Податківці не полишають спроб розширити сферу застосування РРО. «Єдиноподатники» з нетерпінням чекали на перелік технічно складних побутових товарів з метою застосування РРО, бо ціна питання аж надто висока. Наразі маємо проект такого переліку. Щиро кажучи, відчуття двоякі.
Пункт 296.10 ПКУ звільняє більшість платників ЄП від застосування РРО. Але з 01.01.2017 р. до п. 296.10 ПКУ також внесено зміни щодо застосування РРО фізособами-«єдинниками» у разі продажу технічно складних побутових товарів. Досі ця норма не працювала, хоча ще в останніх числах грудня 2016 року Мінфін на своїй сторінці у ФБ анонсував появу нового переліку технічно складних побутових товарів (а не того, що використовується конкретно для гарантійного ремонту, затвердженого постановою КМУ від 11.04.2002 р. №506). Перелік товарів, продаж яких вимагатиме застосування РРО, мав би встановити Кабмін до 31.03.2017 р. Доти штрафні санкції не застосовуються, бо насправді не відомо, що саме потрапить до цього переліку.
Наразі Мінекономрозвитку оприлюднив проект такого переліку. У «єдинників» цей перелік викликав однозначно негативні емоції та відчуття.
Хоча навіть із визначення технічно складних предметів випливало, що перелік таких товарів обіцяє бути досить широким.
Нагадаємо: за приписами п. 25-1 ст. 1 Закону про захист прав споживачів1 статус технічно складних побутових товарів мають непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування тощо), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
До Переліку входять 9 груп товарів (групи 73, 84, 85, 87, 90, 91, 92, 93, 95) із відповідними кодами УКТЗЕД у розрізі окремих складових кожної групи. Поряд із музичними інструментами та пилососами тут можна зустріти і газові рушниці, кийки та пістолети, а також настільні або кімнатні ігри, включаючи столи для гри у пінбол, більярд.
Реалізація всіх товарів із цього списку потребуватиме придбання РРО, його реєстрації в ДПI, кодування товарів та всіх інших процесів, дотичних до встановлення РРО.
Зверніть увагу: умова про перевищення обсягу реалізації в 1 млн грн тут уже не діятиме. Реалізація на будь-яку суму (навіть 10 грн) товарів із цього списку потребуватиме пробиття такої виручки через РРО. Якщо ж ігнорувати цей припис, то матиме місце правопорушення у вигляді непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, що потягне за собою відповідні штрафи (ч. 1 ст. 17 Закону про РРО2):
за вчинене вперше — 1 гривня;
1 Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
2 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Незрозуміло, як держрегулятори бачать процес ідентифікації конкретних товарів «єдинниками», коли зазвичай вони мають лише накладні. Деякі госпсуб'єкти підлаштовуються і в номенклатурі прописують і коди УКТЗЕД, щоб далі контрагенти могли правильно ідентифікувати товар. А як бути тим, чиї контрагенти не такі передбачливі і для кого оформлення первинних документів є простою формальністю?! Здається, наступ на спрощену систему оподаткування не припиняється. Iнакше як оцінити те, що «єдинники», які годують себе та свої сім'ї, а не сидять на шиї у держави, замість пошуку ринків збуту та власне ведення госпдіяльності мають витрачати левову частку робочого часу на пошук чергового коду УКТЗЕД?!
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор