Iнтернет і газети безкоштовних оголошень рясніють інформацією про продаж громадянами рухомого майна, починаючи від звичайних предметів побуту (меблів, посуду тощо) і закінчуючи більш габаритними та дорожчими речами (автомобілями, мотоциклами тощо). I, звичайно, у деяких випадках такі угоди потрапляють під особливу увагу контролюючих органів, бо підлягають оподаткуванню ПДФО. З'ясуймо, у яких випадках слід заплатити ПДФО та хто повинен це зробити.
Що таке рухоме майно з метою оподаткування ПДФО
Відповідно до пп. 14.1.105 ПКУ, поняття «майно» вживається у значенні, наведеному у ЦКУ. Згідно з п. 2 ст. 181 ЦКУ, рухомими речами є речі, які можна вільно переміщати у просторі1.
Порядок оподаткування ПДФО об'єктів рухомого майна, що відчужується громадянами не в межах підприємницької діяльності, встановлено ст. 173 ПКУ. Зазначимо, що оподаткування залежить не лише від виду рухомого майна, що відчужується, але й, у деяких операціях, від того, скільки разів на рік продаються такі об'єкти (див. таблицю). Під оподаткування за ст. 173 ПКУ потрапляють тільки такі види операцій з відчуження рухомого майна, як продаж та обмін.
База оподаткування ПДФО при продажу (обміну) рухомого майна
Що є базою оподаткування ПДФО залежно від виду рухомого майна, наведено у таблиці. Пояснімо терміни, які застосовуються при визначенні бази оподаткування.
Оціночну вартість рухомого майна встановлюють професійні оцінювачі. Ними, згідно зі ст. 6 Закону №26582, є громадяни України, іноземці і особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит й отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
1 Про особливості оподаткування ПДФО нерухомого майна читайте у «ДК» №24/2013.
2 Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу Мінекономрозвитку у порядку, встановленому КМУ (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів). Така інформація повинна оприлюднюватися на офіційному веб-сайті цього органу (www.me.kmu.gov.ua) у режимі вільного доступу до 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Приклад Громадянин Iванов I. I. вирішив продати у травні 2013 року автомобіль марки «Опель Корса» 2009 року випуску. Ціна за договором купівлі-продажу — 100000 грн. У січні 2013 р. Iванов продав мотоцикл і, користуючись правом на пільгу, передбаченим п. 173.2 ПКУ, не сплачував ПДФО (як за перший протягом року продаж мотоцикла). Оціночна вартість автомобіля становила 120000 грн. Оскільки у громадянина Iванова це другий протягом року продаж рухомого об'єкта, передбаченого у п. 173.2 ПКУ (див. рядок 2 таблиці), то слід застосувати ставку податку у розмірі 5% до бази оподаткування. Оскільки дохід від продажу (обміну) ТЗ визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості, відповідно базою оподаткування буде більша із зазначених величин — 120000 грн. А ПДФО становить: 120000 х 5% = 6000 грн.
Таблиця
Об'єкти рухомого майна з метою застосування ставок ПДФО
|
№
з/п |
Вид рухомого майна
|
Кількість проданих (обміняних) об'єктів протягом податкового року
|
Ставка ПДФО і база оподаткування
|
|
1.
|
Легковий автомобіль, мотоцикл, мопед (п. 173.2 ПКУ) | Продаж (обмін) одного з таких об'єктів* | Не оподатковується |
|
2.
|
Легковий автомобіль, мотоцикл, мопед (п. 173.2 ПКУ) | Продаж (обмін) двох та більше таких об'єктів* | 5% від ціни, зазначеної у договорі, але не нижчої за оціночну вартість або середньоринкову вартість об'єкта за вибором фізособи-продавця |
|
3.
|
Будь-яке інше рухоме майно, що продається (обмінюється) резидентом (п. 173.1 ПКУ) | Незалежно від кількості | 5% від ціни, зазначеної у договорі, але не нижчої за оціночну вартість об'єкта |
|
4.
|
Будь-яке інше рухоме майно, що продається (обмінюється) нерезидентом (п. 173.6 ПКУ) | Незалежно від кількості | 15% (17% у 2013 р. зі суми, що перевищує 11470 грн) від ціни, зазначеної у договорі, але не нижчої за оціночну вартість об'єкта |
| * Кількість продажів об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла та мопеда до створення єдиного інформаційного ресурсу транспортних засобів визначається фізичною особою — платником податку на підставі заяви, в якій вона самостійно зазначає черговість такого продажу, що також зазначається у відповідному пункті договору купівлі-продажу. | |||
Порядок сплати ПДФО
Згідно з п. 173.3 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юрособа чи фізособа-підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента, встановлені пп. 14.1.180 ПКУ. При цьому податковий агент утримує податок за ставкою 5% (якщо предметом продажу є ТЗ) з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
Якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юрособи або представництва нерезидента чи фізичної особи — підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента тільки в частині подання до органу ДПС інформації за формою №1ДФ. А фізособа, що продає (обмінює) рухоме майно, під час укладення договору зобов'язана самостійно сплатити до бюджету ПДФО від такої операції.
Хоча у листі від 19.04.2011 р. №7435/6/17-0715 (див. «ДК» №28/2011) щодо продажу майна фізособи за посередництвом юрособи ДПАУ зазначає протилежне: «У випадку коли фізична особа — комітент продає своє майно за посередництвом юридичної особи — комісіонера, комісіонер здійснює продаж майна від свого імені, з подальшим нарахуванням і виплатою доходу комітенту — фізичній особі, то такий комісіонер є податковим агентом платника податку стосовно доходів від продажу автотранспортного засобу і повинен виконати всі обов'язки, передбачені пунктом 176.2 статті 176 Кодексу». На думку автора, таке роз'яснення не відповідає встановленому п. 173.3 ПКУ.
Якщо ж сторонами операції з продажу (обміну) рухомого майна є звичайні фізособи, то можливі два варіанти:
1) якщо договір купівлі-продажу (міни) посвідчується нотаріально, то нотаріус здійснює посвідчення тільки за наявності документа про сплату продавцем (сторонами договору міни) ПДФО, обчисленого у зазначеному вище порядку. Нагадаємо, що відповідно до п. 179.2 ПКУ обов'язок платника податків з подання річної податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими було сплачено ПДФО. Отже, громадяни, що відчужують майно та нотаріально посвідчують такі договори, звільнені від обов'язку подання річної декларації про доходи;
2) якщо договір купівлі-продажу (міни) не посвідчується нотаріально, то фізособа-продавець (сторони договору міни) має подати за наслідками звітного (податкового) року декларацію, у якій визначити суму ПДФО і сплатити її до бюджету. Нагадаємо, що за ст. 49 ПКУ така декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним (фізособами-підприємцями — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року). А сума ПДФО за наслідками річної декларації згідно з п. 179.7 ПКУ сплачується до 1 серпня року, що настає за звітним (фізособами-підприємцями — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, згідно з п. 57.1 ПКУ).
Мар'яна КОНДЗЕЛКА, «Дебет-Кредит»