Наше підприємство взяло позику в розмірі 64 млн грн під 22% річних у компанії з управління активами. Статутний капітал нашого підприємства становить 1 тис. грн.
Чи підпадає така операція під трансфертне ціноутворення і як обліковувати нараховані відсотки: у складі фінансових витрат у повному розмірі?
Відповідно до пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.2 ПКУ, з метою нарахування податку на прибуток підприємств контрольованою є господарська операція, якщо однією зі сторін операції є пов'язана особа — нерезидент або нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном (це розпорядження від 16.09.2015 р. №977-р, далі — Розпорядження №977). І такі операції є контрольованими, якщо одночасно виконуються умови, визначені пп. 39.2.1.7 ПКУ (додатково див. лист ДФСУ від 19.10.2015 р. №22007/6/99-99-19-02-02-15):
— річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
— обсяг таких господарських операцій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Якщо ці дві умови виконуються і компанія з управління активами зареєстрована в одній із країн, перелічених у Розпорядженні №977, або ця компанія є пов'язаною особою — нерезидентом, операція визнається контрольованою. Якщо компанія з управління активами є нерезидентом — непов'язаною особою, зареєстрована у державі (на території), не згаданій у Розпорядженні №977, така операція не може бути визнана контрольованою (див. лист ДФСУ від 14.09.2015 р. №19545/6/99-99-19-02-02-15).
Зобов'язання з позики підпадають під визначення боргових (п. 140.1 ПКУ). Згідно з п. 140.2 ПКУ, у платника податку, в якого сума боргових зобов'язань за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами перевищує суму власного капіталу1 (зверніть увагу — не статутного!) більш ніж у 3,5 разу (для фінустанов та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, — більш ніж у 10 разів), фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за позикою над 50% суми фінрезультату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінзвітності звітного податкового періоду, коли нараховуються такі проценти. Причому сума позики та власного капіталу з метою п. 140.2 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень позики та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів за п. 140.3 ПКУ. Проценти, які перевищують суму обмеження з п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінрезультат до оподаткування, мають зменшити фінрезультат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5% до повного її погашення, з урахуванням обмежень за п. 140.2 ПКУ (п. 140.3 ПКУ). Зверніть увагу: для визначення різниць, які виникають при здійсненні фіноперацій, ключове питання тут — чи є компанія з управління активами пов'язаною особою — нерезидентом.
1 Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73).
Витрати на проценти за користування позикою та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати»), відносяться до фінансових витрат підприємства (п. 27 П(С)БО 16 «Витрати», додатково див. лист ДФСУ від 05.10.2015 р. №21052/6/99-99-19-02-02-15).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор