Напередодні змін у податковому законодавстві з 01.01.2017 р. фізособи-підприємці почали масово припиняти госпдіяльність. Основною причиною стала необхідність сплати ЄСВ у сумі 704 грн усіма без винятку підприємцями незалежно від того, отримано дохід чи ні.
Проте ця ситуація триває досі. Багато підприємців звертаються до нас на «гарячу лінію» з численними запитаннями щодо правил припинення та подальшої долі фіскальних перевірок. Розгляньмо докладніше.
Порядок припинення діяльності
На сьогодні припинити діяльність ФОП стало максимально просто. Для цього достатньо подати держреєстратору лише одну заяву — про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням (форма 12, затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5). У цій заяві слід зазначити лише П. I. Б. та IПН фізособи-підприємця без сплати адміністративного збору.
Документи для держреєстрації можна подавати:
— або у паперовій (особисто заявником чи поштовим відправленням1);
1 У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника має бути нотаріально засвідчена (п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію) — це стосується і заяви форми №12 про припинення ФОП.
— або в електронній формі через портал електронних сервісів у спосіб, визначений Мін'юстом у Порядку №359/5 (ч. 1, 3 ст. 14 Закону про держреєстрацію). Але наразі Порядок не визначено, тож скористатися таким сервісом ФОП не зможуть.
Строк розгляду поданої заяви становить 24 години з дати подання (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону про держреєстрацію). Водночас, оскільки всі заяви для проведення державної реєстрації подають не безпосередньо держреєстратору, а переважно через центри надання адміністративних послуг (так звані ЦНАП), які лише приймають подані документи та не проводять жодних реєстраційних дій, — цей строк може перевищувати одну добу і тривати до декількох днів.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону про держреєстрацію, фізособа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізособою.
Але є один момент, що заслуговує на окрему увагу.
Річ у тім, що багато підприємців фактично давно припинили госпдіяльність та, скажімо, з 2010 року не функціонують як підприємці, хоча й вважаються такими за даними ЄДР. Є й такі, які подали заяву про припинення (такі строки можуть становити понад 10 років), але не пройшли перевірку — вони обліковуються у фіскальних органах із позначкою «дозволено ліквідацію».
Дії ФОП у таких випадках залежатимуть від того, чи є такі підприємці в ЄДР. Адже якщо заява була подана досить давно, але припинення в Реєстрі так і не зафіксовано, то багатьом радять подавати заяви заново. Тим, кого в ЄДР немає, слід спочатку подати Заяву про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу — підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (форма 13), а лише після того, як дані про такого ФОП буде внесено до ЄДР, — можна подавати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням (форма 12). У такому разі реєстрація припинення відбуватиметься за новими правилами, наведеними вище.
Закриття рахунків у банках
Після того як ФОП припинить своє існування за даними ЄДР, ми радимо обов'язково подати такі відомості до обслуговуючих банків, де відкрито поточні рахунки на таких ФОП.
Закриття поточних рахунків здійснюється банками відповідно до п. 20 Iнструкції №492. Так, згідно з п. 20.1 Iнструкції №492, банк закриває поточні рахунки клієнтів:
— на підставі заяви клієнта. Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою та засвідчується відбитком печатки (за наявності) (абз. 7 п. 20.5 Iнструкції №492);
— на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Власних банківських рахунків (у т. ч. карткових), відкритих на фізосіб (не ФОП), це не стосується.
Загалом банки можуть отримувати всю необхідну їм інформацію, у т. ч. у режимі реального часу (ч. 3 ст. 11 Закону про держреєстрацію). Але на практиці підприємці мають бути зацікавлені подати таку інформацію банкам якомога скоріше. Адже, як свідчить практика, наявність таких відкритих рахунків деякі ФОП можуть використовувати і після внесення до ЄДР даних про їх припинення.
Річ у тім, що контролюючий орган може призначити і провести документальну позапланову перевірку (пп. 78.1.7 ПКУ) такої фізособи — платника податків після припинення її як ФОП за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, тобто у межах 1095 днів, що передують даті припинення з урахуванням останньої перевірки (про це докладніше далі).
А в разі використання рахунків після припинення ФОП цей строк може відлічуватися від дати останньої операції за таким рахунком. Хоча якщо ФОП самостійно не надав такої інформації банку, то фіскальні органи, виявивши факт існування відкритого підприємницького рахунку, мають повідомити банк самостійно (пп. 7 п. 11.22 Порядку №1588). Проте, враховуючи численні реорганізації в лавах ДФС, це повідомлення може бути й не надіслано або надіслано невчасно.
Зняття з обліку в органах ДФС
Відповідно до п. 11.22 Порядку №1588 дата зняття з обліку ФОП як платника податків відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватися у контролюючих органах як фізособа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа повинна:
— в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця;
Подання останньої декларації
При припиненні підприємницької діяльності ФОП подають податкову звітність у такі строки (про подання Звіту з ЄСВ — далі):
— декларацію про майновий стан і доходи ФОП-«загальносистемника» — протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абз. 2 п. 177.11 ПКУ);
— декларацію платника ЄП 1-ї та 2-ї груп — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового року);
— декларацію платника ЄП 3-ї групи — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
I якщо зазначені фізособи були платниками інших податків і зборів, то останнім звітним (податковим) періодом для подання звітності з відповідного податку (збору) буде звітний (податковий) період, установлений ПКУ для такого податку (збору), в якому було прийнято рішення про припинення. Подають податкову звітність з відповідного податку (збору) за останній звітний (податковий) період у строки, визначені п. 49.18 ПКУ, виходячи з базового звітного (податкового) періоду, встановленого для такого податку (збору).
— забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.
Також скажемо кілька слів про подання певних заяв до ДФС. Так, до 01.01.2017 р. податківці при припиненні підприємницької діяльності вимагали подання такими ФОП заяви про відмову від спрощеної системи, спираючись на норму п. 294.6 ПКУ. Ця норма встановлювала, що у разі держреєстрації припинення ФОП-«єдинників» останнім податковим (звітним) періодом вважався період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з цим. Але з 01.01.2017 р. із цієї норми забрано згадку про заяву, а отже, постає запитання: а чи треба тоді взагалі подавати заяву про відмову від спрощеної системи у зв'язку з припиненням провадження госпдіяльності? Адже норми пп. 298.2.1 ПКУ, в якому ідеться про її подання, та пп. 7 пп. 298.3.1 ПКУ про зазначення відомості про дату (період) припинення не зазнали змін.
Вважаємо, що не обов'язково, адже подання заяви саме з таким формулюванням причини не матиме жодних наслідків. А щодо пп. 298.2.1 ПКУ, то у ньому у загальному розумінні йдеться про відмову від спрощеної системи, наприклад, у зв'язку з добровільним чи обов'язковим переходом на сплату інших податків і зборів. Норма пп. 7 пп. 298.3.1 ПКУ, справді, у зв'язку з внесеними змінами на практиці не працюватиме.
У разі якщо ФОП, що закривається, був платником ПДВ, то реєстрація анулюється згідно з пп. «б» п. 184.1 ПКУ. Для цього такий ФОП подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ (дод. 3 до Положення №1130).
Зняття з обліку як платника ЄСВ
Нагадаємо, що відповідно до ст. 67 ПКУ та абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону про ЄСВ зняття з обліку у контролюючих органах фізосіб-підприємців здійснюється на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця така фізособа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізособою-підприємцем (ч. 4 ст. 6 Закону про ЄСВ).
Оскільки мінімальний ЄСВ з 01.01.2017 р. належить до сплати за кожний місяць календарного року, в тому числі за той місяць, в якому будь-який підприємець припинив реєстрацію (незалежно від того, отримував він дохід у цьому місяці чи ні), то такий підприємець, який втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, скажімо, 05.03.2017 р., має сплатити й за березень 2017 року мінімальний внесок з ЄСВ у сумі 704 грн. При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізособи (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
ФОП — платник ЄСВ знімається з обліку після перевірки (у разі її проведення) та остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 8 р. III Порядку №435).
ДФСУ в листі від 30.12.2016 р. №41658/7/99-99-13-02-01-17 вказує на те, що термін сплати зобов'язань, визначених ФОП у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно ЄСВ треба сплатити до дати подання Звіту включно.
Коли подавати ліквідаційний Звіт з ЄСВ
Ані в Законі про ЄСВ, ані у Порядку №435 не сказано про граничні терміни подання ліквідаційного Звіту з ЄСВ. Вважаємо, що оскільки форма №Д5 — це річна форма, а інших строків подання звітності з ЄСВ, аніж визначені ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ, не передбачено, ліквідаційну форму №Д5 слід подати в строки, встановлені для річної звітності, тобто до 10 лютого року, наступного за звітним для ФОП.
Утім, на практиці деякі територіальні органи ДФС бажають отримати такий ліквідаційний звіт до дати закриття ФОП, спираючись на «своє прочитання» визначення «ліквідаційний документ» у п. 1 р. I Порядку №435. Так, це звіт страхувальника із зазначенням типу форми «ліквідаційна», який подається за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення таких осіб.
Аби уникнути непорозумінь із контролюючими органами щодо цього, радимо спочатку (до закриття ФОП у держреєстратора) дізнатися позицію «своєї» регіональної ДФС.
Перевірка закритого ФОП
Згідно з абз. 2 пп. 65.10.8 ПКУ державна реєстрація (реєстрація припинення) підприємницької діяльності фізособи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізособою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Щодо перевірок закритих підприємців, то відповідно до пп. 78.1.7 ПКУ, у разі якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності ФОП, орган ДФС може призначити та провести позапланову (виїзну чи невиїзну) документальну перевірку в межах 1095 днів. Заборона на повторність перевірок не поширюється на випадки проведення документальної позапланової перевірок у разі припинення ФОП.
Проте норми п. 78.2 ПКУ визначають, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, які проводяться за зверненням такого платника податків.
При цьому право проводити документальні перевірки у ФОП звітів та інших документів про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органи доходів та зборів використовують відповідно до положень ст. 13 Закону про ЄСВ. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому Кодексом.
Водночас, як свідчить практика, фіскали доволі часто користуються наведеною вище ситуацією та пропонують платникам подати заяви на проведення «добровільної» перевірки. Адже призначення перевірки стосується фізособи, а фактично перевірятимуть підприємницьку діяльність, тобто суб'єкт перевірки не ФОП, а фізособа. Саме щодо фізособи (не ФОП) має виноситися наказ на призначення — така колізія не дає права чітко зрозуміти свої права, що також впливає на прохання фіскалів написати таку заяву.
Наскільки це потрібно колишньому ФОП — вирішувати лише йому. Адже якщо діяльність не провадилася останні три роки, що передують даті припинення ФОП, або діяльність була мінімальною, — то чим швидше така перевірка буде проведена, тим краще для платника, якщо вона взагалі буде призначена.
Загалом, на нашу думку, фіскальний орган самостійно приймає рішення та проводить документальну перевірку підприємця, який припинив підприємницьку діяльність, і допомагати йому та надавати ще одну підставу для такої перевірки, як «добровільна» заява, закритий ФОП не зобов'язаний.
Водночас, якщо йдеться про ЄСВ, — тут без перевірки не обійтися. Навіть якщо орган ДФС не визнає за таким ФОП жодної заборгованості зі сплати внесків, це не є підставою для зняття з обліку в ПФУ. Адже ПФУ окремо від ДФС у разі припинення ФОП вносить до реєстру страхувальників відповідні записи із зазначенням дати і причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Відомості про припинення ФОП посадові особи органу ПФУ отримують від державного реєстратора (ч. 1 ст. 13 Закону про держреєстрацію, п. 1 розд. IV Порядку №1162).
Отримання таких відомостей є також підставою для призначення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ (п. 2 розд. IV Порядку №1162)1.
1 Аналогічні роз'яснення надані в ЗIР, підкатегорія 301.08, запитання: «Яким чином здійснюється перевірка платників ЄВ (у тому числі при ліквідації)?».
Фахівці ПФУ мають право на проведення перевірки та застосування штрафних санкцій, установлених до 01.01.2011 р. частиною 9 ст. 106 Закону №1058.
Нині ч. 9 ст. 106 Закону №1058 вже не діє, адже вона втратила чинність у зв'язку з набранням чинності Законом про ЄСВ. А перехідними положеннями цього Закону були встановлені правила застосування штрафних санкцій щодо порушень, які стосуються попередніх періодів (див. лист ПФУ від 11.10.2013 р. №27154/03-30).
Думка Верховного суду України
ВСУ каже, що після набрання чинності Законом про ЄСВ за органами ПФУ збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості за страховими внесками, яка виникла до 1 січня 2011 року. I цілком підтримує можливість застосування штрафу згідно з п. 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-IV у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року. Нею було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страхувальників фінансових санкцій, зокрема штрафу за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності, передбаченої законодавством.
I хоча стороною спору в наведених судових рішеннях були юрособи, вони цілком стосуються і платників пенсійних внесків, а наразі — платників ЄСВ, таких як фізособи-підприємці, у т. ч. й тих, які у попередні періоди мали найманих працівників.
Постанова від 31.03.2015 р. №21-77а15, постанова від 12.05.2015 р. №21-370а15, постанова від 30 червня 2015 року у справі №21-47а15 — з повними текстами рішень можна ознайомитись на офіційному веб-сайті ВСУ у розділі «Рішення Верховного суду України».
Увага! Мораторій на перевірки, передбачений Законом №1728, не поширюється на органи ДФС, проте прямо стосується органів ПФУ та фондів соцстраху.
Знищення печаток ФОП
Нагадаємо, що Законом №1206, який набрав чинності 30.10.2014 р., було внесено зміни до низки кодексів та законів України, які спрямовані, зокрема, на перехід до добровільності використання печаток суб'єктами господарювання приватного права.
Відповідно до ст. 51 ЦКУ, до підприємницької діяльності фізосіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає зі суті відносин.
Особливості статусу громадянина як суб'єкта господарювання визначаються ст. 128 ГКУ, яка не містить вимог щодо обов'язкової наявності печатки у суб'єкта господарювання.
Якщо ФОП під час провадження госпдіяльності користувався печаткою, то знищити її він може за власним рішенням без необхідності повідомлення про це контролюючих органів.
Разом з цим, узагальнюючі норми ПКУ (в тому числі п. 48.3), форми документів, які подаються до контролюючого органу (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису фізособи-підприємця або посадових осіб юридичної особи печаткою за її наявності. Тому якщо ФОП користувався печаткою, то знищувати її раніше дати подання останнього звіту/декларації не варто.
Якщо ФОП передумав закриватися...
Загалом приписи Закону про держреєстрацію дозволяють після державної реєстрації припинення поновити свою діяльність як госпсуб'єкта.
Для юросіб передбачена така процедура, як подання рішення засновників (власника) про скасування рішення про припинення юрособи (п. 10 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Для підприємців такої процедури не передбачено. Тож після державної реєстрації припинення ФОП останній може зареєструватися повторно.
Вище ми зауважили, що датою зняття з обліку ФОП є дата отримання відомостей про його припинення від держреєстратора. I після цього така вже фізособа (не ФОП) продовжує обліковуватись у контролюючих органах як платник податків, який отримував доходи від підприємницької діяльності.
Згідно з п. 6.1 Порядку №1588, взяття на облік за основним місцем обліку фізособи-підприємця здійснюється на підставі, зокрема, відомостей про скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Згадки про подання певної заяви держреєстратору, тобто про фактичне власне волевиявлення такої фізособи, Закон про держреєстрацію не містить. Про скасування припинення ФОП згадується у п. 3 ст. 13 Закону про держреєстрацію. А у п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про держреєстрацію визначено, що держреєстрація та інші реєстраційні дії провадяться на підставі документів, які подаються заявником для державної реєстрації, зокрема судових рішень, що набрали законної сили і тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема, скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Взяття на облік за основним місцем обліку фізособи-підприємця контролюючим органом провадиться у день отримання відомостей про скасування державної реєстрації припинення фізособи-підприємця.
Фіскали вважають, що взяття на облік фізособи-підприємця, яка протягом року вдруге1 зареєструвалась у держреєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов'язань щодо забезпечення остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.
1 ЗIР, підкатегорія 119.04, запитання: «Як здійснюється взяття на облік фізичної особи — підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку?».
Наостанку додамо інформацію для тих фізосіб-підприємців. які вирішили закритися.
Мін'юст створив та запустив у роботу сервіс під назвою «Он-лайн будинок юстиції» — із ним можна ознайомитися за посиланням https://online.minjust.gov.ua/.
Он-лайн будинок юстиції — це повністю прозора автоматизована система, яка створює можливість надати і послуги, пов'язані з отриманням інформації з офіційних державних реєстрів, у т. ч. й щодо послуг державної реєстрації фізособи-підприємця чи юрособи. Мін'юст повідомив, що вже у березні фізособи-підприємці, які бажають припинити свою діяльність, можуть ліквідуватися за 24 години, звернувшись до Он-лайн будинку юстиції. Тому ті, хто бажає випробувати цей сервіс замість відвідування ЦНАП, можуть скористатися такими послугами.
Нормативна база
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1206 — Закон України від 15.04.2014 р. №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу».
- Закон №1728 — Закон України від 03.11.2016 р. №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Iнструкція №492 — Iнструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492.
- Порядок №359/5 — Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Мін'юсту від 09.02.2016 р. №359/5.
- Порядок №435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
- Порядок №1162 — Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.11.2014 р. №1162.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.
Наталія КАНАРЬОВА,
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»