Після перевірки ми оскаржили податкове повідомлення-рішення спочатку до обласної, а відтак — до центральної ДФС. Коли отримали рішення, воно було прострочене на два дні. Через надання фіскальним органом відповіді з простроченням строків скарга вважається задоволеною. Проте жодних повідомлень щодо скасування оскаржуваного рішення фіскальний орган нам не надав. Чи треба якимось чином вимагати підтвердження про скасування рішення ДПІ? ДПІ має надіслати нам листа чи ми повинні йти до суду?
Щоб відповісти на це запитання, слід врахувати ось що.
За приписами п. 56.9 ПКУ, керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 ПКУ.
При цьому скарга платника податків вважається задоволеною з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, якщо:
1) вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику протягом 20-денного строку, визначеного у п. 56.8 ПКУ;
2) вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи);
3) рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому п. 56.9 ПКУ.
При цьому за рішенням ВАСУ1, у разі якщо податковий орган рішенням про продовження строку розгляду скарги платника встановлює строк розгляду скарги, скажімо, до 04.03.2012 р. (включно), а рішення про результати розгляду скарги платника виніс та надіслав щойно 05.03.2012 р., то податковий орган порушив самостійно визначені ним строки розгляду скарги. Така скарга вважається задоволеною на користь такого платника.
1 Ухвала ВАСУ від 12.02.2013 р. №К/9991/62001/12, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29749536.
Водночас приписи ст. 56 ПКУ при визначенні та розрахунку строків враховують лише факт складення (дату) рішення про результати розгляду скарги та її направлення платнику. А питанням отримання відповідного рішення займається сам платник, і воно не впливає на такі строки. Це означає: у разі якщо платник податків не отримав такого рішення, проте воно було вчасно йому надіслано, то стверджувати про задоволення скарги на користь платника з огляду на закон не можна.
Отже, у ситуації, описаній у запитанні, підприємству слід правильно порахувати строки для відповіді. Керуватись треба датою, зазначеною у рішенні про продовження розгляду скарги, а якщо воно не надсилалося, — то строком у 20 календарних днів з наступного дня від дати отримання рішення фіскальним органом.
При цьому очікувати від фіскального органу окремих листів чи повідомлень, що свідчитимуть про задоволення скарги на користь платника чи підтверджуватимуть факт скасування податкового повідомлення-рішення з огляду на пропущення строків за п. 56.8 — 56.9 ПКУ, не варто. Фіскальний орган згідно з приписами ПКУ в такому разі не приймає окремих рішень та не повідомляє платника про них. Те саме стосується й відкликання податкових повідомлень рішень та податкових вимог (ст. 60 ПКУ).
Щодо підтвердження скасування податкового повідомлення-рішення, то сам факт задоволення скарги на користь платника за приписами п. 56.9 ПКУ вже означає, що податкове повідомлення-рішення є скасованим у тому обсязі, в якому про це просить сам платник у скарзі. Адже сам податковий орган за результатами розгляду скарги надсилає податкові повідомлення-рішення лише у разі збільшення суми податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій на суму такого збільшення. Повторно жодних рішень він не приймає.
Унаслідок того що скарга, в якій платник просить скасувати ППР, вважається повністю задоволеною, такі ППР, як зазначається у вищезгаданій ухвалі ВАСУ, не породжують виникнення у платника будь-яких обов'язків. І відповідно за результатами скарги податковий орган має самостійно зняти в базі даних нарахування за прийнятими ним рішеннями, якщо він не дотримав вимоги п. 56.9 ПКУ.
Дізнатися про це платник податків цілком може через процедуру звіряння станом на дату (ймовірну дату) прийняття та надсилання рішення про результати розгляду скарги.
Звісно, ПКУ не забороняє і письмово звернутися до податкового органу, до якого надсилалася скарга та від якого не отримано рішення за результатами її розгляду. Проте в такому разі слід просити надіслати вам і копію повідомлення про вручення поштової кореспонденції. Такі дії варто вчиняти з урахуванням строків прийняття та надсилання податкової вимоги.
Треба зважати й на те, що тлумачення п. 56.9 ПКУ є оціночним з боку кожної сторони спору — як платника податків, так і фіскального органу. Тому в разі, якщо платник упевниться в направленні йому відповіді, яку він отримав та яка прострочена на два дні з вини пошти, то доведеться звертатися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення (а для цього госпсуб'єкт має 1095 днів з дати отримання рішення).
Утім, важливими для описаної ситуації є як дата направлення платнику (передання на пошту), так і дата складення рішення. Якщо рішення про результати розгляду скарги датовано, скажімо, на 21-й день з дня, наступного за днем отримання скарги платника фіскалами (п. 56.8 ПКУ), або на день чи два пізніше дати, зазначеної у рішенні про продовження розгляду скарги, то невизнання ДПІ такого факту (за даними звіряння) з усією імовірністю матиме наслідком визнання судом скарги задоволеною на користь такого платника.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»