Будь-яка перевірка на підприємстві — це певний ризик. Податкова перевірка — вид податкового контролю, і якщо уже надійшов «дзвінок» — значить, щось зроблено не так, тож підсвідомо вже чекаєш неприємностей. Перевірок буває декілька видів, і серед них камеральну можна назвати першою у списку. Її не слід боятися, просто треба знати, як правильно реагувати на неї та виправити помилки.
Камеральна перевірка — це перевірка, яка здійснюється посадовими особами контролюючого органу без виїзду до платника податків на підставі податкової звітності (пп. 75.1.1 ПКУ), тобто перевіряються лише дані, наведені у поданих звітах.
Для її проведення не потрібно жодного спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення (п. 76.1 ПКУ). Згода на проведення такої перевірки, як і присутність платника податку, також не потрібні.
Під час перевірки насамперед перевіряється логіка форми, арифметика, звертається увага на відповідність форми самої декларації, наявність усіх додатків, підписів та правильність заповнення показників.
Камеральна перевірка проводиться в один із таких способів:
— в електронному вигляді;
— шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.
Розгляньмо основні етапи перевірки декларації з ПДВ.
Візуальний контроль
Податкова декларація повинна містити всі реквізити, передбачені ст. 48 ПКУ, та бути складеною за формою, чинною на момент подання, затвердженою в порядку п. 46.5 ПКУ. Якщо у декларації не зазначено будь-якого з обов'язкових реквізитів, вона втрачає свій статус та не визнається поданою.
Також слід не забувати про граничні терміни подання декларації з ПДВ (п. 203.1 ПКУ). Це ще один із головних чинників, через невідповідність якому декларація не пройде камеральну перевірку на початковій стадії. У разі порушення терміну подання декларації складається відповідний акт, і саме за результатами камеральної перевірки застосовується штраф згідно зі ст. 120 ПКУ.
Арифметичні та методологічні помилки
Арифметичні помилки — це помилковий запис, помилки в обчисленні, неправильне перенесення даних із додатків до декларації, неправильно проставлена кома в цифрових показниках тощо.
Методологічні помилки — неправильне застосування ставок податку, коефіцієнтів, неправильне тлумачення порядку заповнення і, як наслідок, дані вписані не в ті рядки, графи, додатки.
Усі ці помилки і виявляються під час камеральної перевірки, яка охоплює всю звітність — як ту, що надходить у паперовому вигляді, так і електронну. Крім цього, під обов'язкову камеральну перевірку потрапляють усі уточнюючі розрахунки.
Камеральна перевірка стосується тільки звітності та її показників — не перевіряються бухгалтерські документи, реєстри, договори тощо. На підставі камеральних перевірок неможливо дійти висновків про реальність операцій, зв'язки з контрагентами, правильність відображення операцій у звітності. Перевіряються лише форма та зміст звітності («...предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки)...»1). Але результати такої перевірки можуть стати приводом для запиту щодо надання певних пояснень, документів і навіть до наступних перевірок інших видів (як правило, позапланових).
1 Ухвала ВАСУ від 11.03.2014 р. №К/9991/21247/12, http://reyestr.court.gov.ua/Review/37941076.
Уся звітність, надана в електронній формі, проходить арифметичний та логічний контроль за допомогою відповідного програмного забезпечення (розділ ІІІ Методрекомендацій №165). На цьому етапі виявляються арифметичні помилки та зіставляються між собою дані. Перевіряється обґрунтованість застосування ставок податку та податкових пільг. Відбувається відпрацювання показників та платників, які декларують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄДРПН. Зіставляються дані, наведені у звітності, з даними, отриманими від митних та інших органів. Перевіряються:
— додатки 8 до декларації, наявність відповідних первинних документів до них;
— рядки декларації, до яких повинні подаватися додатки — порівнюються показники між собою;
— відповідність значень окремих рядків декларації звітного періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: рядка 21.1 — значенню рядка 20.2, рядка 21.2 — значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).
Значення рядка 21.3 звіряється зі сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.
Перевірка відповідності податкових накладних реєстру ЄДР
Така перевірка є окремим блоком, і найбільше актів платникам податків надходить саме після перевірки цих показників. Чинників багато, результат один — невідповідність.
Під час такої перевірки, відповідно до Методрекомендацій №724, відпрацьовується зіставлення показників податкових накладних, що містяться у звітності, і тих, які зареєстровані в ЄРПН. Відстежується рух імпортних та підакцизних ТМЦ шляхом звіряння кодів УКТ ЗЕД з імпортних МД та з ПН, виписаних постачальниками та отриманих покупцями (за даними, наведеними у реєстрах ПН).
Отримавши акт камеральної перевірки, в якому зазначено розбіжності, насамперед треба їх перевірити, подати уточнений розрахунок чи пояснення. Розбіжності можуть бути як істотними, які впливають на право отримання ПК (наприклад, податкова накладна виявилася не зареєстрованою постачальником), так і такими, що сталися внаслідок механічної або іншої помилки, яку можна виправити без «податкових наслідків».
Помилки, які сталися внаслідок механічної помилки — неправильного номера, дати ПН, — виправляються у поточному реєстрі (уточнення реєстру податкових накладних не передбачене). Але щоб не втрачати часу, адже звітний період для складання реєстру може ще не настати, до податкової інспекції не зайве буде надати пояснення щодо розбіжностей і того, коли вони будуть виправлені.
Якщо помилки тягнуть за собою уточнення показників, зазначених у декларації, платник податків має право надати уточнення та виправити помилки (якщо це можливо) або зняти податковий кредит за податковими накладними, право на який уже втрачено.
Уточнені розрахунки
Крім поточної податкової звітності, особливу увагу ще приділяють уточненню показників минулих періодів.
У тому числі перевіряється:
дата виписування податкових накладних (з метою недопущення включення до ПК ПН, термін виписування яких перевищив 365 днів (п. 198.6 ПКУ);
відповідність термінів подання уточнених розрахунків (п. 50.1 ПКУ) термінам давності (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем фактичного її подання).
Крім того, уточнені показники зіставляються з тими, що їх контрагент задекларував за цією операцією (операціями) у відповідному звітному періоді.
Оформлення результатів камеральної перевірки
У разі встановлення порушень, наявності помилок та інших зауважень, передбачених Методрекомендаціями №165, посадові особи, які проводили перевірку, складають акт у двох примірниках, який після реєстрації вручається платнику особисто або його уповноваженому представнику чи надсилається рекомендованим листом засобами поштового зв'язку протягом 3-х робочих днів згідно з п. 86.2 ПКУ.
Платникам податку, з якими укладено договір про визнання електронних документів, у яких встановлено розбіжності між даними поданого реєстру податкових накладних та ЄДРПН, на 3-й робочий день після граничного терміну подання звітності територіальний орган Міндоходів надсилає інформаційне повідомлення в електронній формі. На вимогу платника податку таке повідомлення може бути надіслане і в паперовій формі (п. 2.5 Методрекомендацій №724).
Після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої, в разі виявлення порушень, складається акт про результати камеральної перевірки, який роздруковується, підписується інспектором і надсилається платнику податків (у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ).
В акті, як правило, зазначаються рядки декларації, в яких платник податку припустився помилок, стислий опис методологічних помилок (за наявності), сума податкового зобов'язання, визначена платником податку самостійно, та сума, визначена податковим органом після виправлення помилок.
У разі якщо платник податку не згоден із висновками, зазначеними в акті, він має право подати до податкового органу зауваження протягом 5 р. д. з дня отримання. Податковий орган теж має 5 р. д. на опрацювання таких зауважень, після чого платнику податку надсилається відповідь (п. 86.7 ПКУ).
На підставі акта камеральної перевірки формується вже податкове повідомлення-рішення, до якого додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій (за наявності).
Якщо порушень під час перевірки не виявлено, інспектор робить відповідну позначку на звітності чи складає довідку — для платників податку, які надсилають звітність засобами електронного зв'язку.
Терміни перевірки
Камеральна перевірка звітності з ПДВ здійснюється протягом 30 к. д., наступних за граничним терміном подання податкової декларації (п. 200.10 ПКУ), а платників податку, що мають право на автоматичне бюджетне відшкодування, — протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації (п. 200.18 ПКУ).
А от податкова перевірка сумлінних платників податку (див. Постанову №73) — тих, що мають позитивну податкову історію, — проводиться протягом 5 к. д. з дня подання податкової декларації (п. 200.22 ПКУ).
На сьогодні триває робота щодо вдосконалення та розроблення нового сервісу «Електронна камеральна перевірка», який дасть можливість проводити перевірку в електронній формі. Такий сервіс планується запровадити з 2015 року, а вищезазначені норми будуть вилучені з ПКУ.
Виправлення помилок (уточнення звітності) під час перевірки
І найголовніше — після камеральної перевірки, у т. ч. і під час її проведення, ніщо не забороняє уточнювати показники та виправляти помилки. У цьому істотна відмінність цього виду перевірки від документальних планових та позапланових (під час яких п. 50.2 ПКУ забороняє подавати уточнені розрахунки).
Камеральних перевірок це у жодному випадку не стосується. Байдуже, надійшов дзвінок з податкової чи надіслали листа про виявлені під час перевірки порушення, — уточнення вносити можна. А от зволікати з такими виправленнями помилок не варто, адже на підставі висновків перевірки платнику податку буде надіслано запит (пп. 78.1.4 ПКУ), і як результат — наступна позапланова перевірка (виїзна або невиїзна).
Виправити помилки можна шляхом подання уточнюючого розрахунку за формою, чинною на момент подання такого розрахунку.
Уточнення показників наводяться у звичайному порядку, з поданням необхідних додатків, якщо в них були наведені рядки, які уточнюються.
Якщо така помилка спричинила недоплату до бюджету, самостійно розраховуються сума штрафу (3% або 5%) та пеня.
У разі якщо камеральна перевірка вже відбулася і виявлено розбіжності, до уточненого розрахунку слід надати листа з поясненнями, з якої причини сталася помилка, чи призвела вона до заниження сплати податку до бюджету, за потреби — додати копії відповідних документів (на підставі яких був сформований ПК чи ПЗ).
Подання такого уточнюючого розрахунку з поясненнями та копіями документів позбавить податковий орган потреби перевіряти ваше підприємство докладніше (шляхом позапланової перевірки). Щодо реєстру податкових накладних, то уточнені показники виправляються у поточному реєстрі методом «сторно», подання уточнюючих реєстрів не передбачено.
Бюджетне відшкодування та від'ємне значення
Подання платником декларації з ПДВ з від'ємним значенням понад 100 тис. грн є підставою для призначення документальної позапланової перевірки. Подання декларації з заявленим бюджетним відшкодуванням є підставою для призначення такої перевірки за наявності достатніх підстав, які свідчать, що суму відшкодування розрахували з порушенням норм податкового законодавства (пп. 78.1.8, п. 200.11 ПКУ). Регламент відпрацювання таких декларацій затверджено наказом ДПСУ від 19.06.2012 р. №522, розділ 4 якого присвячено особливостям проведення камеральних перевірок у таких випадках. Джерелом податкової інформації є і зустрічні звіряння, результати яких надалі можуть використовуватися під час перевірок.
Результат камеральної перевірки
Як уже зазначалося, внаслідок камеральної перевірки можуть бути виявлені певні розбіжності щодо контрагентів.
Щодо конкретних контрагентів (конкретних операцій) податкові зобов'язання внаслідок камеральної перевірки, як правило, не донараховуються і податковий кредит не знімається. У разі виявлення та неусунення розбіжностей надсилаються запити і за потреби призначається документальна позапланова перевірка (див. також ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 р. у справі №2а-6275/11/12701).
Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, навіть якщо це сталося внаслідок методологічних чи арифметичних помилок, про що платника податків буде повідомлено податковим повідомленням-рішенням. Як говорилося вище, камеральна перевірка стосується лише звітності, тож чи була це арифметична помилка, чи «навмисне» заниження податкового зобов'язання, — без документальної перевірки об'єктивно оцінити неможливо. Тому в разі навіть арифметичних чи методологічних помилок, які тягнуть за собою заниження податкового зобов'язання, не слід зволікати з їх виправленням та наданням відповідних пояснень (якщо це буде потрібно), чекаючи «наступного кроку податківців».
За результатами камеральної перевірки своєчасності подання декларації може бути нараховано штраф за несвоєчасне її подання.
Нарахування сум податку, зменшення від'ємного значення, застосування фінансових санкцій здійснюються у формі податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
До речі, оскаржувати можна не сам акт перевірки, а рішення, винесене на його підставі. Цієї позиції дотримуються і судові органи (див. ухвалу ВАСУ від 13.05.2014 р. К/9991/75785/122.
Підсумуймо: камеральну перевірку можна розглядати як певного виду співпрацю між податковим органом та платником податку, внаслідок якої виявляються помилки та розбіжності у податковій звітності, а платник податків має змогу виправити їх самостійно.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Методрекомендації №165 — Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. №165.
- Методрекомендації №724 — Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 р. №724.
Тетяна ЕСАУЛОВА, бухгалтер, юрист