Розрив між оплатою та постачанням при безготівкових розрахунках — звичайна річ. А як діють у таких випадках СГ, які застосовують готівкові розрахункові операції, зокрема із застосуванням РРО?
Як правило, застосування РРО разом із готівковим характером розрахунків передбачає й одномоментне оформлення повного циклу операції купівлі-продажу: заплатив — і відразу ж отримав. Вимоги застосовувати реєстратори розрахункових операцій згідно із Законом про РРО поширюються на всіх СГ1 у разі проведення розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) у готівковій формі та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу (абз. 1 ст. 3 Закону про РРО). Чи є попередня оплата розрахунковою операцією і чи поширюються, відповідно, на неї вимоги Закону про РРО?
Названий закон містить визначення розрахункової операції: «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток2 за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів про перерахування коштів у банк покупця» (абз. 4 ст. 2 Закону про РРО). Таким чином, будь-який рух готівкових коштів, пов'язаний з обслуговуванням операцій з купівлі-продажу товарів, визнається розрахунковою операцією.
Крім того, в абз. 26 ст. 2 Закону про РРО уточнюється, що місцем проведення розрахунків є в тому числі місце отримання покупцем попередньо сплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток (платіжних чеків, жетонів).
Отже, висновок однозначний: застосовувати РРО у разі попередньої оплати треба.
Але технічно виконати цю норму на практиці не завжди легко. Пункт 11 ст. 3 Закону про РРО вимагає проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. За недотримання цієї вимоги на платника податків чекає штраф — 5 н. м. д. г. (п. 6 ст. 17 Закону про РРО). Яким чином продавцю роздрукувати розрахунковий документ, що підтверджує виконання саме операції попередньої оплати? Чи треба при цьому зазначати найменування, ціни та кількість попередньо оплачуваного товару?
Згідно з поясненнями податківців, при проведенні авансової оплати за товари (послуги) в розрахунковому документі (касовий чек, розрахункова квитанція) слід зазначити «передоплата товарів», а в разі проведення розрахунків за відстроченими платежами з використанням режиму попереднього програмування — «погашення кредиту».3
1 Випадки незастосування РРО описані в ст. 9 Закону про РРО.
2 Також платіжних чеків, жетонів тощо.
3 Див. ЗІР (підкатегорія 109.02), відповідь на запитання: «Яким чином проводити через РРО попередню (авансову) оплату за товар, реалізацію товару з «відстроченням платежу», остаточний розрахунок та повернення готівки?».
Слід пам'ятати про обов'язкові реквізити розрахункового документа, які встановлені п. 3.2 розділу 3 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614. Нагадаємо, що до таких реквізитів, зокрема, належить:
— кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
— вартість одиниці вимірювання товару (послуги);
— найменування товару (послуги);
— позначення форми оплати (готівкою, карткою, в кредит, чеками тощо) і сума коштів за цією формою оплати.
Отже, в нашому випадку, для авансового платежу, в реквізиті «форма оплати» можна зазначити: «попередня оплата готівкою» або «попередня оплата карткою». Для того щоб такий документ містив усі необхідні реквізити, сторони операції повинні точно визначити кількість і номенклатуру товару (послуг), що оплачуються наперед. Крім того, неправильне попереднє програмування може призвести до дублювання готівкового обороту.
Розрахунковий документ — це документ, який, зокрема, підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, а також отримання або повернення коштів. При стандартному проведенні розрахунків касовий чек одночасно підтверджує як факт продажу, так і факт оплати.
У ситуації, коли товар оплачується без постачання, оплата і постачання — це дві окремі господарські операції: оплата випереджає відвантаження товарів чи факт надання послуг або продавець чи виконавець надає відстрочення виконання грошових зобов'язань. На думку автора, щоб не було дублювання обороту в момент фактичного постачання, достатньо виписати товарну (видаткову) накладну або акт виконаних робіт, а також розрахунковий документ на проведений остаточний розрахунок за операцією. Треба простежити, щоб реалізований товар не списали двічі: за накладною і за розрахунковим документом.
У разі якщо з моменту отримання передоплати відбулися зміни, наприклад у ціні, номенклатурі та кількості товару, що підлягає постачанню, слід звернутися до п. 7 розділів III Порядку №417, згідно з яким реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, приймання цінностей під заставу, виплати виграшів у державних лотереях та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми. Заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми через операцію «сторно».
Крім того, податківці в ЗІР також роз'яснюють, що у разі якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».
Аналогічно при оплаті товару з відстроченням платежу касовий чек оформляється у момент розрахунку. При цьому в реквізиті «форма оплати» можна зазначити: «погашення кредиту готівкою» або «погашення кредиту карткою».
Зверніть увагу! Слід розрізняти поняття «авансова оплата» і «завдаток». Завдаток — це, зокрема, грошова сума, яка видається кредиторові боржником у рахунок тих платежів, що належаться з нього за договором, на підтвердження зобов'язання та на забезпечення його виконання (ст. 570 ЦКУ). Якщо сторони обумовили передачу саме завдатку, то це треба зафіксувати в договорі, інакше така плата вважатиметься авансом (ч. 2 ст. 570 ЦКУ). До речі, податківці поняття «завдаток» та «аванс», на жаль, не розмежовують. У листі від 25.12.2009 р. №13499/5/23-7015/1470 вони стверджують: «У разі отримання авансу або завдатку за організацію й обслуговування банкету фактично укладається угода про надання послуги і здійснюється остання, тому отримані кошти повинні бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму та з видачею його замовникові». Отже, для уникнення податкових ризиків радимо домовлятися з покупцями про безготівкове перерахування суми завдатку за договором.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок №417 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. №417.
- Положення №614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»