НБУ про зняття експортних операцій з валютного контролю
! Експортерам
Нацбанк зазначив, що експортна операція резидента може бути знята банком із контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквівалента, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента.
Це пояснюється тим, що розподільчий рахунок має технічний характер і не має статусу поточного рахунку суб'єкта господарювання, та, відповідно, зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортними) договорами на такий розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням виручки резидентів та з метою здійснення уповноваженим банком валютного контролю.
Лист НБУ від 21.11.2016 р. №40-0004/95287
Обмін пошкоджених банкнот — тільки у національній валюті
! Усім
Касири банків, фінансових установ, національного оператора поштового зв'язку і пунктів обміну валюти зобов'язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, а саме:
— із потертостями та із загальними забрудненнями (включаючи забруднення, що спричиняють локальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях);
— із невеликими масними та іншими плямами, написами, відбитками штампів (за винятком штампів, які свідчать про те, що банкнота є неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%;
— надірвані та заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний із надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;
— з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.
У разі сумніву щодо справжності банкнот іноземної валюти банки мають вилучити їх та надіслати для проведення досліджень до Національного банку.
Банкноти іноземної валюти, які за результатами дослідження визнані справжніми, незалежно від ступеня зношення та пошкодження повертаються пред'явнику.
Відповідно до чинного законодавства України, Національний банк здійснює обмін зношених та пошкоджених банкнот тільки національної валюти України.
Лист НБУ від 24.02.2017 р. №50-0006/14998
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю з 1 квітня — 544 та 1280 грн
! Безробітним
Фонд соцстраху на випадок безробіття встановив з 1 квітня 2017 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:
для осіб, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації безробітними, становить менше ніж 6 місяців (ч. 2 ст. 22 Закону №1533), — у розмірі 544 грн. До слова, так було і раніше;
для осіб, у яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, страховий стаж становить понад 6 місяців (ч. 1 ст. 22 Закону №1533), — у розмірі 1280 гривень (раніше — 1160 грн).
Відповідно втратить чинність постанова правління Фонду від 30.11.2016 р. №122.
Постанова ФСС на випадок безробіття від 19.01.2017 р. №132
починає застосовуватися з 01.04.2017 р.
Звільнення під час навчальної відпустки: що з відпустковими?
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики нагадує: суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
Зарплата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до її початку.
Таким чином, у зазначений строк має виплачуватися зарплата за час всіх видів відпусток, у тому числі і за час додаткової відпустки у зв'язку з навчанням.
Статтею 22 Закону передбачено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із зарплати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Оскільки навчальна відпустка, на відміну від щорічної, надається протягом навчального, а не робочого року, незалежно від відпрацьованого в році часу, норми ст. 22 Закону про відпустки в цьому випадку не застосовуються.
Тому, якщо працівник під час оплаченої навчальної відпустки написав заяву про звільнення до її закінчення, не вбачається правових підстав для відрахування коштів за частину невикористаної відпустки.
Лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р. №1820/0/101-16/284
Як установити доплату за роботу в несприятливих умовах праці
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики розглянуло питання щодо доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, які мають виплачуватися понад розмір МЗП, та повідомило.
У разі коли працівнику встановлені доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць; доплата за використання дезінфікуючих засобів та прибирання туалетів, то вони мають виплачуватися понад розмір мінімальної зарплати (3200 гривень).
Усі інші складові зарплати мають ураховуватися до мінімальної зарплати.
Тобто підвищення посадових окладів працівників за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15% у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці, включаються до виплат, які мають враховуватися до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру.
Лист Мінсоцполітики від 15.02.2017 р. №356/0/101-17/282
Чи враховувати матдопомогу при обчисленні доплати до мінімальної зарплати
! Роботодавцям
Мінсоцполітики розглянуло питання щодо необхідності врахування сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, компенсації за невикористані відпустки при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру та повідомило.
Якщо працівник виконав місячну норму праці, йому мають нарахувати зарплату не нижче від розміру мінімальної зарплати.
Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки не є зарплатою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а є середнім заробітком, який розраховується згідно з положеннями Порядку обчислення середньої зарплати.
Отже, суми середнього заробітку не враховуються до зарплати для забезпечення її мінімального рівня.
Водночас якщо працівникові за час службового відрядження виплачується зарплата згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю чи Законом «Про державну службу», то нарахована зарплата працівника за місяць з урахуванням нарахованої зарплати за дні відрядження не може бути нижчою від розміру мінімальної зарплати.
Лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. №294/0/101-17/282
Підприємцю необхідно вести кадрову документацію при застосуванні найманої праці
! Підприємцям
Мінсоцполітики наголосило, що норми законодавства про працю поширюються і на трудові відносини, що виникають між працівником та фізичною особою — підприємцем.
Законодавством про працю прямо не передбачено обов'язку підприємця вести кадрову документацію при застосуванні найманої праці. Проте до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний, зокрема, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Крім того, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводяться до відома всіх працівників. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.
Щодо первинної облікової документації, то, на думку Місоцполітики, вона має вестись і підприємцем. До первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників, зокрема, належать:
— наказ (розпорядження) про прийняття на роботу;
— переведення на іншу роботу;
— припинення трудового договору;
— особова картка, наказ (розпорядження) про надання відпустки;
— табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати.
Крім того, необхідним у роботі з персоналом є штатний розпис. На підставі нього приймаються рішення, зокрема, про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові.
Лист Мінсоцполітики від 21.11.2016 р. №5907/0/10-16/06
ДПI не здійснюють контроль за погашенням податкових векселів
! Платникам податків
ДФСУ нагадала, що Законом №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до ПКУ внесено зміни щодо функцій контролюючих органів. Зокрема, державні податкові інспекції відповідно до ст. 19-3 ПКУ:
1) здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
2) здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
3) формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб — платників податків, Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
4) виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Враховуючи вищезазначене, з 01.01.2017 р. ПКУ не передбачено для податкових інспекцій функцію обліку податкових векселів та здійснення контролю за їх погашенням.
Лист ДФСУ від 22.02.2017 р. №3635/6/99-99-12-03-03-15
ДФС про повернення надміру сплачених коштів на окупованих територіях
! СГ, зареєстрованим у Донецькій та Луганській областях
ДФСУ звернулася до головних управлінь ДФС у Донецькій та Луганській областях стосовно повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
Так, податківці зазначили, що сформовані висновки територіальних органів ДФС про повернення помилково та/або надміру сплачених платежів підлягають передачі для погодження до Донецької або Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затверджено розпорядженням КМУ №1085-р.
Лист ДФСУ від 07.02.2017 р. №2838/7/99-99-07-02-03-17
Підстави для розстрочення та відстрочення податкового боргу
! Платникам податків
Податківці роз'яснили: підставою для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо — суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків здійснюються органами ДФС згідно з положеннями ст. 100 ПКУ, постановою КМУ №1235.
Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом, який затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Лист ДФСУ від 22.02.2017 р. №2638/М/99-99-17-01-14
Відсутність коду послуги в накладній не може бути єдиною підставою для невизнання ПК
! Платникам ПДВ
ДФСУ зазначила: оскільки чинна форма податкової накладної не містить окремого поля для відображення коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, до внесення змін до ПН відсутність коду послуги в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності змінами до податкової накладної:
1) не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної;
2) не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.
Лист ДФСУ від 20.02.2017 р. №4102/7/99-99-15-03-02-17
ДФС про штрафи в межах ТЦУ з 01.01.2017 р.
! Суб'єктам контрольованих операцій
ДФСУ наголошує, що у разі виявлення після 01.01.2017 р. податківцями фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ПКУ (подання звітності) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.
Якщо матиме місце факт триваючого невиконання платником обов'язку з подання звітності та/або документації з ТЦУ після застосування фінансових санкцій (штрафів), то в такому разі норми Кодексу не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців 6 та 7 п. 120.3 ПКУ.
Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ПКУ, розраховуються за кожний календарний день починаючи з 01.01.2017 р. Склад правопорушень у межах п. 120.3 та п. 120.4 ПКУ не передбачає одночасного застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платник податків до початку документальної перевірки подав:
звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п. 39.4 ПКУ;
уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.
Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. №3282/7/99-99-14-01-02-17
Чи оподатковуються ПДВ вчасно повернуті «помилкові» кошти
! Платникам ПДВ
ДФС у м. Києві нагадала, що помилкове списання/зарахування коштів — це списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
Підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у 5-денний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у цей термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.
Враховуючи зазначене, якщо договірних відносин щодо постачання товарів/послуг між суб'єктами господарювання немає, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у встановлені терміни, не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.02.2017 р. №3805/10/26-15-12-01-18
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»