Лист ДПСУ від 19.06.2012 р. №10330/6/15-3415-2645
Щодо оподаткування податком на додану вартість послуг, пов'язаних з транзитним перевезенням вантажів
Суттєво. Операції з постачання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України як до 01.01.2011 р. (до набрання чинності Кодексом), так і після цієї дати, звільняються від податку на додану вартість.
! Перевізникам
Державна податкова служба України розглянула листи <...> щодо оподаткування податком на додану вартість за послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, та повідомляє.
Відповідно до пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі — Кодекс) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.10.99 р. №1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі — Закон №1172-XIV) транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) — це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Відповідно до статті 200 Митного кодексу України транзит — митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
Відповідно до статті 7 Закону №1172-XIV транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.
Своєю чергою, учасниками транзиту відповідно до статті 1 Закону №1172-XIV є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Статтею 4 Закону №1172-XIV визначено, що транзит вантажів може здійснюватись у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інші, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопичуванням, формуванням або подрібненням партії транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).
Відповідно до частини другої статті 7 Закону №1172-XIV договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту, залежно від умов перевезень.
Статтею 5 Закону №1172-XIV визначено, що транзитними вантажами можуть бути насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні вантажі, а також транспортні засоби транзиту, які вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.
Документальним підтвердженням перевезення вантажів транзитом є накладна УМВС (СМГС), ЦIМ (СIМ), уніфікована накладна ЦIМ/УМВС (ЦИМ/СМГМ) та транзитна митна декларація УМВС ТР80, які подаються митним органам для здійснення митного контролю.
З урахуванням зазначених транспортних документів залізничні станції при передачі вантажів іншим учасникам транзиту на підставі пам'яток про подавання вагонів, повідомлень та пам'яток про забирання вагонів нараховують плату за послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі транзитом через територію України (за подавання, забирання, накочування або викочування, користування вагонами, їх промивку та повідомлення про їх прибуття, про маневрову роботу локомотива, зберігання, зважування, перевірку маси вантажів тощо), з подальшим відображенням зазначених платежів у накопичувальних картках, відомостях плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, відомостях плати за користування вагонами відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.99 р. №113, із внесеними змінами наказом від 01.12.2008 р. №1454, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до цього Збірника, затверджених наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 26.03.2009 р. №317, Правил перевезення вантажів, які видаються на підставі статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 06.04.98 р. №457.
Статтею 3 Закону №1172-XIV свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом:
- відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту, транзитного вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, що належать до права власності на цей вантаж або на транспортний засіб транзиту, місця реєстрації чи прапора останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов'язаних із транзитом вантажів, за винятками адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною;
- вільного вибору учасниками транзиту транзитних послуг, робіт (крім випадків, визначених законами та міжнародними договорами України), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту;
- відсутності необґрунтованих затримок і обмежень, у тому числі стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
На підставі викладеного перелічені вище додаткові послуги, пов'язані з перевезеннями вантажів транзитом, які надаються за окремими внутрішніми документами (накопичувальними картками, відомостями плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, відомостями плати за користування вагонами), затвердженими наказами Міністерства транспорту України та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо ці послуги належать до транзитних за номерами вагонів, підтверджених копіями накладних ЦIМ (СIМ), УМВС (СМГС) чи ЦIМ (УМВС).
Аналогічна норма була чинною у періоді дії Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (п. 5.15 ст. 5 Закону).
Податкове роз'яснення щодо застосування цієї норми було надіслано на адресу Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі листом Державної податкової адміністрації України від 31.07.2009 р. №16397/7/16-1517.
З урахуванням п. 10 підрозділу 10 розділу XX Кодексу листи Державної податкової адміністрації України, підготовлені до 01.01.2011 р., які роз'яснюють питання порядку оподаткування податком на додану вартість, застосовуються до аналогічних операцій, які здійснюються з 1 січня 2011 р.
Таким чином, з урахуванням положень перерахованих норм податкового законодавства операції з постачання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України як до 01.01.2011 р. (до набрання чинності Кодексом), так і після цієї дати, звільняються від податку на додану вартість.
Заступник голови А. IГНАТОВ