• Посилання скопійовано

Зміни в ПКУ щодо давності, штрафів, пені

Продовжуючи інформувати читачів про зміни в податковому законодавстві, які відбулися з 1 січня 2017 р., сьогодні розглянемо зміни, внесені Законом від 21.12.2016 р. №1797-VIII, щодо строків давності, штрафів та пені згідно з Податковим кодексом.

Зміни щодо строків давності

Загальний строк давності 1095 днів, установлений п. 102.1 ПКУ, не змінився, проте зміст цього строку уточнено.

Якщо раніше строк стосувався можливості нарахувати податкове зобов'язання та застосувати санкції, але формально податковий орган мав право перевіряти платників податків без обмеження строків, то тепер згаданий пункт доповнено нормою, згідно з якою строк у 1095 днів поширюється і на право контролюючого органу провести перевірку.

Це означає, що право провести перевірку податковий орган має лише протягом 1095 днів із дати закінчення граничного строку подання декларації, а якщо декларація була подана пізніше, то за днем фактичного її подання.

Звернімо увагу на те, що з наведеного правила є виняток: якщо подавався уточнюючий розрахунок, строк 1095 днів обчислюється з дати подання уточнюючого розрахунку. У п. 102.2 ПКУ встановлено також низку винятків, коли строк давності не діє взагалі (в цій частині змін немає).

Як і раніше, у згаданий строк 1095 днів контролюючому органу слід встигнути не лише призначити і провести перевірку, а й прийняти податкове повідомлення-рішення. Це випливає з останнього речення абз. 1 п. 102.1 ПКУ. До цього речення також внесено уточнення Законом №1797. Відтепер, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (змінами за Законом №1797 це правило поширено і на нараховану пеню), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Нагадаємо також, що згаданий строк становить не 1095, а 2555 днів (7 років) у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 ПКУ.

Приклад При річній декларації з податку на прибуток за 2016 р. (граничний строк подання 28 лютого 2017 р.) перевірити і застосувати санкції з цього податку за 2016 р. ДФС має право до 28 лютого 2020 р.

Неподання декларації та іншої звітності

Як відомо, за неподання або несвоєчасне подання декларації за п. 120.1 ПКУ штраф становить 170 грн (1020 грн за повторне порушення протягом року після накладення штрафу). Норму, що встановлює підстави для застосування цього штрафу (абз.1 п. 120.1), викладено в новій редакції. Цей штраф стосуватиметься з 1 січня 2017 р. не лише податкової декларації, а й іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ.

Звернімо увагу, що йдеться саме про звітність, передбачену ПКУ. Цей штраф не стосується звітності, передбаченої іншими законами (приміром, звітність з ЄСВ, звітність з РРО). Щоправда, для такої звітності (передбаченої окремими законами), як правило, такими окремими законами встановлено спеціальний штраф.

Неподання декларації, коли немає об'єкта оподаткування

Крім того, в згаданому пункті 120.1 з'явився виняток, що відсилає до п. 49.2 ПКУ. У разі якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ, штраф не може застосовуватися. Цікаво, що п. 49.2 ПКУ не встановлює прямо переліку випадків, коли податкова декларація не подається. У цьому пункті є норма про те, що платник податків зобов'язаний подавати податкові декларації з кожного податку, платником якого він є, за кожний установлений ПКУ звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Iз зазначених правил випливає, що за періоди, коли об'єкти оподаткування не виникають, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, декларація не подається. I, відповідно, в такому разі штраф за п. 120.1 не застосовується.

Відповідні підходи можуть бути поширені й на декларації попередніх періодів, якщо платник, не маючи показників для декларування, з якихось причин не подав декларації. Адже сама наведена норма п. 49.2 не змінювалася (вона лише доповнена згідно з Законом №1797 правилом щодо її поширення і на платників єдиного податку).

Проте відсутність показників для декларування — сам по собі досить неоднозначний момент, адже майже кожна декларація містить певні показники, що переходять із періоду в період.

I в разі неподання декларації є серйозний ризик: згідно з пп. 102.2.1 ПКУ, строк давності 1095 днів (про який йшлося вище), по суті, не застосовується, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано. Отже, в разі неподання декларації перевірку може бути проведено і застосовано штраф без обмеження будь-яким строком.

Тому ми б радили платникам податків по змозі подавати податкові декларації навіть за періоди, коли об'єктів оподаткування немає, але деякі показники для декларування (наприклад, перехідні з попередніх періодів дані) є.

Iдеться, наприклад, про рядок 16.1 декларації з ПДВ, до якого вноситься значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду, про рядок 3.2.4 (щодо від'ємного фінрезультату попередніх періодів) додатка РI, додаток АМ (щодо балансової вартості основних засобів на початок і кінець звітного періоду) та деякі інші показники декларації з податку на прибуток.

Штрафи щодо трансфертного ціноутворення

Унесено зміни до п. 120.3 ПКУ та з'явився новий п. 120.4 ПКУ. Обидва ці пункти передбачають відповідальність, пов'язану зі звітністю щодо контрольованих операцій та трансфертного ціноутворення.

Перше, на що слід звернути увагу, — тепер з'явилася окрема відповідальність за несвоєчасне подання звіту (п. 120.4 ПКУ). Раніше кожна із посадових осіб платників податків, які з тих чи інших причин затримали подання звіту, побоювалася, що в таких випадках буде застосовано штраф за неподання звіту (за п. 120.3 ПКУ).

Але все-таки неподання і несвоєчасне подання — це різні порушення. При несвоєчасному поданні (затримці) факту неподання немає. Нові штрафи за несвоєчасне подання діють з 1 січня 2017 р. і залежать від строків затримки.

Щодо неподання інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції (п. 120.3 ПКУ), то відповідні штрафи доповнено уточненням, яке фактично поширює передбачений цим пунктом штраф на випадок ненадання додаткової інформації щодо належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» на запит контролюючого органу, передбачений пп. 39.4.8 ПКУ.

Розміри штрафів у цій сфері тепер обчислюватимуться не від мінімальної зарплати, а від прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Говорячи про драконівські розміри штрафів, пов'язані зі звітністю щодо контрольованих операцій та трансферного ціноутворення, зауважимо, що багато платників, які минулого року вперше подавали цю звітність, особливо в останні дні строку, зіткнулися з технічними проблемами.

У зв'язку з цим нагадаємо, що згідно з новими нормами, передбаченими в п. 42-1.10 ПКУ, у разі декларування за допомогою електронного кабінету платник податків звільняється від відповідальності, якщо в роботі кабінету виявлено технічну та/або методологічну помилку і така помилка визнана ДФС або її існування підтверджено рішенням суду. Докладніше про це читайте нашу статтю в «ДК» №3/2017.

Штраф за прострочення сплати узгоджених податків

Штрафи за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачені ст. 126 ПКУ. Вони для всіх податків залежать від строку затримки — 10% при затримці до 30 к. д. і 20% при затримці понад 30 к. д.

Після 1 січня 2017 року буде встановлено виняток для порушень строків сплати сум акцизного податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, що сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Згідно з пп. 222.1.2 ПКУ, цей податок сплачується до бюджету протягом 5 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Для таких сум штраф за новим п. 126.2 ПКУ становитиме 20% незалежно від періоду затримки.

Штрафи щодо строків реєстрації податкових накладних

Як відомо, з 1 січня 2017 р. внесено істотні зміни до порядку складання та реєстрації податкових накладних з ПДВ, який став набагато складнішим, ніж був доти.

Відповідне стосується і штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних. Тож стаття 120-1 ПКУ викладена в новій редакції. Якщо раніше передбачені п. 120-1.1 ПКУ штрафи за порушення граничних термінів реєстрації в реєстрі ПН стосувалися лише ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та відповідних розрахунків коригування, то тепер ці штрафи стосуватимуться всіх ПН, крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Штрафи як і раніше залежать від часу затримки і становлять від 10 до 50% від суми ПДВ за такою ПН.

Також передбачено правило, згідно з яким у разі застосування нової процедури зупинення реєстрації ПН/РК у реєстрі згідно з п. 201.16 ПКУ (норма діятиме лише з 01.04.2017 р.) штрафні санкції за порушення термінів реєстрації (які, як і раніше, залежать від строків затримки) не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо поновлення реєстрації ПН/РК.

Правила нарахування пені

Змінилися правила нарахування пені, передбачені в ст. 129 ПКУ. По-перше, редакційно уточнено норми щодо початку нарахування пені, передбачені в п. 129.1 ПКУ, а по-друге, змінено розміри пені (п. 129.4). Для випадку самостійного виправлення помилок розмір пені становитиме 100, а не 120 відсотків облікової ставки НБУ. Звернімо увагу, що тепер не треба з'ясовувати, який із розмірів облікової ставки НБУ брати — на день початку чи закінчення прострочення. Тепер облікова ставка береться за кожен день цього періоду (тобто якщо вона підвищувалася або знижувалася, все це враховується).

Новий порядок нарахування пені зображено в таблиці.

Таблиця

Новий порядок нарахування пені

Підстава для нарахування пені
Підпункт ПКУ
Дата початку нарахування пені
Розмір пені
Визначення суми податкового зобов'язання контролюючим органом за результатами перевірки Перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строки сплати (коли зобов'язання мало бути фактично сплачено, якби не було допущено порушення податкового законодавства — від авт.) 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний день
Нарахування суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних із проведенням податкових перевірок Перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати (коли зобов'язання має бути сплачено після його обчислення контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням — від авт.) 120% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний день
Нарахування суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом (тобто самостійне донарахування — від авт.) Після закінчення 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (тобто, по суті, при уточненні (виправленні помилки) та сплати податкового зобов'язання протягом 90 календарних днів за днем граничної сплати, пеня не нараховується — від авт.) 100% річних облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний день

Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор

До змісту номеру