Уточнено підстави для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу
! Платникам податків
Кабмін уніс зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Зокрема, документом визначено загальні засади, пов'язані з поняттям форс-мажорних обставин, уповноважений орган, що засвідчує форс-мажорні обставини, та документ, яким підтверджується наявність таких обставин.
Крім того, актуалізовано положення, пов'язані з уточненням назв державних органів, уповноважених на надання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Так, уточнено, що обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у ч. 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №393 чинна з 10.06.2017 р.
Строки розрахунків за ЗЕД-операціями, які не завершені на 26.05.2017 р.
! Iмпортерам та експортерам
НБУ нагадує, що 26 травня 2017 р. набрала чинності Постанова №41, якою скасовано тимчасову норму щодо скорочення максимального строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 днів. У зв'язку з цим з 26 травня розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Відповідно до ст. 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Разом із тим Конституція передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
З огляду на це Нацбанк повідомляє: з 26.05.2017 р. на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону №1724 щодо 180-денного строку розрахунків.
Лист НБУ від 08.06.2017 р. №40-0005/40465
Як враховується підвищення окладів при обчисленні відпусткових
! Роботодавцям
Мінсоцполітики нагадує, що відповідно до п. 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.
Пунктом 3 Порядку №100 визначено виплати, які мають враховуватися при обчисленні середньої зарплати в усіх випадках її збереження. Зокрема, при обчисленні середньої зарплати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, зокрема, враховуються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Враховуючи вищевикладене, при підвищенні окладів (тарифних ставок) у розрахунковому періоді чи періоді, коли за працівником зберігається середня зарплата, всі виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати (у тому числі суми індексації, середньої зарплати, яка зберігається за час відпусток, періоду тимчасової непрацездатності тощо), коригуються на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок).
Лист Мінсоцполітики від 04.05.2017 р. №1344/0/101-17/282
Визначення коефіцієнтів коригування при розрахунку відпусткових
! Роботодавцям
Працівника переведено на нижче оплачувану посаду з 01.12.2016 р. З 26 грудня до 20 січня він перебував у щорічній відпустці. Як визначити коефіцієнт коригування при розрахунку відпусткових? На це запитання ДФСУ надала таку відповідь.
Оскільки в розрахунковому періоді (грудень 2015 року — листопад 2016 року) відбулося підвищення окладів згідно з постановою КМУ (у травні 2016 року), то при обчисленні середньої заробітної плати зарплату до травня необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу працівника. Заробітна плата за травень — листопад 2016 року враховується в нарахованому працівникові розмірі.
Згідно з абз. 2 п. 10 Порядку №100 у випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Оскільки в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, відбулося підвищення посадових окладів, необхідно відкоригувати середній заробіток, який за працівником зберігався з 01.01.2017 р. до 20.01.2017 р., і донарахувати належні йому кошти.
Лист Мінсоцполітики від 20.04.2017 р. №1227/0/101-17/282
Коли відкликання працівників зі щорічної відпустки є правомірним
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики наголошує, що відкликання працівника зі щорічної відпустки допускається за його згодою лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог ч. 1 ст. 12 Закону №504 та в інших випадках, передбачених законодавством.
При відкликанні зі щорічної відпустки посадової особи місцевого самоврядування доцільно керуватися ст. 60 Закону №889-VIII та Порядком відкликання державного службовця зі щорічної відпустки, затвердженим постановою КМУ №230.
Згідно з нормами ст. 12 Закону №504 та ст. 60 Закону №889 відкликання працівника зі щорічної відпустки допускається лише у разі настання надзвичайних обставин, а державного службовця — для виконання невідкладних завдань, про які не було і не могло бути відомо під час надання щорічної відпустки, за умови неможливості виконання таких завдань іншою уповноваженою на це особою.
Відкликання зі щорічної відпустки з інших підстав не допускається.
Лист Мінсоцполітики від 19.04.2017 р. №8285/0/2-17/28
Правила охорони праці для працівників виробництва безалкогольних напоїв
! Працівникам виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
Мінсоцполітики затвердило Правила охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв.
Правила встановлюють вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах виробництва солоду, пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод.
Вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання роботодавцями та працівниками при виробництві солоду, пива (в тому числі і при експлуатації міні-пивоварень з виробництва пива, призначених для барів, ресторанів, кафе і невеликих виробництв), безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод.
Так, для зниження небезпек та ризиків негативного впливу небезпечних та шкідливих факторів на здоров'я та життя працівників на підприємстві роботодавець повинен, зокрема:
1) забезпечити функціонування системи управління охороною праці відповідно до ст. 13 Закону про охорону праці;
2) розробити та запровадити методику(и) ідентифікації небезпек та оцінювання ризиків у всіх ланках виробничих процесів та робочих місць;
3) розроблювати та затверджувати інструкції з охорони праці;
4) вести журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт із підвищеною небезпекою;
5) розроблювати та затверджувати функціональні обов'язки та права працівників підприємства з організації та забезпечення безпеки праці;
6) за рахунок власних коштів забезпечувати попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників;
7) забезпечувати проведення розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно.
Також роботодавець повинен створити на підприємстві службу охорони праці.
Наказ Мінсоцполітики від 18.04.2017 р. №635
набере чинності з дня опублікування
(станом на 13.06.2017 р. не опублікований)
Коригуємо зведені податкові накладні для безперервних і ритмічних постачань
! Платникам ПДВ
ДФСУ розглянула ситуацію: платник податку протягом березня 2017 року отримував товари/послуги частково в рахунок сплаченої протягом лютого 2017 року передоплати. На суму передоплати постачальником в лютому була складена податкова накладна.
Податківці зазначають, що в березні 2017 року податкова накладна мала бути складена постачальником на ті операції з постачання товарів/послуг, які були здійснені понад суму отриманої ним у лютому передоплати. При цьому підстав для складання розрахунку коригування ПН, складеної у лютому на суму передоплати, у зв'язку з тим, що постачання товарів/послуг здійснювалося в наступному звітному періоді, немає, якщо коригування ціни/обсягів поставлених товарів/послуг не відбувається.
З огляду на це податківці стверджують, що на операції з постачання товарів/послуг, за які в лютому 2017 року було отримано передоплату і складено податкову накладну, в березні 2017 року нова ПН не складається. Крім того, податкова накладна, складена в лютому 2017 року, не коригується, якщо немає інших підстав для складання РК (наприклад, коригування ціни/обсягів поставлених товарів/послуг).
Зведена податкова накладна, складена останнім днем березня 2017 року, повинна включати всі обсяги постачань березня за винятком тих обсягів, які здійснювалися в рахунок передоплати, що була надана в попередньому місяці.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 06.06.2017 р. №489/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Порядок розрахунку авансових внесків при від'ємному значенні
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ розглянула питання щодо порядку розрахунку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, якщо за результатами податкового (звітного) року об'єкт оподаткування має від'ємне значення, та повідомила.
У разі якщо дивіденди сплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об'єкт оподаткування має від'ємне значення, то авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 06.06.2017 р. №466/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Штрафи за невчасну реєстрацію податкової накладної — роз'яснення ДФС
! Платникам ПДВ
ДФСУ зазначила: ст. 120-1 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2016 р., мала назву «Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних», а отже, передбачала застосування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації ПН, що підлягли наданню покупцям — платникам ПДВ.
У період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р. був чинним Порядок заповнення податкової накладної, затверджений Наказом №957.
Відповідно до п. 12 Порядку №957 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку «Особа (платник податку) — покупець» проставлялося найменування (П. I. Б.) нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначалася країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а в рядку «Iндивідуальний податковий номер покупця» відображався умовний IПН «300000000000».
У разі складання ПН за операціями з використання товарів/послуг, за якими суми ПДВ попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які звільнялися від оподаткування ПДВ, у рядку «Iндивідуальний податковий номер покупця» повинен був відображатися умовний IПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначав власні дані.
Такі накладні підлягали реєстрації в ЄРПН та не видавалися отримувачу товарів/послуг.
Отже, якщо платник ПДВ — постачальник товарів/послуг у період з 01.10.2015 р. до 31.12.2015 р. складав ПН, які не підлягали наданню платникам ПДВ — покупцям товарів/послуг, то законодавчих підстав для застосування штрафних санкцій, встановлених нормами пунктів 120-1.1 і 120-1.2 ПКУ, не було.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 07.06.2017 р. №524/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Передоплату зараховано в рахунок оплати товарів за іншим договором: коригування ПДВ
! Платникам ПДВ
Податківці зазначили: якщо продавець — платник ПДВ на дату отримання попередніх (авансових) оплат за одним договором визначив податкові зобов'язання з ПДВ та надалі такі авансові оплати зараховуються в рахунок оплати товарів/послуг за іншими договорами, то постачальник — платник ПДВ має право скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених на дату отримання авансових оплат, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань.
РК складають на дату підписання документів, на підставі яких кошти, отримані за одним договором, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами.
Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг і є:
— для постачальника — підставою для зменшення нарахованих податкових зобов'язань;
— для отримувача-покупця — підставою для зменшення податкового кредиту.
Але якщо за іншими договорами товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки («першої події») постачальник склав та зареєстрував в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередніх оплат податкові накладні постачальником не складаються.
Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за одним договором у рахунок оплати вартості товарів/послуг за іншими договорами товари/послуги поставлені не були, то на дату підписання таких документів продавець — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкові накладні на суми попередніх оплат за договором («перша подія») і зареєструвати їх в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Такі податкові накладні є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення зазначених у них сум податку до податкового кредиту.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 06.06.2017 р. №493/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Чи можна віднести до витрат підприємця-«загальносистемника» бухгалтерські послуги
! ФОП на загальній системі
Податківці зазначають, що фізособа — підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат лише витрати, визначені п. 177.4 ПКУ та Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат.
До таких витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, пов'язані з веденням госпдіяльності, які не зазначені в пп. 177.4.1 — 177.4.3 ПКУ, до яких належать витрати:
— на відрядження найманих працівників;
— на послуги зв'язку, реклами, плату за розрахунково-касове обслуговування;
— на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності;
— на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 ПКУ).
Отже, встановлений чинним податковим законодавством перелік витрат не містить витрат, понесених у зв'язку з наданням фізособі-підприємцю бухгалтерських послуг.
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 07.06.2017 р. №517/С/99-99-13-01-02-14/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»