Лист Державної фіскальної служби України від 28.09.2015 р. №20527/6/99-99-17-02-01-15
Щодо індексації, виплати та оподаткування авансу
Суттєво. ДФСУ стверджує, що ПСП при виплаті авансу не застосовується.
! Роботодавцям
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), у межах компетенції розглянула лист від __.__.____ №_______, що надійшов листом Міністерства фінансів України від __.__.____ №________, щодо індексації, виплати та оподаткування авансу і повідомляє таке.
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та п. 3 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, ДФС здійснює адміністрування та забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, незалежно до бюджетів якого рівня вони надходять.
Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їхніх повноважень.
Отже, питання індексації та виплати заробітної плати за першу половину місяця (авансу) не належать до компетенції ДФС, тому для отримання відповіді з цих питань вам необхідно звернутися до Міністерства соціальної політики України.
Стосовно оподаткування авансу повідомляємо таке.
Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору
Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», зі змінами та доповненнями, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб для резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Так, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
При цьому, відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зокрема, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу.
Водночас аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця, утримання податку на доходи фізичних осіб із застосуванням відрахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено.
Крім того, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Враховуючи викладене, при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору за першу половину місяця.
Щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (далі — Закон №2464), платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), та працівники (п. 2 частини першої ст. 4 Закону №2464).
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у п. 1 та 2 частини першої ст. 7 Закону №2464, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача (частина четверта ст. 7 Закону №2464).
Згідно з абзацом другим частини восьмої ст. 9 Закону №2464 передбачено, що платники-роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Голова Р. НАСІРОВ