Після планової перевірки податкова надіслала запит про надання документів щодо кількох контрагентів. Ми не відреагували на запит, адже ці юрособи за періодом діяльності потрапили до періоду планової перевірки. І хоча ці контрагенти до акта не потрапили, ми все-таки не допустили до перевірки з підстав пп. 78.1.1 ПКУ (податкова посилалася на отримання нової інформації, про яку під час планової їм не було відомо). Чи правомірні дії керівника підприємства?
Справді, приписи п. 78.2 ПКУ забороняють контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 Кодексу, у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
За загальним правилом, планова документальна перевірка має бути комплексною: приписи п. 77.3 забороняють проводити планові перевірки за окремими видами зобов'язань.
В описаній ситуації варто звернути увагу на судове рішення, яке чітко вказує на тлумачення словосполучення «охоплені під час попередніх перевірок».
Так, апеляційна інстанція1 зазначає: «...Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Г-му районі були проведені планові виїзні документальні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства...
1 Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 р. у справі №824/81/15-а, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44266442.
Отже, виїзними документальними плановими перевірками податкових органів, проведеними раніше, в повному обсязі охоплено період, у межахякого відповідачем призначено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Т» ...».
На нашу думку, суд чітко визнав, що плановою перевіркою охоплювався саме період перевірки, який відповідає значенню терміна «планова документальна перевірка» та порядку її проведення, наведеним у ст. 77 ПКУ. Тому суд вважає, що під час планової документальної перевірки її предметом є вся господарська діяльність за встановлений у наказі період.
Тобто заборона на повторні перевірки стосується всіх контрагентів та госпоперацій, які потрапили до охопленого перевіркою періоду, незалежно від того, зазначена про них інформація в акті перевірки чи ні.
Відтак з огляду на приписи пп. 78.1.12 ПКУ суд вказав на відсутність у ДПІ законних підстав для проведення повторної перевірки ТОВ відносин з окремими контрагентами за період планової перевірки.
Утім, у тому самому рішенні апеляційна інстанція вказує на можливість проведення повторних перевірок, якщо стосовно осіб, які проводили перевірку, розпочато службове розслідування або кримінальну справу (пп. 78.1.12 ПКУ). Проте за таких обставин і підставою для перевірки буде не пп. 78.1.1, а пп. 78.1.12 ПКУ, а сама перевірка буде призначена контролюючим органом вищого рівня.
Отже, формально отримання нової інформації, яка свідчить про факти порушень платником податків вимог податкового та іншого законодавства, дає фіскальному органу право на надсилання запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Проте у разі ненадання у встановлені пп. 78.1.1 ПКУ строки письмової відповіді платником фіскальний орган має приймати рішення про проведення перевірки з урахуванням обмежень, установлених у п. 78.2 ПКУ. Тобто перевірка може проводитися лише за частину періоду, який не охоплювався плановою перевіркою. І, відповідно, на нашу думку, в такій ситуації недопуск є цілком законним. Проте оскільки фіскальні органи у разі недопуску звертаються до суду з позовами про арешт коштів на рахунках, а платники податків оскаржують накази на призначення та проведення позапланової перевірки, то остаточне слово за судом.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»