Імпортні операції за нестабільного курсу

Зовнішньоекономічна діяльність з купівлі-продажу товарів, надання послуг та виконання робіт — це завжди добре для всіх сторін ЗЕД-операцій, але за умови стабільного курсу валют. Якщо ж курс національної валюти до іноземних валют є нестабільним, у ЗЕД-операціях з'являються деякі особливості.

Строк розрахунків із постачальниками — 90 днів

Поняття імпорту визначено у ст. 1 Закону про ЗЕД: це купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами ЗЕД в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України. Під товарами Закон про ЗЕД у ст. 1 розуміє все, що завгодно: це «будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі)». У цій публікації ми розглядатимемо лише грошову оплату імпортних товарів. Оплата може здійснюватися як авансом, так і після отримання товару.

Нагадаємо, що ст. 2 Закону про розрахунки в інвалюті встановлює строк розрахунків за імпортними операціями у 180 календарних днів. Але НБУ має право на строк до шести місяців змінювати цей строк, що він і робить уже досить довго. На сьогодні цей строк усе ще становить 90 днів згідно з Постановою №160, яка діятиме до 3 червня 2015 р. включно.

Утім, встановлене обмеження стосується виключно ситуацій, коли покупець-резидент перерахував за імпортний товар передоплату нерезиденту. Ситуацій, коли першою подією є сам імпорт товарів, а його оплата відбувається пізніше, це обмеження не стосується.

За порушення строків розрахунків, зазначених вище, резидент несе відповідальність, передбачену ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті: стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми вартості недопоставленого товару, вартість якого перераховується у гривні за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Але загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару.

Купівля валюти — через чотири дні

Розрахунки з нерезидентом повинні проводитися резидентом — суб'єктом господарювання через уповноважений банк. Мало того, придбавати іноземну валюту за потреби такий резидент повинен також лише за допомогою уповноваженого банку на міжбанківському валютному ринку України.

Підпунктом 13 п. 6 Постанови №160 визначено, що банки повинні попередньо зараховувати кошти в гривнях, перераховані на придбання валюти резидентом з його поточного рахунку, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку» (далі — рахунок 2900). Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше четвертого операційного дня з дня зарахування гривень на цей рахунок. Унаслідок цього підприємствам слід перераховувати заздалегідь кошти у гривнях у розмірі, достатньому для здійснення операцій з купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на цей день. Якщо цієї суми забракне, можна купувати меншу суму валюти, ніж була зазначена в заяві, або додатково перерахувати суму у гривнях, забраклу для купівлі первісно зазначеного обсягу валюти. При цьому строк у чотири операційні дні перед купівлею валюти не застосовується для такої додаткової суми у гривнях.

У зв'язку з цим постає запитання: як обліковувати суму гривень, що заздалегідь були перераховані на рахунок 2900 та чекають закінчення чотириденного строку? На нашу думку, для цього можна використовувати субрахунок 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

Вплив зниження курсу гривні на оподаткування імпортних операцій

В умовах, коли курс національної валюти постійно знижується протягом короткого періоду, імпортні операції можуть стати збитковими. Збитковість таких операцій спричинює необхідність додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ, адже база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів. На нашу думку, ця норма стосується й імпортованого товару.

Зверніть увагу, що митна вартість такого товару, з якої сплачувався ПДВ на митниці, може відрізнятися від ціни його придбання у постачальника-нерезидента. Але для розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ при майбутніх поставках імпортного товару покупцю слід брати до уваги саме вартість придбання товару (договірну вартість, зазначену у ЗЕД-контракті) — як і сказано в п. 188.1 ПКУ.

Щодо податку на прибуток, то жодних коригувань фінрезультату до оподаткування у разі збиткових операцій робити не треба. Збиток від імпортних операцій зменшить фінрезультат до оподаткування в бухгалтерському обліку та, відповідно, об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Далі розглянемо кілька прикладів, на яких покажемо облік імпортних операцій в умовах нестабільного курсу національної валюти.

Приклад 1 Купівля товару. У січні 2015 р. підприємство уклало імпортний контракт на купівлю 300 шт. товару за ціною 10 євро. Загальна сума контракту — 3000 євро. Товар купувався двома партіями на умовах 100-відсоткової передоплати кожної партії товару.

Перша партія товару у розмірі 100 шт. була оплачена й отримана в січні 2015 р. Для оплати цієї партії потрібно: 100 шт. х 10 євро = 1000 євро. Для купівлі цієї валюти підприємство перераховує гривні за офіційним курсом 18,2 грн/євро¹ — в сумі 1000 євро х 18,2 грн/євро = 18200 грн. Через чотири дні курс купівлі євро на МВРУ становить 21,0 грн/євро. Підприємство додатково перераховує ще 2800 грн (1000 євро х 21 грн/євро - 18200 грн = 2800 грн). Комісія банку становить 80 грн (умовно). Офіційний курс НБУ на дату купівлі валюти становить 20,2 грн/євро, а на дату сплати авансу — 20,4 грн/євро. Отриманий товар оцінюється за офіційним курсом на дату оплати — 20,4 грн/євро згідно з п. 6 П(С)БО 21.

¹ Усі курси у прикладах — умовні.

У лютому 2015 р. було оплачено та отримано 200 шт. товару. Цього разу підприємство перераховує гривні для купівлі валюти «із запасом» з розрахунку 33,0 грн/євро. Офіційний курс на дату купівлі валюти — 30,5 грн/євро, фактичний курс купівлі євро — 32,0 грн/євро. Комісія банку — 240 грн (умовно). Офіційний курс на дату оплати товару — 30,1 грн/євро.

Облік операцій з оплати товару див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Облік імпорту товарів на умовах передоплати

Приклад 2 Продаж товару. Отже, підприємство за прикладом 1 придбало дві партії імпортного товару, який потім продає на внутрішньому ринку за цінами, що складаються на цьому ринку:

— у січні 2015 р. продано 100 шт. товару за ціною 276 грн/шт. з ПДВ. Собівартість одиниці товару становить: (20400 грн + 600 грн) : 100 шт. = 210 грн/шт.;

— у лютому 2015 р. продано 200 шт. товару за ціною 288 грн/шт. з ПДВ, 240 грн без ПДВ. Собівартість одиниці товару становить: (60200 грн + 1200 грн) : 200 шт. = 307 грн/шт.

Облік операцій з продажу товарів показано у таблиці 2.

Таблиця 2

Облік продажу раніше імпортованого товару

Резюме

Отже, на сьогодні при здійсненні імпортних операцій необхідно пам'ятати про те, що:

— при імпорті товарів на умовах передоплати необхідно враховувати строк проведення розрахунків — 90 днів;

— існує обмеження під час купівлі валюти: гривні для такої купівлі необхідно перерахувати за чотири операційні дні;

— якщо імпортний товар в подальшому продається за ціною, нижчою за ціну його придбання, необхідно донараховувати ПДВ;

— збитковий продаж імпортного товару не потребує коригувань об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»