відтепер не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення (п. 34 Порядку №244).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»