Постановою №124 (див. «ДК» №16/2015) з 24.02.2015 р. безстроково було запроваджено низку нових валютних обмежень для бізнесу та фізичних осіб. А Постановою №160 (див. «ДК» №16/2015) фінансовий регулятор подовжив дію обмежень, що були раніше, до 3 червня 2015 р. включно. Поговоримо про найбільш значущі та актуальні валютні обмеження.
Кредити, позики
Достроково погашати інвалютну кредитну заборгованість не можна (ч. 1 п. 6 Постанови №160). Кредити, позики (в т. ч. фіндопомогу) за договорами з нерезидентами можна погашати лише в межах строку, визначеного договорами. Ця заборона стосується як основної суми кредиту, позики, так і інших платежів, передбачених конкретним договором (зокрема, процентів). До того ж НБУ не реєструватиме змін до договорів про залучення кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, які передбачають скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов'язань за такими договорами або їх дострокове виконання.
Фінансовий регулятор заборонив банкам видавати гривневі кредити під валютні овердрафти (пп. 8 п. 6 Постанови №160).
Передоплата за імпортним контрактом
За імпортним контрактом, загальна сума за яким перевищує 50 тис. дол. США, передоплата може бути здійснена тільки після погодження з НБУ1. Підтверджені платежі виконуються не раніше четвертого операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі. І в цьому разі, як і з післяплатами, пакет документів на підтвердження таких операцій має містити довідку від податкової про відсутність заборгованості перед бюджетом та у деяких випадках — акт цінової експертизи.
За договорами, загальна сума платежів за якими більша за 500 тис. дол. США, авансові платежі можуть здійснюватися виключно в акредитивній формі розрахунків2. При цьому акредитив має бути підтверджено першокласним банком (рейтинг банку не нижчий від інвестиційного класу). Купівля валюти можлива виключно для грошового забезпечення акредитиву та для оплати послуг банків-нерезидентів, що обслуговують таку акредитивну операцію. Оплата за акредитивом здійснюється тільки вже після отримання документів та встановлення їх належного подання.
1 Як свідчить практика, уповноважені банки до реєстрів включають усі суми імпортних передоплат (незалежно від загальної суми за договором).
2 Це правило не діє у разі придбання життєво необхідних товарів, визначених абз. 2, 7 та 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», за умови що перерахування резидентами коштів за такими операціями здійснюються до країни походження цих товарів на рахунок їх виробника або пов'язаної з ним особи, що зареєстрована в цій країні.
Це правило про погодження та підтвердження застосовуватиметься навіть до тих договорів, що були укладені до 24.02.2015 р. Для цього аналізуватиметься вся сума платежів за договором — чи перевищуватиме вона відповідно суми у 50 тис. та 500 тис. дол. США. Навіть якщо подрібнити контракти на менші суми, уповноважені банки братимуть до уваги підсумки платежів із конкретним контрагентом протягом календарного місяця (п. 3 Постанови №124). У разі якщо конкретна сума договору в самому договорі не зазначена, до аналізу береться вся сума платежів за конкретним договором, здійснених уже після 24.02.2015 р., на предмет порівнянності цих сум зі сумами 50 тис. та 500 тис. дол. США.
Купівля/продаж валюти
На банки покладено обов'язок щодня формувати і подавати до НБУ реєстр заяв на купівлю валюти та/або перерахування за кордон іноземної валюти за дорученням клієнтів. До реєстру потрапляють подані цього дня заяви про купівлю валюти і платіжні доручення на перерахування валюти (у разі якщо платіж здійснюється повністю за рахунок придбаної та вже підтвердженої такими документами валюти, інформація про такий платіж повторно до реєстру не включається). У разі якщо сума заяви на купівлю валюти становить понад 50 тис. дол. США, до уповноваженого банку доведеться подати і скановані копії первинних документів, — про що слід подбати заздалегідь, а не власне у день подання заяви.
Крім того, за імпортними операціями пакет документів на придбання валюти має містити довідку із податкової про відсутність у клієнта заборгованості перед бюджетом та у деяких випадках1 — відповідний акт цінової експертизи (погодження).
1 Додатково див. п. 4 Постанови НБУ від 30.12.2003 р. №597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями».
Усі підтверджені операції будуть виконані на четвертий операційний день з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі у реєстрі. НБУ має право запитувати й отримувати від уповноваженого банку копії додаткових документів щодо будь-якої операції, інформацію про яку подано у відповідному реєстрі. І, певна річ, операція з придбання валюти не буде виконана доти, доки щодо неї не буде отримано окремого підтвердження НБУ. Усі ці правила не стосуються передоплати за імпортним контрактом.
Додаткові обмеження на придбання валюти
Раніше строк, протягом якого кошти на придбання іноземної валюти мали би перебувати на аналітичному рахунку 2900 в уповноваженому банку, становив 3 операційні дні, тепер — не менше 4-х.
Підпункт 3 п. 6 Постанови №160 обмежує граничну суму готівкової валюти, яку може придбати фізособа в один операційний (робочий) день у межах одного банку, еквівалентом 3000 грн. Це обмеження не застосовується за одночасного дотримання таких умов:
— фізособа купує готівкову інвалюту та використовує її виключно для виконання власних зобов'язань в інвалюті за кредитним договором із банком-кредитором;
— банк здійснює продаж готівкової інвалюти виключно в сумі, що не перевищує обсяг зобов'язань в інвалюті фізособи — позичальника за кредитним договором.
Порядок проведення операцій з купівлі фізособами-резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті регламентовано постановою НБУ від 09.04.2015 р. №220.
Банкам заборонено купувати клієнтам валюту за рахунок гривневих кредитів. Якщо валюту купують повністю або частково за рахунок коштів з іншого рахунка цього самого клієнта в іншому банку, банк, куди подається заява на придбання валюти, має право вимагати з банку, з якого надійшли кошти, довідку про те, що такі кошти не є кредитними.
Також банки не можуть купувати валюту для клієнта (крім фізособи), що має на поточних та депозитних рахунках (не тільки в одному конкретному банку — маються на увазі всі відкриті рахунки) суму, що перевищує 10 тис. дол. США. Такий клієнт повинен виконувати свої зобов'язання за рахунок наявних у нього валютних коштів. Для цього при поданні заяви на придбання валюти клієнт подає банку інформацію про загальну суму коштів в інвалюті або про їх відсутність. Ця інформація засвідчується підписом клієнта (для юросіб-резидентів — підписом керівника або заступника керівника) та відбитком його печатки (за наявності). Крім того, наявність на дату подання заяви на рахунках клієнта коштів в іноземній валюті, майнові права на які надані в заставу, має бути додатково підтверджено довідкою банку, в якому ці кошти розміщені.
Крім того, заборонено повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу українських цінних паперів (крім випадків продажу боргових цінних паперів на фондових біржах), та повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу корпоративних прав юридичних осіб, не оформлених акціями, зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів (пп. 17 п. 6 Постанови №160). Не додає оптимізму й те, що іноземні інвестори дивіденди у валюті отримати не зможуть: заяву на це банк просто відмовиться обслуговувати, враховуючи зазначену заборону.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор