Чи можна митні платежі сплатити авансом? За яких умов вони вважатимуться митними платежами? Протягом якого часу авансові внески можуть перебувати на рахунках ДФСУ без розпорядження? Чи будуть ці аванси відігравати роль у розрахунку ПДВ-формули з метою збільшення ліміту реєстрації податкових накладних?
Підприємство-імпортер часто стикається з проблемою своєчасного зарахування митних платежів. Помилка в розрахунках та недоплата навіть незначної суми призводить до затримок у митному оформленні вантажів. Адже перерахувати митні платежі імпортер повинен при поданні митної декларації. А сума митних платежів, зазначена в такій декларації, перевіряється митними органами, що на практиці спричинюється до того, що встановлюють суму митних платежів не декларанти (як того вимагає ПКУ1 і МКУ2, зокрема розділи 8, 9 МКУ), а митні органи, а декларанти тільки погоджуються з ними та зазначають узгоджені суми зобов'язань у своїх деклараціях. Щоб мінімізувати ймовірність помилок, чимало підприємств-імпортерів сплачують митні платежі «із запасом». Наскільки безпечною є така передоплата? Чи зможе підприємство повернути надміру сплачені кошти?
Право сплачувати митні платежі авансом (передоплатою) закріплено в статті 299 МКУ. Такі кошти вносяться платником податків за власним бажанням на спеціальні казначейські рахунки, відкриті на імІя митних органів для забезпечення сплати майбутніх митних платежів. Але зверніть увагу: ці кошти набувають статусу сплачених митних платежів тільки після того, як їх платник надасть розпорядження митному органу зарахувати певну суму сплачених авансових платежів у рахунок погашення митних платежів, зазначених у цьому розпорядженні.
Щодо безпосереднього виконання цього розпорядження, то воно відбудеться вже після того, як зазначені в ньому митні процедури будуть виконані. А саме: кошти в сумі, на яку було зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до бюджету. Якщо з якихось причин у процедурі митного оформлення було відмовлено, розпорядження не виконується, і зазначені у розпорядженні кошти можуть бути використані для оформлення інших вантажів.
Щодо можливості повернення сплачених та невикористаних авансових платежів, то вона передбачена ч. 5 ст. 299 МКУ. Повертаються кошти авансових платежів у порядку, встановленому ДМСУ наказом від 20.07.2007 р. №618, якщо заяву про повернення подано протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів. При цьому відсотки на суму коштів, внесених як авансові платежі, не нараховуються. Не підлягає поверненню сума коштів, що не перевищують 20 грн (ч. 8 ст. 301 МКУ), в обліку їх можна списати як безнадійні.
Якщо кошти авансових платежів перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, то вони підлягають перерахуванню до державного бюджету (ч. 6 ст. 299 МКУ). Тому, у разі якщо підприємство не планує надалі використовувати такі кошти для митного оформлення вантажів, рекомендується подати заяву про повернення.
Щодо розрахунку суми ліміту реєстрації податкових накладних за ПДВ-формулою, — жодного впливу на формування суми такого ліміту наявність авансових платежів не справлятиме, бо у формулі враховується лише сума митних платежів, яка має бути сплачена при ввезенні товарів, а не сума авансових платежів (див. п. 200-1.3 НКУ в редакції з 01.01.2015 р.).
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, консультант з податкового та бухгалтерського обліку