Гроші з бюджету на повернення заявити можна, в деяких випадках це навіть слід зробити. А от насправді отримати такі кошти щастить далеко не всім, а реально — одиницям. Податкові органи на місцях рапортують: «Немає коштів у бюджеті!». А тим часом головне податкове відомство в роз'ясненні від 19.08.2015 р. (див. «ДК» №35/2015) коментує особливості та алгоритми дій для перерахування зайво перерахованих коштів з електронного рахунку ПДВ. Спробуймо з'ясувати, в чому їх суть.
Загальний алгоритм
Загальні норми повернення переплати на електронному рахунку ПДВ (далі — ЕР) визначені в пп. 200-1.6 ПКУ. Суть їх така: на дату подання податкової декларації з ПДВ аналізуються сума коштів на рахунку у СЕА та сума до сплати за підсумками декларації. Якщо сума на ЕР більша, ніж сума, визначена в ряд. 25.1 декларації з ПДВ, платник податку отримує право подати до контролюючого органу в складі такої податкової декларації заяву на перерахування:
а) або до бюджету в рахунок сплати ПЗ з ПДВ;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві1.
1 У сумі, що перевищує суму податкового боргу та суму узгоджених податкових зобов'язань, якщо він є.
Є ще два показники, які аналізуються на цьому етапі, у разі якщо платник планує повернення коштів на поточний рахунок:
1) сума ПДВ у ПН, складених та зареєстрованих платником ПДВ у ЄРПН за звітний період;
2) сума податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності у такому звітному періоді (ряд. 9 декларації з ПДВ).
Якщо є перевищення суми ПДВ за зареєстрованими конкретним платником ПДВ у звітному періоді податковими накладними та сум, задекларованих у ряд. 9 декларації з ПДВ, про повернення коштів з ЕР за підсумками такої декларації можна забути (п. 200-1.5 ПКУ). Причому критерій суттєвості в цьому питанні не визначено, хай би було 1 грн розбіжностей чи 10 тис. грн.
Наприклад, сума податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання послуг у серпні 2015 р. становила 5000 грн. Платник зареєстрував у ЄРПН податкові накладні на загальну суму 48000 грн (сума ПДВ — 8000 грн), але до однієї поставки на суму 18 тис. грн (у т. ч. ПДВ 3 тис. грн) покупець мав зареєструвати РК на зменшення (внаслідок повернення бракованого товару). За відведений час покупець так і не зареєстрував РК на зменшення, і виявилося, що на день подання декларації сума РК до даних декларації продавця була включена, а от через ЄРПН не пройшла. Порівняймо загальну суму ПЗ з ПДВ за даними декларації та суму ПДВ за зареєстрованими ПН: 5000 < 8000. Отже, розраховувати на повернення коштів з ЕР на поточний рахунок немає сенсу.
Ключовий аспект, на який тут слід звернути увагу, — те, що цей показник стосовно суми ПДВ у ПН аналізується тільки в разі отримання зайво перерахованих коштів з ЕР на поточний рахунок платника ПДВ. Якщо ж прийнято рішення про перерахування коштів з ЕР до бюджету, факт перевищення суми ПДВ у ПН над задекларованою за звітний період сумою ПЗ до уваги не береться та не аналізується.
Форма заяви, що подається у разі бажання платника перерахувати кошти з ЕР до бюджету та (або) на поточний рахунок, — додаток Д41 до декларації з ПДВ (далі — Д4).
1 Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» до декларації з ПДВ.
Сума коштів на ЕР, що може бути перерахована до бюджету, зазначається в гр. 4 таблиці «Відомості щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» (далі — таблиця відомостей) Д4, а якщо є намір отримати кошти на поточний рахунок, — заповнюємо гр. 5 таблиці відомостей.
Сума ПДВ, заявлена на повернення (під табличною частиною), незалежно від напрямів такого повернення (до бюджету або на поточний рахунок), на момент подання заяви зменшує показник ∑ ПопРах формульного обчислення реєстраційного ліміту, визначеного за нормами п. 200-1.3 ПКУ. Отже, реєстраційна сума зменшиться на таку заявлену на повернення з ЕР суму.
Після отримання реєстру від податкового органу Казначейство має 5 р. д. — після граничного терміну для самостійної сплати платником сум ПЗ — на перерахування зайво зарахованих коштів із ЕР. До речі, норми останнього абзацу п. 200-1.3 ПКУ дозволяють податківцям надсилати і коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах. Окремих строків для реакції Казначейства на такі коригуючі реєстри законодавством не визначено, тому вважаємо, що в цьому разі діють загальні строки п. 200-1.6 ПКУ.
Пам'ятайте: описаний вище алгоритм не поширюється на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільгосппідприємств зі спецрежимом за нормами ст. 209 ПКУ.
З електронного рахунку до бюджету
Зайво зараховані на ЕР кошти, які платник виявив бажання перерахувати до бюджету, можуть бути зараховані або в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ, або в рахунок податкового боргу чи розстрочених, відстрочених сум із цього податку.
У разі прийняття рішення про спрямування суми зайво перерахованої на ЕР суми ПДВ до бюджету платник ПДВ у таблиці відомостей заповнює гр. 4. При цьому гр. 5 не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються).
Повернення зайво перерахованих коштів з ЕР одночасно за двома напрямами
На перший погляд, така вказівка податківців дає підстави стверджувати, що одночасно гр. 4 та гр. 5 заповнені бути не можуть, але це не так. Податківці окремо наголошують, що платник податку може одночасно задекларувати бажання перерахувати зайво зараховані кошти як до бюджету, так і на поточний рахунок. Єдиний момент — щоб загальна сума коштів, зазначена платником у Д4 для перерахування до бюджету (гр. 4) та на поточний рахунок (гр. 5), не перевищувала суми зайво зарахованих коштів на електронному рахунку на момент подання податкової звітності.
Наприклад, платник ПДВ має суму зайво перерахованих коштів на ЕР 10 тис. грн і, бажаючи 7 тис. направити до бюджету, а 3 тис. грн із коштів на ЕР — на власний поточний рахунок, він не зобов'язаний подавати окремі заяви Д4 у різних періодах та поетапно повертати кошти з ЕР. Це можна зробити в одній заяві Д4, відобразивши окремі суми у вищеназваних полях та графах.
Але проставити бажану суму тільки в гр. 4 замало. Ключовою тут є сума, визначена у текстовій частині під таблицею, — саме ця сума буде направлена за рішенням платника ПДВ до бюджету. Вона може бути меншою або дорівнювати сумі, визначеній у графі 4 таблиці відомостей. Якщо ж сума під табличною частиною перевищує значення гр. 4, така сума коштів не включається до відповідного реєстру та не може бути перерахована до бюджету. Зверніть увагу: при цьому якщо платник припустився помилки в цифрових показниках Д4, то УР для її виправлення не подається, єдиним варіантом отримання зайво перерахованих коштів у цьому разі є відображення правильних показників у Д4 у складі податкової декларації за наступний звітний період (за умови наявності на момент подання такої декларації на електронному рахунку платника зайво зарахованих коштів).
З електронного рахунку на поточний рахунок платника податків
Для прийняття рішення про повернення зайво перерахованих коштів з ЕР на поточний рахунок податківці порівнюватимуть показники:
— сума коштів на ЕР на день подання декларації з ПДВ та сума ПЗ, задекларована за підсумками звітного періоду у такій декларації;
— сума ПДВ у ПН, оформлених та зареєстрованих в ЄРПН, та сума задекларованих ПЗ з ПДВ.
Сума, яка може бути перерахована платнику з електронного рахунку на його власний поточний рахунок, відображається у графі 5 таблиці відомостей, а в текстовій частині під таблицею платником податку зазначається сума, яку він виявив бажання перерахувати на поточний рахунок. Така сума під таблицею не може перевищувати суму, визначену у графі 5 таблиці відомостей, інакше така сума коштів не включається до відповідного реєстру та не може бути перерахована на поточний рахунок платника. Не слід випускати з поля зору, що за такого варіанта повернення зайво зарахованих на ЕР сум слід уважно зазначати номер поточного рахунку, на який треба перерахувати зайво зараховані кошти, та МФО відповідного банку в текстовій частині під таблицею відомостей у спеціально передбачених полях.
Якщо ж платник ПДВ у цих полях припустився помилки, до граничного терміну сплати ПЗ (зверніть увагу: не подання декларації, а саме сплати ПЗ!), визначених у податковій декларації з ПДВ, до якої подано Д4 з неправильними реквізитами поточного рахунку, можна подати УР із Д4. У такому УР усі графи, крім правильних реквізитів платника податку, залишаються незаповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в Д4 зазначаються тільки правильні реквізити поточного рахунку, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка (Д4) не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються).
Якщо декларації з ПДВ за лютий — травень 2015 р. подані із запізненням
Щодо погашення ПЗ перед бюджетом, коли податкові декларації подаються із запізненням, слід знати деякі нюанси. Форма заяви на перерахування коштів з ЕР до бюджету — Д4. Але в цьому разі Д4 подається платником податку у складі податкової декларації з ПДВ за результатами звітного періоду, що передує звітному періоду, в якому подано з порушенням податкову декларацію з ПДВ за звітні періоди лютий — травень 2015 року. У гр. 4 Д4 у такому разі зазначатиметься сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету як сума зайво зарахованих коштів. Наприклад, якщо платник ПДВ не подав декларацію за квітень 2015 р. своєчасно (до 20 травня), а подав її, припустімо, 8 вересня 2015 року, станом на 8 вересня має бути перераховано суму, задекларовану в ряд. 25.1 декларації за квітень, на ЕР (якщо на 8 вересня 2015 р. суми коштів на ЕР є більшою, ніж сума в ряд. 25.1 декларації за квітень 2015 р., доплати на ЕР здійснювати не треба), а в декларації за серпень 2015 р. має бути подано Д4, в якому слід задекларувати суму на перерахування до бюджету (тобто спочатку платник ПДВ має виконати всі свої зобов'язання зі сплати податків, а вже потім розраховувати на повернення своїх надміру сплачених коштів із бюджету).
Зверніть увагу: цей алгоритм повернення коштів з ЕР за деклараціями, поданими із запізненням, визначений податківцями тільки для випадків, коли подані декларації містять суми ПЗ до сплати (заповнено ряд. 25.1 декларації). Якщо за підсумками декларації, нехай навіть поданої із запізненням, суми до сплати немає, жодного часового розриву між наміром платника ПДВ отримати зайво перераховані кошти з ЕР та несвоєчасним поданням звітності бути не повинно.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор