Кримське підприємство хоче придбати послуги, що надаються українською компанією. Чи можна прийняти оплату в євро? Як оформити таке постачання послуг в обліку постачальника? Який курс застосовувати?
Чи можна прийняти оплату в євро?
При розрахунках за товари (роботи, послуги) на територію України кримські підприємства мають право здійснювати безготівкові платежі (перекази) виключно в гривнях або у вільно конвертованій валюті (п. 9.1 Закону про ВЕЗ «Крим»). При визначенні переліку валют, які можуть вільно використовуватися на території ВЕЗ «Крим» для внутрішніх розрахунків, чітко сказано, що приймаються як гривня, так і валюти іноземних держав, включені Національним банком України до 1 — 2 групи Класифікатора валют. При визначенні валют, які можуть використовуватися для розрахунків між ВЕЗ та Україною, законодавець обмежився визначенням «вільно конвертована валюта». Євро і долар США входять до першої групи Класифікатора валют, а російський рубль належить до другої групи.
Право використовувати російський рубль у розрахунках між материковою Україною та ВЕЗ «Крим» підтверджується також у постанові НБУ від 03.11.2014 р. №699. Вона ж уточнює особливості режиму таких платежів (переказів) виходячи з вимог п. 9.1 Закону про ВЕЗ «Крим». Закон про ВЕЗ «Крим» обмежує обіг у російських рублях усередині материкової території України, а саме: заборона на депозитні внески в російських рублях (у т. ч. на умовах пролонгації або поповнення внесків, які вже були розміщені до набрання чинності Законом про ВЕЗ «Крим»); заборона на кредити (позики) в рублях (у т. ч. шляхом пролонгації договорів, укладених до набрання чинності Законом про СЕЗ «Крим») — п. 12.8 Закону про ВЕЗ «Крим».
Таким чином, кримське підприємство для розрахунків із материковою Україною може сміливо використовувати в безготівковій формі як євро або долари США, так і рублі. Щодо порядку зарахування коштів, отриманих в іноземній валюті від кримських контрагентів, то тут немає жодних винятків — у період з 23.09.2014 р. до 21.11.2014 р. така валюта підлягає обов'язковому продажу у розмірі 75% згідно з Постановою №515. При цьому під вимогу продажу валютних надходжень підпадають у тому числі і рублі.
Водночас, згідно з п. 9.4 розд. I Закону про ВЕЗ «Крим», на операції, що здійснюються між резидентами України й особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону про розрахунки в інвалюті. Це звільняє від необхідності дотримувати терміну розрахунків за експортними контрактами, який до 21.11.2014 р. на підставі Постанови №515 становить 90 календарних днів (п. 9.4 Закону про ВЕЗ «Крим»).
Можливою є ситуація, коли контрагент із ВЕЗ «Крим» захоче здійснити оплату на території України шляхом внесення готівки на банківський рахунок української компанії. Чи може бути проведено розрахунок таким шляхом і чи є можливість використовувати в цьому разі валюту, зокрема євро?
Згідно з п. 1 ст. 3 Декрету №15-93, валюта України — єдиний законний засіб платежу для внутрішніх розрахунків, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено вищезгаданим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Згідно зі ст. 7 Декрету №15-93, у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торгового обороту використовується як засіб платежу як іноземна валюта, так і гривня. Проте такі розрахунки здійснюються тільки через уповноважені банки у встановленому Нацбанком порядку.
Справді, на підставі п. 8.6 Правил №200 уповноважений банк може приймати від повноважного представника нерезидента — суб'єкта підприємницької діяльності, в т. ч. і від представника кримського підприємства, до каси, для подальшого зарахування на поточний рахунок в іноземній валюті резидента — суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок) готівкову вільно конвертовану іноземну валюту в сумі, що не перевищує 10000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день здійснення операції. З цього питання є роз'яснення ДФСУ від 09.10.2014 р.1
Розгляньмо облік розрахунків за послуги підприємства з ВЕЗ «Крим» зі звичайним українським підприємством на загальній системі оподаткування. Від того, що буде першою операцією: передоплата чи постачання послуг, — залежатиме курс, за яким слід визнавати доходи (і якщо постачання таких послуг оподатковується ПДВ, відповідно, ПЗ з ПДВ). Доходи в інвалюті визначають за датою підписання акта або іншого документа, що підтверджує їх виконання, на підставі п. 137.1 ПКУ. Але якщо вартість таких послуг була сплачена в попередніх періодах, то для визначення суми доходу в гривнях слід використовувати курс Нацбанку в період передоплати, на підставі пп. 153.1.1 ПКУ.
Приклад 1 Кримське підприємство здійснило попередню оплату послуг української компанії в розмірі 2000 євро. Курс НБУ на дату оплати на поточний рахунок — 19,20 грн/євро, надано послуг на суму 2000 євро, курс НБУ на дату складання акта — 19,00 грн/євро (цифри умовні). Облік операцій за прикладом показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Облік надання послуг кримському підприємству за передоплатою (до прикладу 1)
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||
| Надійшла попередня оплата за послуги у розмірі 2000 євро на розподільчий рахунок банку, курс НБУ — 19,20 (2000 євро х курс 19,20 = 38400,00 грн) |
314
|
6812
|
2000 євро
38400 грн |
—
|
—
|
| Переказано валюту для обов'язкового продажу 75%, курс НБУ — 19,20 |
334
|
314
|
1500 євро
28800 грн |
—
|
—
|
| Надійшли кошти від продажу валюти на поточний рахунок у гривнях (75%). Курс продажу уповноваженим банком — 19,30, курс НБУ — 19,2 (1500 євро х 19,3) |
311
|
334
|
1500 євро
28950 грн |
—
|
—
|
| Надійшли кошти (25%) на поточний рахунок в євро (500 євро х 19,2 = 9600 грн) |
312
|
314
|
500 евро*
9600 грн |
—
|
—
|
| Відображено доходи від продажу валюти — додатна різниця між курсом продажу валюти на МВРУ та курсом НБУ на дату продажу валюти у розмірі 75% від надходжень (19,30 - 19,2) х 1500 = 150) |
334
|
711
|
150 грн
|
150
|
—
|
| Надано послуги кримському підприємству на суму 2000 євро, курс НБУ — 19,00 (2000 євро х 19,2 = 38400 грн) |
362
|
703
|
2000 євро
38400 грн |
2000 євро
38400 грн |
—**
|
| Списано передоплату |
6812
|
362
|
2000 євро
38400 грн |
—
|
—
|
| * За курсом НБУ на дату надходження валюти на поточний рахунок будуть враховані доходи від надання послуг. ** На дату визнання доходу будуть визнані витрати згідно з п. 138.4 ПКУ. |
|||||
У цьому разі доходи визнаватимуться за датою підписання акта, але за офіційним курсом Нацбанку, що діяв на дату надходження передоплати на поточний валютний рахунок. До валютної виручки застосовуватиметься курс НБУ на початок дня операції або курс, зазначений у банківських виписках.
Приклад 2 Кримському підприємству надано послуги на суму 2000 євро. Собівартість послуг — 25000 грн. Курс НБУ на дату складання акта — 19,56 грн/євро. Через певний проміжок часу надійшла оплата за послуги у розмірі 2000 євро, курс НБУ на дату оплати — 19,10 грн/євро (цифри умовні). Облік операцій за прикладом показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Облік надання послуг кримському підприємству за післяплатою (до прикладу 2)
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||
| Надано послуги кримському підприємству на суму 2000 євро, курс НБУ — 19,56 (2000 євро х 19,56 = 39120,00 грн) |
362
|
703
|
2000 євро
39120 грн |
39120,00
|
25000*
|
| Надійшла оплата за послуги у розмірі 2000 євро на розподільчий рахунок банку, курс НБУ — 19,10 (2000 євро х 19,10 = 38200,00 грн) |
314
|
362
|
2000 євро
38200 грн |
—
|
—
|
| Переказано валюту для обов'язкового продажу 75%, курс НБУ — 19,10 |
334
|
314
|
1500 євро
28650 грн |
—
|
—
|
| Надійшли кошти (25%) на поточний рахунок в євро (500 євро х 19,1 = 9550 грн) |
312
|
314
|
500 євро
9550 грн |
—
|
—
|
| Надійшли кошти від продажу валюти на поточний рахунок у гривнях (75%). Курс продажу уповноваженим банком — 19,20, курс НБУ — 19,1 (1500 євро х 19,20 = 28800 грн) |
311
|
334
|
1500 євро
28800 грн |
—
|
—
|
| Відображено доходи від продажу валюти — додатна різниця між курсом продажу валюти на МВРУ та курсом НБУ на дату продажу валюти у розмірі 75% від надходжень ((19,2 - 19,1) х 1500 = 150 грн) |
334
|
711
|
150 грн
|
150
|
—
|
| Відображено курсову різницю заборгованості: (19,56 - 19,1) х 2000 = 920 грн |
945
|
362
|
920 грн
|
—
|
920
|
| * На дату визнання доходу будуть визнані витрати згідно з п. 138.4 ПКУ. | |||||
У цьому разі доходи визнаватимуться за датою підписання акта, а в момент оплати — на курсові різниці утворюються доходи або витрати, бо стаття належить до монетарної статті балансу. Відповідно визначатимуться курсові різниці на дату балансу та на дату здійснення госпоперації. Результат від перерахунку курсових різниць визначається як у бухгалтерському, так і в податковому обліку на підставі пп. 153.1.3 ПКУ і П(С)БО 21.
Звертаємо увагу, що надходження виручки на розподільчий рахунок слід проводити в обліку за курсом НБУ на дату обов'язкового продажу валюти і зарахування на поточні рахунки коштів (валютний та рахунок у гривнях).
Нормативна база
- Закон про ВЕЗ «Крим» — Закон України від 12.08.2014 р. №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
- Закон про розрахунки в інвалюті — Закон України від 23.09.94 р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
- Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
- Класифікатор валют — Класифікатор іноземних валют і банківських металів, затверджений постановою НБУ від 04.02.98 р. №34.
- Правила №200 — Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою НБУ від 30.05.2007 р. №200.
- Постанова №515 — Постанова НБУ від 20.08.2014 р. №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України».
Олександра ОЛЕФІРЕНКО,
консультант з податкового та бухгалтерського обліку