У нашого працівника троє дітей, і він має право на податкову соціальну пільгу (ПСП) у розмірі 1720,50 грн згідно з пп. 169.1.2 ПКУ (у 2013 році — 573,50 грн х 3). Оклад працівника становить 2000,00 грн на місяць, межа застосування ПСП (як одному з батьків) згідно з пп. 169.4.1 ПКУ — 4830,00 грн (1610,00 х 3). Чи можна застосовувати ПСП при виплаті йому зарплати за першу половину місяця?
У Єдиній базі податкових знань у підкатегорії 103.08.04 при відповіді на запитання: «Чи потрібно юридичній особі застосовувати ПСП при нарахуванні ПДФО до заробітної плати у вигляді авансу1 згідно з нормами ПКУ?» — дається негативна відповідь.
Порядок розрахунку суми зарплати за першу половину місяця, а також сум ЄСВ і ПДФО, що підлягають до сплати до бюджету, показано у таблиці 1.
Таблиця 1
Виплата заробітної плати двічі на місяць та застосування ПСП
|
Зміст операції
|
Порядок розрахунку
|
Сума, грн
|
| Визначено суму заробітної плати за першу половину місяця | 2000,00 грн : 20 днів х 10 днів = 1000,00 грн, де: 2000,00 — місячний оклад; 20 — кількість робочих днів у місяці; 10 — кількість фактично відпрацьованих днів у першій половині місяця |
1000,00
|
| Визначено суму ЄСВ до сплати за ставкою 3,6% | 1000,00 грн х 3,6% = 36,00 грн |
36,00
|
| Визначено суму ЄСВ до сплати за ставкою 37%* | 1000,00 грн х 37% = 370,00 грн |
370,00
|
| Визначено суму ПДФО до сплати (без застосування п. 164.6 ПКУ) | 1000,00 грн х 15% = 150,00 грн |
150,00
|
| Визначено суму заробітної плати за першу половину місяця до виплати працівникові | 1000,00 грн - 36,00 грн - 150,00 грн = 814,00 грн |
814,00
|
| * Умовна ставка ЄСВ залежно від класу професійного ризику працедавця. | ||
Бухгалтерський та податковий облік вищеописаних операцій показано у таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерський та податковий облік операцій з виплати заробітної плати двічі на місяць
|
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||
| Виплачено заробітну плату за першу половину місяця (аванс) |
661
|
311
|
814,00
|
—
|
—
|
| Сплачено ЄСВ 370,00 + 36,00 = 406,00 |
651
|
311
|
406,00
|
—
|
—
|
| Сплачено ПДФО |
641/ПДФО
|
311
|
150,00
|
—
|
—
|
| Нараховано заробітну плату за місяць |
23, 91 — 94
|
661
|
2000,00
|
—
|
2000,00
|
| Утримано ЄСВ за ставкою 3,6% 2000,00 грн х 3,6% = 72,00 грн |
661
|
651
|
72,00
|
—
|
—
|
| Утримано ПДФО із застосуванням ПСП до місячної суми заробітної плати і п. 164.6 ПКУ (2000,00 грн - 72,00 грн - 1720,50 грн) х 15% = 31,13 грн |
661
|
641/ПДФО
|
31,13
|
—
|
—
|
| Нараховано ЄСВ за рахунок працедавця 2000 грн х 37%= 740,00 грн |
23, 91 — 94
|
651
|
740,00
|
—
|
740,00
|
| Виплачено заробітну плату за другу половину місяця з урахуванням сум, виплачених за першу половину: 2000,00 грн - 72,00 грн - 31,13 грн - 814,00 грн = 1082,87 грн |
661
|
311
|
1082,87
|
—
|
—
|
| Сплачено ЄСВ 72,00 + 740,00 - 36,00 - 370,00 = 406,00 |
651
|
311
|
406,00
|
—
|
—
|
| Сплачено ПДФО згідно з пп. 168.1.2 ПКУ |
641/ПДФО
|
311
|
1,00
|
—
|
—
|
Як видно з даних таблиць 1 та 2, у підприємства-працедавця утворюється дебетове сальдо за розрахунками з бюджетом на суму ПДФО, яка була сплачена до бюджету у зв'язку з виплатою заробітної плати. При виплаті заробітної плати за першу половину місяця до бюджету сплачено 150,00 грн ПДФО. При розрахунку заробітної плати загалом за місяць до доходу працівника було застосовано ПСП, і за підсумками такого розрахунку сплатити до бюджету слід лише 31,13 грн ПДФО. Отже, на момент виплати працівникові заробітної плати за другу половину місяця підприємство вже має переплату з ПДФО у сумі 150,00 грн - 31,13 грн = 118,87 грн.
Звичайно, цю суму можна врахувати при розрахунках з бюджетом під час виплати заробітної плати за другу половину місяця або у наступних місяцях. I найлегше це зробити у тому разі, якщо зарплата виплачується з виручки, що надійшла до каси. Якщо ж підприємство отримує готівку для виплати зарплати з поточного рахунка у банку або перераховує зарплату на банківські рахунки працівників, доведеться враховувати, що банки не приймають документів на виплату заробітної плати без одночасного подання документа на сплату ПДФО до бюджету (пп. 168.1.2 ПКУ). Для виконання цієї умови підприємству доведеться сплатити якусь символічну суму ПДФО (наприклад, 1,00 грн — див. таблицю 2). Банки не перевіряють суму ПДФО, що має бути сплачена при виплаті доходу фізособам. Тож якщо у наступному місяці буде виплачено більшу суму зарплати за першу половину місяця, ніж та, яка була виплачена у попередньому місяці, то у цьому разі треба буде просто доплатити додатну різницю між сумою ПДФО, сплаченою у попередньому місяці, та сумою ПДФО, що підлягає сплаті у наступному місяці. Таким чином, можна постійно регулювати дебетове сальдо розрахунків з бюджетом щодо ПДФО, яке виникає при сплаті ПДФО із заробітної плати за першу половину місяця тим працівникам, які мають право на ПСП.
Якщо на підприємстві працює не один, а більше працівників, то як альтернативу можна запропонувати такий варіант, за якого переплата ПДФО щодо одних працівників компенсуватиметься сумами ПДФО до сплати щодо інших. Тобто у цьому разі загальна сума ПДФО до сплати за підсумками місяця зменшується на загальну суму переплати з ПДФО, що виникла після виплати заробітної плати за першу половину місяця.
I насамкінець зазначимо, що переплата з ПДФО, у т. ч. і внаслідок незастосування ПСП до суми авансу, з погляду автора, не відображається у формі №1ДФ2, бо вона не належить до заробітної плати працівника, нарахованої за місяць. Так, згідно з п. 3.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020, у формі №1ДФ відображається сума ПДФО, нарахованого й утриманого з доходу, нарахованого платникові цього податку. Сума заробітної плати, виплаченої за першу половину місяця, і сплачена при цьому сума ПДФО цьому визначенню не відповідають. При виплаті такої зарплати дохід не нараховувався, ПДФО з нього не утримувався, а був сплачений до бюджету авансом. За умовами поставленого запитання форму №1ДФ слід заповнити таким чином: у графі 3а відображають суму 2000,00 грн, у графі 4а — суму 31,13 грн. Такі самі суми відображають і у графах 3 і 4 відповідно.
1 Хоча такого поняття, як «аванс», у трудовому законодавстві вже немає, всі розуміють, що у цьому випадку мається на увазі заробітна плата за першу половину місяця.
2 Форма №1ДФ затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.
Юлія ЄГОРОВА,
фахівець з оподаткування та бухгалтерського обліку