Юридична особа, платник податку на нерухомість, має на балансі склад, розташований у Києві. За 2013 — 2016 роки не подавали декларації і не сплачували податку на нерухомість. Які будуть штрафи і пеня за несвоєчасну сплату? Чи варто вже подавати декларацію?
Для того щоб зрозуміти, коли у юридичної особи, що має у власності склад, уперше виникли обов'язки зі звітування та сплати податку на нерухомість, згадаємо хронологію цього податку з дати його запровадження, а саме з 2013 року.
2013 — 2014 рр. Згідно з чинною на той час нормою пп. 265.1.1 ПКУ платниками податку на нерухомість були фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які були власниками об'єктів житлової нерухомості.
Згідно з пп. 14.1.129 ПКУ, об'єкти житлової нерухомості — будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на житлові будинки, прибудови до житлових будинків, квартири, різноповерхові котеджі, кімнати в багатосімейних (комунальних) квартирах.
Оскільки склад не належить до житлової нерухомості, то відповідно у юрособи не виникало обов'язків зі сплати податку на нерухомість, як у 2013, так і у 2014 роках. Тож крокуємо у 2015 рік.
2015 — 2016 рр. Згідно з пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).
До об'єктів нежитлової нерухомості ПКУ відносить будівлі, приміщення, що не віднесені згідно із законодавством до житлового фонду (пп. 14.1.1291 ПКУ). Зокрема, ПКУ виокремлює в нежитловій нерухомості:
а) будівлі готельні — готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні — будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських й адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні — торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі — гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, гральні доми);
е) господарські (присадибні) будівлі — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Отже, починаючи з 2015 року юрособа, що має у власності склад, є платником податку на нерухомість. Утім, тут є одне «але». Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ не є об'єктом оподаткування нежитлової нерухомості будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Трохи спинимося на цій нормі, зазначивши три її особливості, адже у власності підприємство має саме склад.
1. Належність будівлі до того чи іншого класу будівель визначається на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.
Податківці роз'яснюють, що до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.
Щоправда, якщо буквально читати ДК 018-2000, то клас 1251 не включає резервуари, силоси та склади, які належать до класу 1252. Оскільки податківці у роз'ясненнях склади також відносять до будівель промисловості, то вважаємо, головне, аби такий склад потрапив до коду 125 «Будівлі промисловості та склади». До речі, опосередковано про це говорять регіональні податківці (листи ДФС від 09.09.2016 р. №2095/10/10-36-13-04, від 04.07.2016 р. №1517/10/10-36-13-04).
2. Для визначення, чи підприємство належить до промислових, слід орієнтуватися на відкритий КВЕД. Так, згідно з роз'ясненнями фахівців ДФС у ЗIР, підкатегорія 106.02, з метою застосування норм пп. 266.2.2 ПКУ промисловими вважаються підприємства, які відповідно до КВЕД:2010 належать до секцій:
— B «Добувна промисловість та розроблення кар'єрів»;
— C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;
— D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»;
— E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»;
— F «Будівництво».
3. З одного боку, податківці у ЗIР, підкатегорія 106.02, зауважують, що нормами ПКУ, а саме пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ, не передбачено обмежень щодо використання не за призначенням або невикористання таких об'єктів нерухомості, як будівлі промисловості та склади. А з іншого боку, в іншому роз'ясненні податківці говорять: виробнича будівля, яка використовується як адміністративно-побутові (офісні) приміщення, є об'єктом оподаткування податком на нерухомість. Тож, вважаємо, позиція податківців щодо цього є неоднозначною. Утім, нас цікавить саме склад, а не виробнича будівля, то вважаємо, можна все-таки спиратися на перше лояльне роз'яснення фахівців ДФС.
Таким чином, якщо юрособа, яка має у власності складські приміщення, є промисловим підприємством та такий склад можна згідно із правоустановчими документами віднести до коду 125 «Будівлі промисловості та склади», то сплачувати за такий склад податок на нерухомість у 2015 році також не треба. Мало того, в такому разі не треба подавати й декларацію з податку на нерухомість (ЗIР, підкатегорія 106.07).
Якщо ж власник складу не належить до промислових підприємств, то сплатити податок як за 2015 рік, так і за 2016 рік доведеться.
Згідно з пп. 266.3.1 ПКУ податок сплачується із загальної площі нерухомості. А ставки встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 ПКУ).
Водночас п. 33 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб — власників цих об'єктів нерухомості, не можуть перевищувати 1% мінімальної заробітної плати, установленої законом станом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. м для об'єктів нежитлової нерухомості.
Утім, якщо сільська, селищна, міська рада не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є 0% (ЗIР, підкатегорія 106.08).
Оскільки склад розміщений у Києві, то відповідно до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629» від 28.01.2015 р. №58/9231 та від 22.12.2015 р. №57/572 ставка податку на нерухомість у 2015 та 2016 роках для нежитлової становить 1% від розміру заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, тобто:
— у 2015 році — це 12,18 грн за 1 кв. м;
— у 2016 році — 13,78 грн за 1 кв. м.
1 http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/10E8146E941D859FC2257DE7006DFD6B.
2 http://kyiv.sfs.gov.ua/data/material/000/129/185644/R_shennya_KMR.doc.
Зверніть увагу! Податок на нерухоме майно за нежитлову нерухомість за 2015 рік можна спробувати не сплатити, якщо підприємство звернеться до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, а суд скасує рішення місцевого органу про встановлення податку на нерухомість з нежитлової нерухомості (ухвали ВАСУ від 26.01.2016 р. №К/800/46951/15 у справі №690/353/151, від 21.01.2016 р. №К/800/41090/15 у справі №234/9161/15-а2)).
Отже, якщо підприємство, яке має у власності склад, не належить до промислових і сам склад не можна віднести до коду 125 «Будівлі промисловості та склади» за документами, то за 2015 та 2016 роки йому слід було сплачувати податок на нерухомість та подавати звітність.
Серед штрафних санкцій на підприємство очікує штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання декларації (п. 120.1 ПКУ). Оскільки декларація з податку на нерухомість взагалі не подавалася, то слід буде подати дві декларації за чинною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 р. №408, із позначкою «Звітна». При зазначенні звітних податкових періодів вписують роки: 2015 та 2016.
Крім цього, на підприємство також чекатиме сплата пені. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків після закінчення 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПКУ (пп. «а» пп. 129.1.1 ПКУ), а закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 ПКУ). Сума пені розраховується за формулою, наведеною в абз. 1 п. 129.4 ПКУ.
Оскільки податок на нерухомість сплачується щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а сплати не було протягом майже 2-х років, то сума пені для кожної суми податку, яка не була своєчасно сплачена, буде різною.
Сплатити пеню платник податку може або самостійно (у поданих звітних деклараціях вона не зазначається), або дочекатися повідомлення-рішення від податківців, які нарахують пеню після сплати сум податку, зазначених у поданих деклараціях. Для уникнення непорозумінь із контролюючими органам щодо неповної сплати суми пені радимо все-таки дочекатися повідомлення-рішення.
Iнших штрафних санкцій не буде, якщо підприємство самостійно подасть декларацію та сплатить визначені у ній податкові зобов'язання та пеню.
А якщо такі зобов'язання визначать контролюючі органи під час перевірки, додатково слід буде ще заплатити 25% від визначеного фахівцями ДФС податкового зобов'язання з податку на нерухомість (п. 123.1 ПКУ).
Тому радимо розрахувати і сплатити податок на нерухомість та подати звітність самостійно.
Наостанку нагадаємо, що відповідно до п. 137.6 ПКУ у 2015 та 2016 роках підприємство має право на зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, до яких, як ми з'ясували вище, належить склад.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»