Якщо суб'єкт господарювання вирішив з 1 жовтня перейти на сплату єдиного податку (далі — ЄП), подбати про це слід заздалегідь. Тож з'ясуймо, який порядок переходу на спрощену систему оподаткування із загальної.
Порядок дій
Змінювати систему оподаткування можна лише один раз протягом року (пп. 298.1.4 ПКУ). Відповідно, якщо на початок 2015 року СГ був платником ЄП, а згодом перейшов на загальну систему оподаткування, того самого року він не зможе повернутися на спрощену систему. Пояснюється це тим, що він уже скористався своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Перейти на сплату ЄП він зможе з 1 січня наступного року, за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.
Якщо протягом року система оподаткування не змінювалася, порядок дій для переходу на спрощену систему оподаткування такий:
1) не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу особа подає заяву за місцем реєстрації. Останній день подання заяви для переходу на ЄП з 1 жовтня — 15 вересня. Порядок і форма заяви затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675. Заяву можна подати особисто, або уповноваженою на це (довіреністю) особою, або поштою з повідомленням про вручення;
2) подати разом із заявою розрахунок доходу за попередній календарний рік. Форма розрахунку теж затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.
Якщо протягом 2014 року суб'єкт господарювання дотримав вимог п. 291.4 ПКУ щодо обсягу доходу, з 1 жовтня 2015 року він має можливість перебувати на спрощеній системі.1
1 Дохід 2015 року на право зміни системи оподаткування не впливає. Однак, переходячи на спрощену систему у IV кварталі 2015 р., СГ має враховувати розмір доходу і за поточний рік, для того щоб знати, чи матиме він право перебувати на спрощеній системі оподаткування у наступному 2016 році.
При визначенні обсягу доходу з метою переходу на ЄП не враховують дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п. 292.15 ПКУ).
До речі, реєстрація платником ЄП є безстроковою (п. 299.10 ПКУ), тож на 2016 рік подавати знову жодних заяв, розрахунків, якщо особа бажає перебувати на спрощеній системі, не треба.
Для перебування на спрощеній системі також слід урахувати встановлений ліміт щодо кількості найманих осіб та низку обмежень, зазначених у п. 291.5 ПКУ.
Заповнення заяви
Обов'язкові відомості, які належить зазначати у заяві, встановлено п. 298.3 ПКУ. Особливу увагу слід приділити таким відомостям, як місце провадження госпдіяльності (рядок 7) та обрані суб'єктом господарювання види госпдіяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (рядок 10). Якщо місць провадження госпдіяльності є кілька, у заяві зазначаємо всі.
Пунктом 299.1 ПКУ передбачено, що реєстрація госпсуб'єкта як платника ЄП здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників ЄП. Дані до такого реєстру заносяться на підставі інформації, яка зазначена у заяві, у т. ч. про види госпдіяльності (п. 299.7 ПКУ). Якщо у заяві не зафіксувати всі обрані види госпдіяльності згідно з КВЕД, є ризик:
— у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності, виникнення обов'язку перейти на загальну систему оподаткування (п. 7 пп. 298.2.3 ПКУ);
— застосування ставки у розмірі 15% до доходу, отриманого від таких видів діяльності (для фізосіб-підприємців першої та другої групи, п. 2 п. 293.4 ПКУ).
Заповнення розрахунку
Показник, який фактично дає право перейти на ЄП, зазначається у рядку 5 розрахунку — це сума доходу, отримана госпсуб'єктом за попередній календарний рік. При визначенні обсягу доходу слід враховувати особливості, встановлені ст. 292 ПКУ.
Річна сума доходу зазначається в розрізі:
— рядок 5.1 — доходу у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Для юросіб показник буде визначено за касовим методом — це обороти за дебетом рахунка 30 та 31 у кореспонденції з кредитом рахунків 36 та 37, з урахуванням п. 292.11 ПКУ (перелік сум, які не включаються до доходу платника ЄП). А у підприємців до цього показника не включаються ще й пасивні доходи: проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її госпдіяльності (п. 1 п. 292.1 ПКУ);
— рядок 5.2 — суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Цей показник зазначають лише майбутні платники ЄП 3-ї групи, які є платниками ПДВ (п. 292.3 ПКУ);
— рядок 5.3 — вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ);
— рядок 5.4 — інших доходів. Наприклад, це може бути сума ПФД, яка отримана і не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 3 п. 292.11 ПКУ).
Тобто під час заповнення рядка 5 розрахунку слід керуватися правилами визначення оподатковуваного доходу, встановленого на момент подання заяви саме для тієї групи платників ЄП, до якої хоче потрапити СГ.
Сплата ЄСВ фізособою
Підприємцям при переході на спрощену систему оподаткування треба звернути увагу на відмінність порядку сплати ЄСВ за себе.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, підприємець на спрощеній системі оподаткування є платником ЄСВ. Отже, такий підприємець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ за себе. Виняток становлять платники ЄП — пенсіонери за віком та інваліди, у разі якщо вони отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу1. Нагадаємо, що умови призначення пенсії за віком установлено ст. 26 Закону №1058, тож платники ЄП, які отримують пенсію за вислугу років, зокрема відповідно до Закону №2262, не звільняються від сплати ЄСВ.
Ставку ЄСВ для підприємців на ЄП, який вони сплачують самі за себе, встановлено у розмірі 34,7% до бази нарахування (ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ). За бажання брати участь у страхуванні на добровільних засадах залежно від виду страхування розмір ЄСВ становить: 36,6%, 36,21% та 38,11% (ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ).
На відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, де базою є сума доходу, яка оподатковується ПДФО, підприємець на спрощеній системі оподаткування нараховує ЄСВ на суми, які визначає самостійно (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Але слід пам'ятати про обмеження, встановлені Законом про ЄСВ:
— сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
— сума бази нарахування ЄСВ не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.
А це означає, що наразі2 місячна мінімальна сума ЄСВ у 2015 році становить: з 01.01.2015 р. до 01.12.2015 р. — 422,65 грн (1218,00 х 34,7%), а з 01.12.2015 р. — 478,17 грн (1378,00 х 34,7%). У 2015 році розмір максимальної бази нарахування для ЄСВ наразі становив: до 01.12.2015 р. — 20706,00 грн, з 01.12.2015 р. — 23426,00 грн.
1 Такі особи можуть бути платниками ЄСВ лише за умови їхньої добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ.
2 До Верховної Ради вноситься закон для підвищення соцстандартів, за нормами якого з 01.09.2015 р. в Україні буде підвищено розмір мінімальної заробітної плати до 1378,00 грн. Але на момент підписання номера до друку ці зміни ще не було внесено.
Наведені граничні показники мінімальної суми ЄСВ та максимальної бази для ЄСВ є місячними. Крім того, Законом про ЄСВ не передбачено звільнення підприємців — платників ЄП від сплати ЄСВ, у разі якщо у будь-якому місяці вони не отримували доходів. Отже, фізособи — платники ЄП сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками ЄП, незалежно від того, чи провадили вони фактично у цей період підприємницьку діяльність.
ЄСВ сплачується підприємцями — платниками ЄП за календарний квартал до 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). За бажанням можна сплачувати ЄСВ у мінімальному граничному розмірі помісячно.
Перехідні операції
Якщо на дату зміни системи оподаткування щодо всіх відвантажених запасів уже визнано доходи і витрати за правилами загальної системи, післяплата за такі запаси, отримана вже на спрощеній системі, не включається до складу доходів згідно з пп. 6 п. 292.11 ПКУ. Але практично ця умова стосується лише юросіб.
Для фізосіб-підприємців, які перебували на загальній системі оподаткування, об'єктом оподаткування за п. 177.2 ПКУ є виручка у грошовій та негрошовій формі. Відповідно, дохід за відвантаженими товарами (послугами) не визнавався, тож у періоді отримання коштів буде визнано суму доходу вже на спрощеній системі.
Якщо відвантажено товар, за який на загальній системі оподаткування отримано передоплату і така сума оподатковувалася, жодного доходу на спрощеній системі визнавати не треба. Якщо ж юрособа не визнавала оподатковуваний дохід за отриманою під час перебування на загальній системі передоплатою, то в разі відвантаження товарів (надання послуг) після переходу на спрощену систему вона має оподаткувати їх вартість єдиним податком.
Звітність
У ПКУ немає прямої норми, як звітувати платникам податку на прибуток, які змінюють протягом року систему оподаткування. Відповідно до п. 294.3 ПКУ, для СГ, які перейшли на сплату ЄП із загальної системи, перший податковий період починається з першого числа місяця, наступного за наступним звітним кварталом, у якому особу зареєстровано платником ЄП, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Але у підкатегорії 102.20.01 ЗІР1 сказано, що платник податку на прибуток у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року подає декларацію з прибутку за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на ЄП, у термін, передбачений пп. 49.18.2 ПКУ — протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного періоду.
1 Запитання: «За який звітний період та в який термін платнику податку на прибуток потрібно подавати декларацію з податку на прибуток, якщо в середині року платник переходить на спрощену систему оподаткування?».
А от підприємець, який із загальної системи оподаткування переходить на сплату ЄП, відповідно до пп. 177.5.3 ПКУ звітуватиме за рік.
Звітувати платникам ЄП за результатом 2015 року (а фактично за результатом IV кварталу) слід за податковими деклараціями платника єдиного податку, які затверджені наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578. Для платників ЄП першої та другої груп звітним періодом є рік (п. 296.2 ПКУ), для платників третьої групи — квартал (п. 296.3 ПКУ). Отже, платники ЄП третьої групи звітуватимуть протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу — до 09.02.2016 р. (пп. 49.18.2 ПКУ), а платники ЄП другої групи — протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року — до 02.03.2016 р.
Підприємці, у т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, один раз на рік подають самі за себе до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, звіт з ЄСВ за формою згідно з додатком 5 до Порядку №435. Якщо протягом року підприємець змінював систему оподаткування, звіт формується із заповненими двома таблицями: таблицею 1 (де наводяться відомості про доходи, отримані під час перебування протягом звітного року на загальній системі оподаткування) та таблицею 2 (де наводяться відомості про доходи, отримані під час перебування протягом звітного року на спрощеній системі оподаткування).
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- Закон №2262 — Закон України від 09.04.92 р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
- Порядок №435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»