• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Державної фіскальної служби України від 01.10.2015 р. №20887/6/99-99-22-07-03-15

У коментованому листі податковий орган розглядає такі питання:

— порядок заповнення заяви про реєстрацію РРО;

— доставка товарів кур'єрською службою;

— роздрібна торгівля алкогольними напоями;

— реалізація товарів (послуг) через Інтернет.

Прокоментуємо основні питання, які порушено в листі.

1. Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає такі документи (п. 4 гл. 2 розд. ІІ Порядку №4171):

реєстраційну заяву (форма №1-РРО, затверджена як додаток 1 до Порядку №417);

1 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.

— копію документа, що підтверджує право власності або користування РРО (договір, розрахунковий документ із документами на придбання, накладною, договір оренди, якщо РРО орендують, документ про безоплатне отримання РРО у власність);

— копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

— копію договору з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

За п. 3 гл. 2 розділу ІІ Порядку №417, реєструють РРО в ДПІ за основним місцем обліку суб'єкта господарювання. Якщо СГ має відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий суб'єкт, територіальної громади, РРО може реєструватися за основним місцем обліку СГ або за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (тобто там, де він фактично використовувався).

За місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносять записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО (п. 15 гл. 2 розділу ІІ Порядку №417).

Назва господарської одиниці — це назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди. А господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Отже, як слушно нагадує ДФСУ у коментованому листі, бланк реєстраційної заяви заповнюється залежно від вибору господарської одиниці, виду діяльності та місця, де здійснюються розрахунки з покупцями.

2. Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО1, продавець зобов'язаний видавати покупцю, який отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Інтернету, розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції. Розрахунковий документ — це касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо, що підтверджує факт продажу. Форма та зміст розрахункових документів затверджені Положенням №6142.

1 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.

Якщо кур'єрською службою здійснюється доставка оплаченого раніше товару, разом із придбаним товаром через кур'єра продавець передає роздрукований розрахунковий документ.

Якщо готівкові розрахунки здійснюються під час отримання покупцем товару і кур'єрські послуги надає стороння організація, розрахунковий документ видається кур'єром під час передачі товару та сплати покупцем коштів. При цьому розрахунковий документ — це фіскальний чек, який повинен бути роздрукований із використанням РРО. Якщо кур'єр є сторонньою організацією, то РРО повинен бути зареєстрований на такого кур'єра. Пункт 12 ст. 9 Закону про РРО звільняє від використання РРО, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. Але на вимогу п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму через РРО. Тому при сплаті покупцем коштів за придбаний товар безпосередньо кур'єру останній повинен роздрукувати касовий чек. У разі розрахунків через кур'єра актуальним буде застосування портативних касових апаратів. Порядок проведення розрахунків такий самий, як і в разі використання стаціонарного РРО: слід проводити розрахункові операції на повну суму, видавати особі розрахунковий документ (форма №ФКЧ-1 касового чека).

3. Роздрібна торгівля алкоголем потребує не лише ліцензії, а й дотримання вимог до торговельних приміщень та місць зберігання. Оскільки торгівля алкогольними напоями має здійснюватися відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.96 р. №854, які передбачають наявність відповідних торговельних та складських приміщень, СГ не має права займатися торгівлею алкогольними напоями через інтернет-магазин (ми також звертали увагу на цей момент у статті «Електронну комерцію врегулювали» в «ДК» №38/2015).

Проте, на наш погляд, якщо роздрібний продавець алкоголю має ліцензію, торговельні приміщення та місця зберігання, правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями не порушуються, і в такому разі здійснювати одночасно реалізацію вроздріб та через інтернет-магазин не є порушенням.

4. Щодо торгівлі через Інтернет ДФСУ нарешті зробила позитивний висновок, на який ми всі чекали протягом року: розрахунки за допомогою платіжних карток через Інтернет є безготівковими. А отже, через РРО їх проводити не треба. І це логічно, адже в місці отримання товарів операції з їх оплати не здійснюються. Але це зовсім не звільняє продавця від видачі особі, яка отримує товар, документа про здійснення правочину у вигляді, наприклад, товарного чека (це вже вимога ч. 11 ст. 11 Закону про електронну комерцію1).

1 Закон України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію».

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру