Однією з причин появи Закону №5691 був намір зняти обов'язок застосовувати РРО з малого бізнесу з обсягом доходу до 1 млн грн. Кабміну було доручено до 1 вересня 2015 року затвердити порядок здійснення податківцями контролю за досягненням платниками ЄП другої, третьої груп (фізособи) обсягу такого доходу. 1 вересня настало, а маємо лише проект такого порядку: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63903.html. Проаналізуймо його.
За задумом, цей порядок мав би визначати механізм здійснення фіскалами заходів контролю за досягненням фізособами-підприємцями — платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу понад 1 млн гривень. Але для такої серйозної та шляхетної мети запропонований проект аж занадто слабко опрацьований.
1 Закон від 01.07.2015 р. №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Так, для контролю за досягненням обсягу доходу передбачається використовувати інформацію про фінансово-господарські операції платників податків. Звідки вона береться? Якщо зі фінзвітності, то її СПД-ФО не готують і не подають. Крім того, враховуючи обов'язок застосування РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, постає запитання: яким чином навіть із фінзвітності, яка готується за підсумками кварталу, можна побачити стан та фінансово-господарські операції суб'єкта й одночасно виконати вимогу щодо застосування ним з цього нового періоду РРО?!
Ще один різновид інформації — інформація про експортно-імпортні операції, що здійснюються суб'єктом господарювання. Цей абзац проекту приголомшує ще більше, ніж попередній. Яким чином наявність експорту — чи, особливо, імпорту — свідчить про перевищення граничного обсягу доходу в 1 млн грн? Чи зовнішньоекономічні операції вимірюються виключно мільйонами? Якщо йдеться про те, щоб узяти експортно-імпортні операції під контроль, то вони і нині контролюються митниками, і податківці в будь-який момент можуть отримати інформацію про них.
Гадаємо, насправді логіка Кабміну полягає в тому, щоб поруч із такими стандартними процедурами, як аналіз податкових декларацій, дати податківцям можливість бомбардувати малий бізнес численними запитами (відповісти на які часом не до снаги навіть досвідченим аудиторам, юристам та консультантам), керуватися інформацією, отриманою від контрагентів, та взагалі будь-якою інформацією, навіть не перевіривши її достовірність. Усі ці можливості дають останні три абзаци п. 5 коментованого проекту. На нашу думку, ці речі більше орієнтовані на психологічний тиск на конкретного підприємця, аніж на реальне обчислення обсягу його доходу, нехай навіть і непрямими методами.
Фактично маємо проект порядку контролю доходу в 1 млн грн, розписаний на 10 пунктів (частина з яких — прямі норми ПКУ!), який, однак, не містить жодної процедури, жодного алгоритму! Тільки абстрактні джерела інформації для висновків податківців, які розв'язують їм руки для численних перевірок малого бізнесу. В остаточному підсумку такі розпливчасті формулювання призведуть до численних зустрічних звірянь, документальних та фактичних перевірок фізосіб-підприємців — платників ЄП 2-ї та 3-ї груп. Коментований проект виглядає просто як чергова спроба Кабміну «прогнути» все і всіх під свої бажання, причому дуже слабо замаскована. По суті, законодавець дав «єдиноподатникам» 2-ї та 3-ї груп надію, що за виконання певної умови вони зможуть не застосовувати РРО, натомість Кабмін своїм проектом розв'язує руки податківцям на місцях, даючи змогу застосовувати непрямі методи обчислення граничного обсягу доходу. Обмежені вони будуть лише власною фантазією.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор