ДФСУ у листі від 13.09.2016 р. №19854/6/99-99-15-03-02-15 (див. «ДК» №42/2016) надала роз'яснення щодо наслідків для покупця при складанні постачальником податкової накладної не за першою подією.
У коментованому листі ДФСУ наголоcила, що у разі складання платником ПДВ — постачальником (продавцем) товарів/послуг ПН іншою датою, ніж дата виникнення ПЗ за такою операцією, така ПН є складеною помилково. Платник ПДВ — покупець товарів/послуг не має права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у такій ПН.
ДФС посилається при цьому на п. 201.1 ПКУ: податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених цим пунктом (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Чомусь податківці, ґрунтуючись на нормі п. 201.10 ПКУ, яка діє ще з 01.01.2016 р., доводять, що в будь-якому разі на підставі ПН із помилкою у даті складання не можна визнавати податковий кредит. Вважаємо, що це хибне ствердження.
Адже за п. 33.1 ПКУ податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення і сплата окремих видів податків та зборів. Отже, щодо ПДВ таким податковим періодом є календарний місяць або календарний квартал, відповідно до п. 202.1 ПКУ.
Тож якщо дати помилкової ПН та дата ПН, яка мала би бути складена за першою подією, відносяться до одного періоду, то вважаємо, що за такою ПН покупцю можна визначати ПК за умови дотримання всіх інших вимог щодо права на ПК, зокрема вчасної реєстрації в ЄРПН.
Помилка у даті ПН у зазначеному випадку не матиме негативних наслідків для покупця. За п. 201.10 ПКУ, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого продавця/покупця (додаток 8 до декларації з ПДВ), але це не є обов'язковою вимогою.
А ось для продавця це проблема, бо він порушив правила ведення податкового обліку. Що тягне за собою адміністративний штраф за ст. 163-1 КУпАП у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. За повторне порушення — штраф у розмірі від 10 до 15 н. м. д. г. Тому краще цю помилку виправити.
А от якщо дати помилкової ПН та дата ПН, яка мала би бути складена за першою подією, відносяться до різних періодів, то в такому разі покупець справді не матиме права на податковий кредит. I для того щоб отримати право на ПК, треба, щоб постачальник анулював неправильну ПН шляхом складання РК та склав ПН із правильною датою і зареєстрував її у ЄРПН.
Яким чином виправити таку помилку, податківці уточнили в роз'ясненні у ЗIР, підкатегорія 101.07. Так, у разі помилкового складення ПН на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох ПН на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) ПН.
При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку виявлено помилку щодо зайво складеної ПН.
У графі 2 розрахунку коригування вписується «Виправлення помилки». Такий РК має реєструвати саме покупець.
Нагадаємо, що ПН має бути складена за першою подією. Згідно з п. 187.1 ПКУ, це дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
— зарахування коштів від покупця;
— відвантаження товарів1.
1 Крім розрахунків із бюджетниками — у цьому разі у продавця ПЗ визначаються за датою отримання коштів, відповідно до п. 187.7 ПКУ.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»