Лист ПФУ від 07.05.2012 р. №8252/К-6
Відомо, що згідно із Законом про ЄСВ1 підприємці на спрощеній системі оподаткування є застрахованими особами (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ), і вони зобов'язані сплачувати цей внесок за себе незалежно від факту наявності в них оподатковуваного доходу (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Розмір такого внеску може бути різним і визначається частково за вибором самого підприємця:
1) мінімальний, який визначається за формулою: Min зарплата2 х 34,7% (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ),
2) максимальний, який визначається за формулою: 17 х Прож. Min3 х 34,7% (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ),
3) більший, ніж мінімальний, але менший, ніж максимальний.
При цьому, як встановлено ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ, ставка ЄСВ 34,7% дає підприємцю-«спрощенцю» право бути застрахованим тільки у ПФУ та у Фонді безробіття.
Для того щоб бути застрахованим і у ФСС з ТВП (тобто бути застрахованим за формулою ПФУ + ФБ + ФСС з ТВП), підприємець на ЄП повинен сплачувати ЄСВ за ставкою 36,6%. Для того щоб бути застрахованим у ФНВ (тобто у ПФУ + ФБ + ФНВ), підприємець на ЄП повинен сплачувати ЄСВ за ставкою 36,21%. А щоб бути застрахованим в усіх перелічених державних фондах страхування, підприємець на ЄП повинен сплачувати ЄСВ за ставкою 38,11%.
Це все добре, але не стосується підприємців на ЄП, які є пенсіонерами та/або інвалідами. Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ вони можуть сплачувати цей внесок тільки добровільно. Коментованим листом ПФУ надала відповідь на запитання щодо практичної реалізації цієї норми, зокрема щодо розміру ЄСВ, який у цьому випадку повинен сплачувати підприємець.
По-перше, як нагадує ПФУ, механізм добровільного страхування у державних фондах доволі докладно прописано у ст. 10 Закону про ЄСВ. Щоб добровільно застрахуватися, підприємець повинен:
1) подати до ПФУ заяву за формою згідно з додатком 2 до Iнструкції №21-54, а також, як свідчить практика, на вимогу ПФУ копії таких документів: довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності), трудової книжки (за наявності), документа, що посвідчує особу, свідоцтва про державну реєстрацію;
1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
2 Мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законом у місяці, за який сплачується ЄСВ.
3 Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом у місяці, за який сплачується ЄСВ.
4 Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. №21-5.
2) укласти з територіальним органом ПФУ договір про добровільне страхування за формою згідно з додатком 3 Iнструкції №21-5 на строк не менше одного року.
По-друге, хоча пенсіонерів та/або інвалідів, які є підприємцями на ЄП, і звільнено від сплати ЄСВ, у разі добровільного страхування ставки ЄСВ, який потрібно буде сплачувати до ПФУ, залишаються такі самі, як і ті, що встановлено для інших підприємців-«спрощенців». I, звісно, сума ЄСВ, який сплачується за договором про добровільне страхування, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Це прямо передбачено ч. 5 ст. 10 Закону про ЄСВ і про це ще раз нагадують фахівці ПФУ у коментованому листі.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»