• Посилання скопійовано

Зміни до нацстандартів у державному секторі

З 1 січня 2015 року НП(С)БО у держсекторі зазнали істотних змін — і ось маємо нові правки до системи нацстандартів1. Поговоримо про їх основну суть.

Облік первісної вартості

У п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 121 додано визначення первісної вартості ОЗ, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб'єктів держсектору). Це може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, понесених на придбання, доставку та налаштування об'єкта ОЗ для його безпосереднього використання. Така зміна дає можливість правомірно оприбутковувати ОЗ, що безоплатно отримуються від інших підприємств за рішенням компетентних органів, не за справедливою вартістю, а за вартістю, зазначеною в акті ОЗ-1.

1 Наказ №664 (див. «ДК» №36/2015) має набрати чинності з дня його офіційного опублікування, на день підписання цього номера до друку офіційно не опублікований.

За аналогією з ОЗ, для нематеріальних активів також передбачено, що первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів можуть бути витрати, підтверджені первинними документами (п. 10 р. ІІ НП(С)БО 122).

Первісну вартість безоплатно отриманих запасів формують усі витрати, доведені даними первинних документів. Одними з таких витрат є транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Оновлена редакція п. 10 розділу IV НП(С)БО 123 регламентує порядок розподілу не лише тих ТЗВ, що обліковуються на окремому субрахунку, а й тих, що обліковуються на аналітичному рахунку. Сума ТЗВ, яка відноситься (розподіляється) до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням цієї суми на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття конкретних запасів.

Облік без копійок

Вилучено норму, що передбачала облік об'єктів ОЗ за вартістю в гривнях без копійок і лише додавала клопоту бухгалтерам, не надаючи точності обліку. Втратить чинність і норма щодо нарахування амортизації без копійок. Аналогічні зміни стосовно видалення норми про облік без копійок внесено й до НП(С)БО 122.

Переоцінка

Пункт 3 р. ІІІ НП(С)БО 121 зазнав змін. Тепер у разі прийняття рішення суб'єктом держсектору об'єкт ОЗ може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості конкретно на річну дату балансу. Це стосується й переоцінки ОЗ тієї групи, об'єкти якої вже були переоцінені. У майбутньому переоцінка має проводитися з такою регулярністю, щоб справедлива і залишкова вартість саме на річну дату балансу істотно не відрізнялися одна від одної.

Переоцінка (в т. ч. і подальша) нематеріального активу за справедливою вартістю може здійснюватися саме на річну дату балансу і лише в частині тих нематеріальних активів, щодо яких є активний ринок.

Амортизація

Враховуючи реальний стан справ у країні, п. 3 р. IV НП(С)БО 121 регламентує ненарахування амортизації на об'єкти ОЗ, доступ до яких обмежений у зв'язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення АТО.

Завдяки змінам за рішенням суб'єкта держсектору в розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу. Певно, йдеться про її нарахування один раз на рік.

Як відомо, нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. А ось тепер уточнено, що при вибутті об'єкта основних засобів суб'єкт держсектору нараховує амортизацію в місяці його вибуття (п. 5 р. IV). Необоротні матеріальні активи спеціального призначення виведено з дії п. 7 р. IV як такі, за якими амортизація нараховується в розмірі 50% їх первісної вартості в першому місяці експлуатації та 50% — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

І в частині нематеріальних активів Мінфін передбачив право керівника нараховувати амортизацію тільки раз на рік (п. 6 р. IV НП(С)БО 122), а за тими об'єктами, доступ до яких обмежений у зв'язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення АТО, амортизація не нараховується (п. 3 р. IV НП(С)БО 122). Цікаво було б запитати авторів наказу: яким чином нематеріальні активи можуть десь перебувати, адже вони нематеріальні?!

Продаж ОЗ

Дещо незрозуміло виглядають тепер норми абз. 1 п. 2 р. VI НП(С)БО 121. До внесення змін надходження, отримані внаслідок продажу ОЗ, вважалися доходами суб'єкта держсектору, крім доходів від продажу нерухомого майна, які вважалися доходами відповідного бюджету. А тепер йдеться про будь-яке майно, а не лише про нерухоме, проте одна частина норми суперечить іншій. Сподіваємося на чіткі роз'яснення щодо практичної реалізації цієї норми найближчим часом.

Активи після списання ОЗ

Розділ VI доповнено п. 5. Тепер чітко визначено, що всі вузли, деталі, матеріали й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані внаслідок списання ОЗ, мають бути оприбутковані з відображенням на рахунках бухобліку запасів. А непридатні для використання вузли, деталі, матеріали й агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо). Їх оцінка проводиться за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання (виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі суб'єкта держсектору з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації). Сума оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту й інших потреб установи, визнається доходом спецфонду конкретної установи.

План рахунків бухобліку бюджетних установ

План рахунків також змінено. Тепер чітко зазначено, що бюджетні установи у разі потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків, не передбачену типовою кореспонденцією з додатка 2. Але важливо, щоб такі винятки були визначені в наказі про облікову політику.

Немає сенсу переказувати всі зміни. Але на деяких моментах усе-таки хотілося б зосередитися. Нафтопродукти, газ, які закуплені та передані на зберігання та відпускатимуться за талонами і смарт-картками, тепер слід обліковувати на субрах. 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали». Облік операцій із власними надходженнями доповнено низкою проведень: плата за послуги, дохід за якими визнаватиметься у майбутніх звітних періодах (наступних роках), знайде своє відображення в обліку проведенням Д-т 323 К-т 716 із відповідним дебетуванням субрах. 716 у К-т 711 при списанні таких доходів. Аналогічні витрати майбутніх періодів супроводжуватимуться Д-т 851 К-т 364, а їх списання — Д-т 801, 802, 811 — 813 К-т 851.

Нормативна база

  • Наказ №664 — Наказ Мінфіну від 23.07.2015 р. №664 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».
  • НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. №1202.
  • НП(С)БО 122 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. №1202.
  • НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. №1202.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру