Лист Головного управління ДФС у Рівненській області від 02.10.2015 р. №1862/10/17-00-15-01-07
Щодо подання податкових накладних та уточнюючих розрахунків
Суттєво. Право на включення до ПК сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у визначені ПКУ терміни, зберігається протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
! Платникам ПДВ
Головне управління ДФС у Рівненській області, розглянувши лист з таких питань, повідомляє.
1. Чи має право платник включити податкову накладну, яка зареєстрована без порушень терміну реєстрації у наступних звітних періодах протягом 365 днів, чи це право стосується виключно податкових накладних, що зареєстровані з порушенням реєстрації?
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
До набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зазначений термін становив 180 календарних днів.
Відповідно право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у визначені ПКУ терміни, зберігається протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
2. При поданні уточнюючого розрахунку зі збільшення від'ємного значення у періоді до 01.02.2015 р., в якому рядку декларації відображається таке збільшення — 20.1 чи 20.2?
ДФС України Листом від 07.08.2015 р. №29168/7/99-99-19-03-02-17 «Щодо особливостей заповнення звітності з ПДВ за липень 2015 року» надано роз'яснення щодо заповнення розділів III та IV декларації.
З урахуванням вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ розмір податкового кредиту платника за липень 2015 року збільшується:
— на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Таке значення переноситься до рядка 20.1 розділу III декларації за липень 2015 року з рядка 24 розділу III декларації за червень 2015 року.
— на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду. Таке значення переноситься до рядка 20.2 розділу III декларації за липень 2015 року з рядка 31 розділу IV декларації за червень 2015 року, незалежно від наявності чи відсутності суми, зазначеної в текстовому полі «а» перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) до декларації за червень 2015 року, та незалежно від її розміру.
Таким чином, у декларації за липень 2015 року та в наступних звітних періодах розділ IV декларації не заповнюється, додаток 2 (Д2) до декларацій за такі звітні періоди не подається (крім випадків, коли платником збільшується чи зменшується залишок від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом звітних періодів до 01.02.2015 р. шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за відповідний звітний період).
При виявленні, починаючи з липня 2015 року, помилок, допущених у звітних періодах до 01.02.2015 р., у результаті виправлення яких збільшується чи зменшується залишок від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, сума збільшення/зменшення такого залишку зі знаком «+» або «-» відповідно довідково відображається в графі 11 таблиці 1 додатка 2 до декларації за той звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням такої помилки. Показники таблиці 1 додатка 2 до декларації не переносяться до розділу IV.
У зв'язку з вищенаведеним з липня 2015 року збільшення чи зменшення залишку від'ємного значення у періоді до 01.02.2015 р. при поданні уточнюючого розрахунку відображається в р. 20.1 розділу III декларації.
3. Чи можна зареєструвати в ЄРПН для коригування податкових зобов'язань розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана помилково неплатнику ПДВ, у разі якщо така податкова накладна уже зареєстрована в ЄРПН?
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246, зі змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.
Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку незалежно від того, збільшується чи зменшується сума операції в результаті коригування.
Відповідно до п. 192.2 статті 192 ПКУ норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних із гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Одночасно повідомляємо, що роз'яснення щодо застосування норм податкового законодавства розміщені в загальнодоступних інформаційно-довідкових ресурсах ДФС, електронна адреса: zir.minrd.gov.ua.