До листа Міжрегіонального головного управління ДФС — Центрального офісу з обслуговування великих платників від 02.10.2015 р. №22604/10/28-10-06-11
Коментований лист є цікавим тим, що податківці поставили перед собою складне завдання — надати конкретні відповіді на запитання щодо сплати податку на прибуток акціонерним товариством, які чітко не врегульовані ПКУ.
У чому специфіка таких підприємств, пояснювати не треба, їх назва говорить сама за себе. У таких підприємств формування статутного капіталу відбувається шляхом емісії цінних паперів у вигляді акцій. Часто такі акції належать багатьом власникам, які до того ж можуть часто змінюватися. Отже, оподаткування як доходів самого такого підприємства податком на прибуток, так і доходів, які виплачуються власникам його акцій, потребує пильності та знання закону. Або, як кажуть податківці, «з метою дотримання норм ПКУ у кожному конкретному випадку операцій з акціями необхідно керуватися законодавчими актами та умовами інвестування».
Дохід у сумі вилученого статутного капіталу. Щодо податку на прибуток самого акціонерного товариства, то тут діють загальні правила: у 2015 році об'єкт оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ).
Тому, як роз'яснюють податківці, рішення про зменшення номінальної вартості внесків учасників акціонерного товариства, по суті, є добровільним вилученням частки раніше сформованого статутного капіталу та має передбачати сплату компенсації власникам акцій. Не сплачена власникам акцій сума компенсації в розмірі повного/часткового розміру їх внесків до статутного капіталу збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду акціонерного товариства. Таким чином, відбувається зменшення статутного капіталу і визнається дохід, який збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Оподаткування доходів акціонерів. Якщо власником акцій є резидент, то при виплаті йому доходів за акціями відбувається авансова сплата податку на прибуток за правилами, встановленими п. 57.1-1 ПКУ для виплати дивідендів.
Відбувається це тому, що дивідендами, згідно з пп. 14.1.49 ПКУ, вважаються платежі, що здійснюються юридичною особою — емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Тож норми щодо сплати авансом податку на прибуток під час виплати доходів за акціями поширюються і на акціонерні товариства.
А що робити, якщо власником акцій є нерезидент?
Якщо він є фізичною особою, то керуватися правилами розділу IV ПКУ й або утримувати ПДФО за ставкою 5%1 та військовий збір за ставкою 1,5%, або виконувати норми міжнародного законодавства про уникнення подвійного оподаткування. Авансовий внесок з податку на прибуток при цьому не сплачується.
1 Згідно з пп. 167.5.2 ПКУ, для доходів у вигляді дивідендів за акціями, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств.
Слід звернути увагу на пп. 57.1-1.4 ПКУ: виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Якщо ж нерезидент є юрособою, то варто скористатися роз'ясненнями, наведеними податківцями у коментованому листі. По-перше, резиденту доведеться сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за правилами, встановленими п. 57.1-1 ПКУ, адже пільг стосовно виплати дивідендів нерезидентам-юрособам цей пункт не містить. По-друге, товариству доведеться сплатити податок на репатріацію, тобто податок на прибуток, передбачений ст. 141 ПКУ, з доходів нерезидентів (або, знову ж таки, діяти за нормами міжнародного законодавства про уникнення подвійного оподаткування).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»