Вже давно працюю бухгалтером, але тільки кілька днів тому дізналася про коригуючі коефіцієнти до заробітної плати. В яких випадках його слід застосовувати, як розрахувати?
Відповідальність за непроведення коригування
Хоча про відповідальність зазвичай говориться наприкінці, розкажемо про неї зараз, аби звернути якомога більшу увагу бухгалтерів, адже штрафи немалі. Так, незастосування коригуючих коефіцієнтів може призвести до заниження суми відпусткових, що належаться працівникові за відпрацьований період, суми зарплати за дні відрядження, вихідної допомоги. За порушення у вигляді невиплати у повному обсязі відпусткових та інших виплат, які розраховуються на підставі Порядку №100, підприємству загрожує штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.05.2016 р. до 30.11.2016 р. — це 4350 грн, з 01.12.2016 р. до 31.12.2016 р. — 4800 грн (ст. 265 КЗпП), а його посадовим особам — адмінштраф від 510 до 1700 грн (ст. 41 КУпАП).
Тепер поговоримо про сам коригуючий коефіцієнт і про те, коли ж та як його застосовують.
Застосування коригуючого коефіцієнта
Відповідно до п. 10 Порядку №100, з метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв'язку з підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок, окладів передбачено проведення коригування заробітної плати, про що і говориться в листі Мінпраці від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 (див. «ДК» №46/2008).
Так, вищезазначеним пунктом визначено, що у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення.
Розгляньмо цю громіздку норму докладніше у формі запитань-відповідей.
Коли проводити коригування?
Судячи з норми п. 10 Порядку №100, підвищення окладів та ставок як у зв'язку з підвищенням законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати, так і за самостійним рішенням роботодавця тягне за собою коригування середньої зарплати.
Коли можна не проводити коригування?
Тут можна виділити 4 випадки:
1) у разі відсутності підвищення окладів (тарифних ставок). Це випливає зі самої норми п. 10 Порядку №100;
2) у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу (посаду). Це прописано в абз. 3 п. 10 Порядку №100;
3) якщо тарифні ставки/посадові оклади були підвищені тільки окремим категоріям працівників. Так роз'яснюють фахівці Мінпраці у своїх листах від 03.08.2005 р. №18-441-1 та від 05.12.2005 р. №06-4/165. Щоправда, ми вважаємо такий висновок дещо сумнівним, адже такого обмеження в п. 10 Порядку №100 не прописано. Однак, як не крути, роз'яснення є — воно хоча й застаріле, проте вигідне для тих роботодавців, які не хочуть коригувати заробіток працівників;
4) у разі якщо підвищення окладу не припадає на розрахунковий період чи період, протягом якого зберігається середній заробіток.
У якому періоді слід обчислювати середню зарплату з коефіцієнтом?
Як у розрахунковому періоді, так і в періоді, впродовж якого за працівником зберігається середній заробіток.
Якщо ж підвищення відбулося в періоді, коли за працівником зберігався середній заробіток, його коригують у частині, що стосується днів збереження заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (посадових окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку №100).
Зауважимо, що застосовувати коригуючий коефіцієнт при визначенні середньої зарплати слід не лише за розрахунковий період 12 місяців (наприклад, для розрахунку відпусткових), а й 2 місяці (наприклад, для розрахунку середньої зарплати за дні відрядження, для розрахунку вихідної допомоги). Про це сказано у листі Мінпраці від 02.04.2004 р. №024-57 та у спільному листі Мінпраці та Мінфіну від 21.05.2001 р. №03-3/2286-018-2, №041-5/11-3198.
Приклад 1 Працівник іде в щорічну відпустку з 12.10.2016 р. Розрахунковий період жовтень 2015 — вересень 2016. У січні 2016 року працівникові підвищували оклад.
У такому разі коригуванню підлягає середній заробіток за три місяці до підвищення окладу, тобто за жовтень 2015 — грудень 2015. Адже таке підвищення відбулося в розрахунковому періоді.
Приклад 2 Працівника мобілізовано у липні 2016 року. У вересні 2016 року було підвищено посадові оклади всім працівникам.
Оскільки підвищення окладу відбулося у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів), отже, коригування застосовується до середньої зарплати, визначеної із дня підвищення окладів.
Таким чином, середня зарплата має бути відкоригована на коефіцієнт лише з місяця підвищення окладу, попередні місяці виплаченої середньої зарплати коригуванню не підлягають.
Приклад 3 Підприємство у липні 2016 року всім працівникам підвищило посадові оклади. У жовтні 2016 року одного із працівників направляють у відрядження.
Оскільки в місяцях розрахункового періоду (серпень та вересень 2016 року) підвищення посадового окладу не відбувалося, то розрахунок середнього заробітку здійснюється без застосування коригуючого коефіцієнта.
Зауважимо, що коригування середнього заробітку не стосується виплат, які нараховуються відповідно до Порядку №12661, а саме лікарняних і декретних. Коригування стосується лише середнього заробітку, розрахованого за Порядком №100.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Як визначити коефіцієнт?
Якщо посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який працівник мав до підвищення. Зауважимо, що такі коефіцієнти розраховують щодо кожного працівника окремо стосовно кожного випадку підвищення окладу.
На жаль, у Порядку №100 не прописано, як проводити коригування при неодноразовому підвищенні окладів. Саме тому порядок проведення коригування у такому випадку розглянули фахівці Мінпраці у листі від 05.12.2005 р. №06-4/165.
Розрахований коефіцієнт (або ж кілька коефіцієнтів, якщо зарплата за розрахунковий період підвищувалася декілька разів) згідно із вищезазначеним листом Мінпраці множать на суми виплат за період до підвищення або після підвищення. Як ми з'ясували вище, це залежить від того, коли саме відбувалося підвищення — у розрахунковому періоді чи в періоді збереження середнього заробітку. Виходячи з відкоригованої таким чином зарплати визначається середній заробіток для розрахунку відпусткових/витрат на відрядження, вихідної допомоги.
Зазвичай тут виникає запитання, до якого знака після коми слід вираховувати коефіцієнт, тобто коефіцієнт має бути з десятим знаком, з сотим, з тисячним чи з десятитисячним після коми?
На жаль, офіційних роз'яснень щодо цього досі немає. Втім, на практиці коефіцієнт розраховується до чотирьох знаків після коми.
Які виплати підлягають коригуванню?
Усі виплати, які враховуються при обчисленні середнього заробітку згідно з Порядком №100, а не тільки тарифна ставка (оклад).
Чи обов'язково проводити коригування госпрозрахунковим підприємствам?
Так, обов'язково, адже, по-перше, Порядок №100 поширюється й на них, а по-друге, у ньому не зазначено, що вони взагалі можуть не застосовувати такий коефіцієнт.
Крім того, фахівці Мінпраці у листах від 15.10.2007 р. №250/06/186-07 (див. «ДК» №4/2008) та від 05.12.2005 р. №06-4/165 роз'яснюють, що згідно з п. 10 Порядку №100 на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Тобто зазначена норма передбачає, що госпрозрахункове підприємство у скрутному фінансовому становищі може дещо зменшити коефіцієнт коригування. Проте Мінпраці зауважує, що це не означає, що коригування не проводиться зовсім.
Так, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулося в 1,7 разу, але госпрозрахункове підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.
Ось тут бухгалтери, знову-таки, повертаються до питання про кількість знаків після коми, адже якщо, наприклад, видати наказ, в якому встановити коефіцієнт 1,000001 у зв'язку з відсутністю фінансових можливостей, то підприємство ніби й застосовує коефіцієнт, проте суми підвищення або мізерні, або зводяться до нуля.
З одного боку, як ми зауважували вище, скільки знаків після коми має бути, не встановлено ні в нормативних документах, ні в роз'ясненнях, тому начебто немає заборони використовувати коефіцієнт 1,000001. З іншого ж боку, по-перше, норма п. 10 Порядку №100, як зауважували самі фахівці Мінпраці, покликана не допустити заниження середньої заробітної плати у зв'язку з підвищенням окладів, по-друге, зменшення коефіцієнта не означає, що коригування не проводиться зовсім. Коригування хоча б на якусь суму все-таки має бути.
Приклад 4 Працівник госпрозрахункового підприємства з 26.05.2016 р. пішов у відпустку на 24 календарні дні.
Його місячна заробітна плата в розрахунковому періоді становила:
у травні — листопаді 2015 року (7 місяців) — 2508 грн, у т. ч. оклад — 2182 грн, надбавка за шкідливі умови праці — 134 грн, премія — 192 грн;
з 1 грудня 2015 року (у зв'язку з підвищенням окладу) до травня 2016 року включно (5 місяців) — 2669 грн, у т. ч. оклад — 2218 грн, надбавка за вислугу років — 146 грн, премія — 305 грн.
Для розрахунку суми оплати за час відпустки визначимо:
1) коефіцієнт коригування: 2218 грн : 2182 грн = 1,0165;
2) відкоригований дохід працівника за травень — листопад 2015 року: 2508 грн х 7 міс. х 1,0165 = 17845,67 грн;
3) сумарний заробіток за період після підвищення: 2669 грн х 5 міс. = 13345 грн;
4) заробіток за розрахунковий період: 17845,67 грн + 13345 грн = 31190,67 грн;
5) середньоденний заробіток працівника: 31190,67 грн : (365 к. д. - 10 к. д.) = 87,86 грн.
Таким чином, сума оплати за час відпустки становитиме: 24 к. д. х 87,86 грн = 2108,64 грн.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»