Перевізник доставив товар. Під час розвантаження з'ясувалося, що товар пошкоджено. Виставили перевізникові претензію про відшкодування завданої шкоди. Чи потрібно, отримавши таке відшкодування, донараховувати ПЗ з ПДВ?
Відповідальність перевізника за збереження вантажу зазвичай встановлюється в договорі на перевезення. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його на перевезення та до видачі вантажоодержувачу, і невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором призводить до певних наслідків. Відповідальність перевізника, якщо ним не доведено, що факт пошкодження мав місце не з його вини, за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди закріплено в ст. 924 ЦКУ, а обов'язок відшкодувати завдані збитки потерпілій стороні — в ст. 224 ГКУ.
Щодо порядку відшкодування шкоди потрібно звернутися до ст. 623 ЦКУ, де чітко зазначено обов'язок порушника зобов'язань відшкодувати шкоду. При цьому сума завданих збитків розраховується з урахуванням актуальних ринкових цін на момент добровільного задоволення боржником вимоги кредитора1.
1 Якщо вимога не була задоволена добровільно, — в день подання позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, враховуючи ринкові ціни на день прийняття рішення, ст. 623 ЦКУ. Аналогічні умови — в ст. 225 ГКУ.
Також враховуються неотримані доходи (упущені вигоди). Водночас кредитор повинен довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань перевізником.
Згідно зі ст. 225 ГКУ, до складу збитків включаються:
1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, що зазнала збитків унаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
3) неотриманий прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Якщо потерпіла сторона зуміла погодити суму та домогтися відшкодування шкоди від перевізника, чи зобов'язаний одержувач цих коштів нарахувати ПЗ з ПДВ?
Суть операції з відшкодування завданої шкоди у зв'язку з недобросовісним виконанням зобов'язань полягає в тому, що винна особа відшкодовує вартість (або часткове зменшення вартості) пошкодженого товару. Щоб підпасти під визначення бази оподаткування ПДВ, така операція повинна мати ознаки постачання товарів — пп. 14.1.191 ПКУ (робіт, послуг — пп. 14.1.185 ПКУ). Таких ознак ця операція просто не має, бо пошкоджений товар не поставлявся недобросовісному перевізникові. Товар взагалі не виступає об'єктом операції між постачальником та перевізником — він є тільки причиною претензій до перевізника від постраждалої сторони.
Не слід плутати суму відшкодування шкоди з неустойкою (ст. 549 ЦКУ). Неустойка — це сума, яку боржник повинен передати кредиторові внаслідок порушення ним умов договору. Навіть якби перевізник не зіпсував товар, а, наприклад, доставив його невчасно, то він за це сплатив би неустойку, але підстав для відшкодування збитку в такій ситуації немає. І навпаки, при своєчасній доставці, але за наявності псування товару перевізник повинен відшкодувати шкоду у вигляді вартості цього товару.
Умови накладення санкцій за порушення зобов'язань договору перевезення і за збереження товару визначаються в договорі.
Згідно зі ст. 232 ГКУ законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли:
1) допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
2) збитки можуть бути стягнуті в повній сумі, що перевищує суму штрафних санкцій;
3) на вибір кредитора: або збитки, або штрафні санкції.
Може бути також встановлено обов'язок відшкодувати збитки тільки в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. У цьому разі суми, отримані від перевізника, діляться на дві частини: відшкодування шкоди і неустойка.
Щодо неустойки: УПК №590 розвіяла сумніви щодо оподаткування коштів, отриманих як сума штрафу, неустойка або пеня, що їх покупець сплачує постачальникові у разі затримки оплати за товари (роботи, послуги). Такі суми не змінюють бази оподаткування ПДВ поставлених товарів (робіт, послуг). Тому якщо в тексті договору з перевізником прописати, що у разі псування товару при перевезенні виконавець несе відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається відповідно до суми понесених збитків, — ніхто не зможе засумніватися в правомірності ненарахування одержувачем ПЗ з ПДВ, бо між власником товару та перевізником немає договору постачання на товар, що перевозиться. Також бажано не допускати помилок у всіх первинних документах. Наприклад, у платіжному дорученні на зарахування коштів від перевізника важливо записати в призначенні платежу, що це оплата за завдану шкоду (збитки).
Крім того, слід уважно поставитися до податкових наслідків, що виникають унаслідок списання зіпсованих ТМЦ, що підлягають компенсації з боку винної особи.
Зазвичай продати такий товар уже неможливо, а тому він підлягає списанню. Якщо підприємство від самого початку скористалося правом на ПК, то тепер потрібно нарахувати ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ. Базою оподаткування стане вартість придбання зіпсованого товару. Податкова накладна виписується в двох примірниках (обидва залишаються у підприємства) з типом причини «13» — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності (п. 10 Порядку №10, п. 10 Порядку №957).
Обидві ПН складаються виключно в паперовій формі і реєстрації в Єдиному реєстрі ПН не підлягають (але з 01.01.2015 р. такі ПН також повинні бути складені виключно в електронній формі з відповідною реєстрацією в ЄРПН). У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» зазначають умовний ІПН «400000000000», у рядках «Особа (платник податку) — покупець» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» підприємство зобов'язане зафіксувати власні дані.
Якщо товар не спишуть, а уцінять і продадуть, то коригувати ПК немає потреби.
І ще: сума відшкодованої шкоди також не враховується у складі доходу для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 136.1.5 ПКУ), якщо сума самої шкоди раніше не відображалася у складі витрат. Інакше, якщо відвантажений перевізникові товар уже списали до складу витрат, доходи у вигляді відшкодування шкоди слід визнати на підставі пп. 135.5.15 ПКУ як інші доходи.
Якщо за договором перевезення, крім відшкодування шкоди, отримали і неустойку, то вона відображається у складі доходів на підставі пп. 135.5.3 ПКУ.
Суми сплаченої шкоди та неустойки (штрафних санкцій) не включатимуться до складу витрат у перевізника (пп. 139.1.11 ПКУ.)
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- Порядок №10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. №10 (чинний до 30.11.2014 р. включно).
- Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957 (чинний з 01.12.2014 р.).
- УПК №590 — Узагальнююча податкова консультація щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №590.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО,
консультант з податкового та бухгалтерського обліку