Перспектива запровадження ПДВ-рахунків змусила багатьох госпсуб'єктів уже нині відмовлятися від статусу платника ПДВ. Нічого дивного: враховуючи кризу обігових коштів та зобов'язання підтвердження ПЗ з ПДВ «живими грішми» вже на етапі реєстрації податкових накладних, про переваги статусу «без ПДВ» замислишся мимоволі.
Нормами п. 184.1 ПКУ передбачено виключний перелік обставин, що дають право на анулювання реєстрації платником ПДВ. Анулюється реєстрація шляхом вилучення платника ПДВ з Реєстру.
Анулювати реєстрацію за заявою платника ПДВ можна на підставах, визначених у пп. «а» — «з» п. 184.1 ПКУ, а за ініціативою контролюючого органу — на підставах, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ.
Отже, тільки одна підстава з наведеного переліку — пп. «а» п. 184.1 ПКУ — дає можливість ініціювати зняття з реєстрації виключно платникові ПДВ.
Нагадаємо основні моменти анулювання реєстрації платником ПДВ у зв'язку з обсягом обороту менш ніж 300 тис. грн або у зв'язку з переходом на спрощену систему оподаткування без сплати ПДВ та через відсутність постачання, придбання товарів.
Анулювання реєстрації при оборотах, менших за 300 тис. грн
Норми п. 181.1 ПКУ вимагають від СГ зареєструватися платником ПДВ, якщо за останні 12 календарних місяці сума обороту без ПДВ (оподатковуваних ПДВ операцій) перевищує 300 тис. грн1. А відповідно до п. 5.2 Положення №262, анулювання реєстрації згідно з пп. «а» п. 184.1 ПКУ може бути ініційоване платником після закінчення 12 послідовних календарних місяців реєстрації особи платником ПДВ починаючи з наступного дня після дня, що відповідає числу та місяцю реєстрації особи платником ПДВ. Тобто якщо реєстрація платником ПДВ мала місце 02.12.2013 р., то щойно з 03.12.2014 р. підприємство матиме можливість ініціювати анулювання статусу платника ПДВ. Таким чином, норми Положення №26 дещо звужують права платників податків порівняно з пп. «а» п. 184.1 ПКУ, де такої умови немає.
1 З 01.01.2015 р. до п. 181.1 ПКУ мають бути внесені зміни згідно з пп. 8 п. 1 р. І Закону України від 31.07.2014 р. №1621-VII, якими цей показник збільшується до 1 млн грн.
Загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг визначається за даними податкових декларацій, поданих до контролюючого органу. Але якщо платник ПДВ занизив обсяги у поданих деклараціях (наприклад, через помилку) і зніметься з реєстрації незаконно (маючи насправді за останні 12 місяців обсяги понад 300 тис.), це буде виявлено під час податкової перевірки, і він нестиме відповідальність, передбачену п. 183.10 ПКУ.
Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ (додаток 3 до Положення №26). Податківцям на її розгляд відведено 10 к. д. (п. 184.4 ПКУ). Про анулювання статусу платника ПДВ контролюючий орган має повідомити письмово протягом 3 р. д. (п. 184.10 ПКУ).
Анулювання через перехід на спрощену систему без сплати ПДВ
Для анулювання реєстрації платником ПДВ унаслідок переходу на спрощену систему оподаткування без сплати ПДВ окремих заяв подавати не потрібно: контролюючий орган вилучає СГ із Реєстру автоматично, якщо у заяві про перехід на ЄП поставлено відповідну позначку. Тож вважаємо, що жодних додаткових заяв подавати не потрібно. Але мусимо зауважити, що на практиці податківці все-таки вимагають разом із заявою на ЄП без ПДВ подати ще й заяву про анулювання реєстрації платником ПДВ.
На «гарячу лінію» «Дебету-Кредиту» надійшли запитання: яку ставку єдиного податку має застосовувати «єдиноподатник», у разі коли за ініціативою податкового органу його реєстрацію платником ПДВ було анульовано всередині кварталу? Яку ставку ЄП застосовувати до оподаткування доходів цього звітного періоду?
Відповідно до пп. 5 п. 293.8 ПКУ, у разі анулювання реєстрації платника ПДВ платник ЄП має такі варіанти вибору:
— перейти на сплату ЄП за ставкою 5% (3 і 4 групи) або в розмірі 7% (5 і 6 групи);
— відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Для цього він подає заяву щодо зміни ставки ЄП чи відмови від застосування спрощеної системи1. Строк на подання — не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу, в якому анульовано реєстрацію платником ПДВ.
Отже, в такому разі колишній платник ПДВ до кінця кварталу застосовує ставку ЄП 3% (3 і 4 групи) та 5% (5 і 6 групи), хоча фактично весь період, що залишився до кінця звітного періоду, він уже не є платником ПДВ.
Анулювання реєстрації через відсутність постачання, придбання
Не такі давні ті часи, коли податківці на місцях масово анулювали реєстрацію платником ПДВ через незначні обороти.
Так, справді, відповідно до пп. «г» п. 184.1 ПКУ, платник ПДВ може бути знятий з реєстрації платником цього податку, у разі коли він:
— не подає контролюючому органу декларації з ПДВ;
— подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Анулювання реєстрації на цій підставі можливе як на підставі заяви платника податків, так і за рішенням податкового органу (п. 184.2 ПКУ).
Відповідно до п. 5.2 Положення №26, в разі анулювання реєстрації згідно з пп. «г» п. 184.1 ПКУ 12-місячний строк обчислюється з певними нюансами:
— не враховується місяць, у якому особу зареєстровано платником ПДВ, якщо вона зареєстрована платником ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця;
— включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подано податкові декларації (у разі їх подання) або закінчився строк подання податкових декларацій (у разі їх неподання) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Чи може бути знятий з реєстрації платник ПДВ (у т. ч. і за ініціативою податкового органу), який останні 12 послідовних місяців не відображав у деклараціях ПЗ та ПК з ПДВ, але заповнював ряд. 20.2, 21.12? На нашу думку, не може, адже ці рядки заповнюються накопичувальним способом за рахунок попереднього придбання товарів. Цей висновок підтверджується і відповіддю податківців у системі ЗІР (підкатегорія 101.01.05). Тому всі платники ПДВ, які на сьогодні не здійснюють операцій постачання та придбання товарів, але мають накопичений ПК з попередніх звітних періодів, мають усі підстави залишатися платниками ПДВ і надалі. Але ситуація неоднозначна. Є думка, що право бути платником ПДВ визначається тільки поточними показниками постачання та придбання в межах 12-місячного періоду. Радимо все-таки отримати індивідуальне податкове роз'яснення.
1 Форма заяви затверджена наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675.
2 Тут і далі маються на увазі рядки форми декларації, затвердженої наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. №678.
Чи може бути знятий з реєстрації платник ПДВ (у т. ч. і з ініціативи податкового органу), який останні 12 послідовних місяців не відображав у деклараціях ПЗ та ПК з ПДВ, але останні 15 місяців заповнював ряд. 24? Так, адже пп. «г» п. 184.1 ПКУ говорить про анулювання реєстрації платником ПДВ у разі відсутності операцій постачання та придбання. А рядок 24 містить інформацію тільки про включення до складу податкового кредиту залишку від'ємного значення після відшкодування ПДВ. До речі, залишок за ряд. 24 не має строку давності і може переноситися з періоду в період досить довго. У цьому разі ряд. 24 ніяк не свідчить про операції з придбання товарів у минулих періодах, адже показники цього рядка є суто розрахунковими.
Щоб урятувати ситуацію, як варіант, можна запропонувати раз на 10 — 11 місяців придбавати у платника ПДВ якийсь недорогий актив із відображенням суми ПДВ у складі податкового кредиту — таким чином 12-місячний строк буде перервано і ризик анулювання реєстрації платником ПДВ мінімізовано. Головне — не затягнути вирішення цього питання до закінчення 12-го послідовного місяця, адже в такому разі є значний ризик прийняття податківцями рішення про анулювання, і тоді щось коригувати вже буде неможливо. Як визначено нормами п. 5.2 Положення №26, обчислення 12-місячного строку чітко визначено моментом отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Додаткове підтвердження цієї тези можна знайти в ухвалі ВАСУ від 23.01.2014 р. №К/800/30445/13 «Щодо зняття з реєстрації платником ПДВ» у справі №805/2412/13-а.
Облікові нюанси
З дати анулювання статусу платника ПДВ госпсуб'єкт позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту та на виписування податкових накладних. Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. ПН та РК до ПН, виписані днем анулювання реєстрації платником ПДВ, є дійсними (лист Міндоходів від 02.07.2013 р. №5976/6/99-99-19-04-02-15, «ДК» №33-34/2013).
Декларація з ПДВ за останній звітний період подається у загальному порядку без будь-яких особливих винятків — протягом 20 або 40 к. д. залежно від звітного періоду, що його застосовував платник ПДВ (п. 49.18 ПКУ). Пам'ятайте: після анулювання статусу платника ПДВ робити коригування за ст. 192 ПКУ (виписувати РК до ПН) колишній платник ПДВ не може. Крім того, з цієї дати він не має права виправляти помилки у деклараціях з ПДВ за минулі періоди та подавати уточнюючі розрахунки.
Ось на цьому етапі надзвичайно актуальними є норми п. 184.7 ПКУ: якщо товари/послуги та необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу ПК, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді визначає ПЗ за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни. Якщо до складу ПК суми ПДВ не включали, при анулюванні реєстрації платником ПДВ до суми, з якої обчислюють ПЗ, такі об'єкти не потраплять.
На суму всіх невикористаних активів можна виписати єдину ПН (а можна й окремі ПН на кожну групу активів). Її заповнення має певні особливості: в «шапці» ПН зазначають дані підприємства, що позбавляється статусу платника ПДВ (і в частині для продавця, і в частині для покупця), а рядок «Індивідуальний податковий номер покупця» заповнюють умовним ІПН «400000000000». Обидва примірники залишаються на підприємстві. Такі ПН складаються виключно в паперовій формі та реєстрації в ЄРПН не підлягають (але з 01.01.2015 р. і такі ПН складатимуться тільки в електронній формі з обов'язковою реєстрацією в ЄРПН). У лівому верхньому куті має бути зазначено тип причини — 10. У реєстрі виданих ПН буде зроблено запис: у графі 4 — ПНП10, у графі 6 — «400000000000».
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»