В одному магазині здійснюють торговельну діяльність двоє підприємців. У кожного оформлено по одному продавцю. Але практично ці продавці продають продукцію, яка належить обом підприємцям. Як оформити трудові відносини з такими продавцями обом підприємцям, щоб під час перевірки не наразитися на штрафи за неоформлені трудові відносини? Як нараховувати оплату праці та ЄСВ на неї таким працівникам?
Відповідно до преамбули до Закону про оплату праці, його норми поширюються й на роботодавців-фізосіб. Поширюються на них і норми КЗпП.
Саме тому, коли працівник працює у різних роботодавців-підприємців, це є зовнішнім сумісництвом відповідно до ст. 21 КЗпП. За нею працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Тож основний працівник, який працює в одного підприємця (де перебуває його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу), може бути оформлений зовнішнім сумісником у другого. Такий підхід в оформленні працівників зможе убезпечити підприємців від штрафів за неоформлення трудових відносин.
Порядок оформлення зовнішнього сумісника
При прийнятті на роботу за сумісництвом пред'явлення трудової книжки не передбачено.
Але при цьому потрібно пам'ятати, що підприємець зобов'язаний укласти письмовий трудовий договір, видати наказ про прийняття на роботу як основного працівника, так і зовнішнього сумісника. Такий обов'язок випливає з норм ст. 21 та 24 КЗпП. Ці норми диктують порядок оформлення прийняття на роботу працівників до роботодавців, у т. ч. до підприємців.
Приймаючи працівника на роботу, фізособа-підприємець зобов'язана подати податковому органу повідомлення про прийняття на роботу відповідного працівника. Повідомлення подають як на основного працівника, так і на зовнішнього сумісника (зазначається категорія особи: 1 — наймані працівники з трудовою книжкою; 2 — наймані працівники без трудової книжки) до дати прийняття на роботу за місцем обліку як платника ЄСВ.
Форма повідомлення та порядок його подання затверджені постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.
Як подати повідомлення про прийняття працівника на роботу
Повідомлення можна подавати:
— засобами електронного зв'язку з використанням ЕЦП;
— на паперових носіях разом із копією в електронній формі;
— на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Ще з 2015 року трудові договори працівників, які працюють у фізосіб, не підлягають обов'язковій реєстрації у Державній службі зайнятості. Але за ч. 6 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення письмового трудового договору, якщо роботодавцем є фізособа. Додержання письмової форми є обов'язковим відповідно до ч. 6 ст. 24 КЗпП. Такої самої думки дотримується Мінсоцполітики у листі від 12.12.2016 р. №488/0/22-16.
Тривалість роботи та облік робочого часу
Постановою КМУ від 03.04.93 р. №245 установлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Але ця постанова поширюється лише на працівників державних та бюджетних підприємств, тому інші роботодавці можуть взяти ці норми до уваги як рекомендаційні.
Підтвердженням тривалості робочого часу є інформація із заповненого табеля обліку робочого часу. Вимога вести табель обліку робочого часу поширюється і на роботодавців-підприємців. Під час перевірок контролюючі органи вимагатимуть його надання. Але знайте, що строк зберігання такого документа не змінився та становить 1 рік. Це визначено статтею 408 Переліку №578/5.
Зверніть увагу!
Крім ведення табеля обліку робочого часу, на роботодавця-фізособу також покладається обов'язок щодо ведення всіх передбачених законодавством документів про працю, а саме:
— відомостей про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам;
— журналу реєстрації наказів;
— журналу обліку руху трудових книжок працівників та вкладишів до них;
— належно затвердженого графіка відпусток найманих працівників;
— посадових інструкцій для найманих працівників тощо.
Відповідне роз'яснення надавала Держпраці у Хмельницькій області у 2016 році*.
Ведення табельного обліку робочого часу регламентовано наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» для підприємств, установ та організацій.
Виходячи з умовних позначень, сумісникам потрібно присвоїти окремий табельний номер (РС).
Оплата праці
За ст. 102-1 КЗпП, зовнішні сумісники мають одержувати заробітну плату за фактично виконану роботу. Але з огляду на нову ст. 3-1 Закону про оплату праці у разі нарахування зарплати зовнішньому суміснику за відпрацьований час менше ніж розмір розрахованої пропорційно до відпрацьованого часу мінімальної зарплати треба буде нараховувати зарплату на рівні мінімальної пропорційно до відпрацьованого часу.
А от відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, на зарплату працівника не за основним місцем роботи єдиний внесок нараховується на фактично нараховану зарплату.
Приклад Нарахування зарплати зовнішньому суміснику
У підприємця працює зовнішній сумісник, відповідно до наказу про його прийняття на роботу працівник працює кожен робочий день по 2 години. Оклад такому працівникові встановлено на рівні 1600 грн. Він відпрацював у січні всі робочі години (40 год.). За січень 2017 року при 40-годинному робочому часі місячна норма тривалості робочого часу становить 159 год.
Фактично нарахована зарплата за місяць становить 1600 : 159 х 40 год. = 402,52 грн.
Зарплата на рівні мінімальної пропорційно до відпрацьованого часу: 3200 : 159 х 40 год. = 805,03 грн.
Тож оскільки фактична нарахована зарплата менша від мінімальної пропорційно до відпрацьованого часу, то саме на рівні мінімальної потрібно нараховувати зарплату. Отже, за місяць зарплата має нараховуватися у розмірі 805,03 грн.
При цьому ЄСВ на нараховану зарплату зовнішнього сумісника нараховуватиметься саме на 805,03 грн та становитиме 177,11 грн. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, на зарплату працівника не за основним місцем роботи ЄСВ нараховується на фактично нараховану зарплату.
Відповідальність за порушення трудового законодавства
Якщо залишити ситуацію з продажем продукції іншого підприємця продавцем, який у нього фактично не працює, то під час перевірки Держпраці застосує до такого підприємця штрафи за ст. 265 КЗпП.
Штрафи за порушення трудового законодавства
За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків — 30 розмірів мінімальної зарплати (у 2017 році — 96000 грн), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі — 3 розміри мінімальної зарплати (у 2017 році — 9600 грн), установленої законом на момент виявлення порушення.
За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — 10 розмірів мінімальної зарплати (у 2017 році — 32000 грн), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — 3 розміри мінімальної зарплати (у 2017 році — 9600 грн), установленої законом на момент виявлення порушення.
За недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні для виявлення «тіньових» трудових відносин — 100 розмірів мінімальної зарплати (у 2017 році — 320 тис. грн), установленої законом на момент виявлення порушення.
За порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ст. 265 КЗпП, — 1 розмір мінімальної зарплати (у 2017 році — 3200 грн).
Але сплата штрафів не звільнить підприємців від виправлення відповідних помилок. А це ще додатково тягне за собою штрафи за несвоєчасну сплату ЄСВ, ПДФО та військового збору.
У зв'язку зі змінами, внесеними до ст. 265 КЗпП та до інших законів Законом №1774, перевіряти роботодавців будуть Держпраці, місцеві органи влади та ДФС. Але з огляду на чинні законодавчі норми з питань перевірок це повноваження віднесено до відання не всіх виконкомів місцевих рад, а лише виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад.
Щоб прискорити темпи проведення перевірок та наповнити бюджет штрафами, інформацію про роботодавців-порушників податківцям та Держпраці надаватиме ПФУ. Проектом постанови КМУ такий обов'язок включено до переліку повноважень ПФУ. А вже на підставі цього ПФУ підготував проект порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю1. Докладніше див. у статті «Обмін інформацією між ПФ, ДФС і Держпраці» в «ДК» №6/2017.
ДФС уже роз'яснила, коли і як перевірятиме роботодавців у 2017 році.
За ст. 35 Закону про оплату праці контроль за додержанням законодавства про оплату праці можуть здійснювати і податківці.
Ґрунтуючись на цих нормах, податківці вважають, що вони мають право здійснювати контроль за нарахуванням зарплати, утриманням із неї ПДФО.
За загальними правилами відповідно до п. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Але за п. 80.1 та пп. 80.2.7 ПКУ за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Тож краще одразу оформити зовнішнього сумісника на мінімально допустимий робочий час, щоб потім не потрапити під ці дуже великі штрафи.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон №1774 — Закон України від 06.12.2016 р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
- Перелік №578/5 — Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін'юсту від 12.04.2012 р. №578/5.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»