Перед річною фінзвітністю — річна інвентаризація!
Одним з обов’язкових випадків проведення інвентаризації є якраз підготовка до складання річної фінансової звітності.
Період проведення річної інвентаризації перед складанням фінзвітності за 2025 рік — це жовтень — грудень 2025 року. Якщо ви уважно читали наші новини та статті, то, можливо, вже закінчуєте інвентаризацію. Якщо ж уперше про неї чуєте, ще маєте, хоч і небагато, час на її проведення.
Читайте всі статті від редакції про інвентаризацію у 2025 році:
- Інвентаризація-2025: правила проведення і що треба зробити у вересні
- Інвентаризація запасів-2025
- Інвентаризація необоротних активів — 2025
- Інвентаризація за місцями відповідального зберігання – 2025: правила, особливості, облік
- Інвентаризація резервів і забезпечень — 2025
- Інвентаризація каси – 2025
- Інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості – 2025.
Після того як перевірили правильність та реальність залишків на рахунках бухобліку, саме час складати баланс та інші фінансові звіти! Але які та кому? І за якими правилами? Це теж краще з’ясувати, перш ніж братися до роботи.
НП(С)БО чи МСФЗ? За якими стандартами складати річну фінзвітність?
Законодавство чітко визначає перелік підприємств, для яких складання фінзвітності за МСФЗ є обов’язковим (ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік).
Перелік таких підприємств є в довіднику на нашому сайті: Види підприємств, які зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ.
Що ж до решти юросіб, то вони самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінзвітності (про це каже ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік).
Отже, Мінфін від усіх юросіб застосування міжнародних стандартів не вимагає. А як щодо податківців?
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з пп. 20.1.44 ПКУ контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухобліком відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. І от на підставі цієї норми вони можуть говорити, що фінрезультат з метою оподаткування визначено неправильно, бо фактично облік ведеться за П(С)БО, а підприємство зобов’язане його вести за МСФЗ.
Зокрема, якщо за правилами МСФЗ фінрезультат виявиться вищим, ніж за правилами П(С)БО, то може виникати питання про заниження фінрезультату та суми податку на прибуток до сплати.
Отже, якщо підприємство не підпадає під дію ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, воно може вільно обирати стандарти, за якими бажає вести облік та складати фінзвітність. Цей вибір слід закріпити в наказі про облікову політику або в окремому наказі керівника підприємства.
Читайте також: Наказ про облікову політику: інструкція зі складання
У різних категорій підприємств — різні обсяги звітності
Фінзвітність може подаватися у різному обсязі:
1) повна фінансова звітність, яка включає п’ять форм: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки. Усі ці форми затверджені НП(С)БО 1;
2) скорочена фінансова звітність, форми якої затверджено НП(С)БО 25:
— фінзвітність малих підприємств та представництв іноземних суб’єктів госпдіяльності — баланс за формою №1-м та звіт про фінрезультати за формою №2-м;
— фінзвітність мікропідприємств та непідприємницьких товариств — баланс за формою №1-мс та звіт про фінрезультати за формою №2-мс.
Для представництв та непідприємницьких товариств альтернативи немає — вони мають чітко визначену для них форму фінзвітності і подаватимуть її незалежно від обсягів діяльності. А інші підприємства мають визначати свою категорію: мікро-, малі, середні та великі, аби правильно обрати форму фінзвітності, яку вони повинні подавати.
У статті 2 Закону про бухоблік визначено чотири категорії підприємств залежно від їхнього розміру: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство. Щоб підприємство належало до певної категорії, воно має одночасно відповідати хоча б двом із трьох критеріїв (див. таблицю).
Таблиця
Категорії підприємств за розміром у 2025 році
| Показники | Валюта | Мікропідприємства, до | Малі підприємства, до | Середні підприємства, до | Великі підприємства, від |
| Максимальна балансова вартість активів | Євро* | 350 000 | 4 000 000 | 20 000 000 | |
| Максимальний чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | Євро* | 700 000 | 8 000 000 | 40 000 000 | |
| Максимальна середня кількість працівників** | 10 | 50 | 250 | ||
| * Для визначення відповідності критеріям, установленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року (ст. 2 Закону про бухоблік). Завантажити курси у форматі xls-файлу можна за посиланням. ** Середня кількість працівників визначається за Інструкцією зі статистики кількості працівників від 28.09.2005 №286 (див. пункт 3 П(С)БО 25). Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності показники про середню кількість працівників не подають. |
|||||
Зверніть увагу! Ці критерії слід визначати починаючи з року, що передує звітному року.
Мінфін у листі від 04.07.2019 №35210-01-2/17297 зазначає, що з метою визначення у 2018 році категорії, до якої належить підприємство, треба застосовувати показники річної фінзвітності за 2017 рік. Отже, для визначення форми фінзвітності за 2025 рік треба враховувати показники станом на 31 грудня 2024 року.
При цьому показників одного року недостатньо — для аналізу потрібні дані за два попередні роки поспіль.
Наприклад, якщо підприємство у 2022 та у 2023 роках належало до середніх підприємств, а за показниками 2024 року вже опинилося у категорії малого підприємства, то це ще не означає зміну категорії при складанні звітності за наступний 2025 рік.
Для того щоб перейти на «малу» фінзвітність, треба залишатися в категорії малого підприємства не тільки у 2024, а ще й у 2025 році.
Таким чином, «малу» фінзвітність це підприємство вже подаватиме за підсумками 2025 року, коли воно протягом двох років поспіль — 2024 та 2025 — належатиме до малих підприємств.
Тобто загальне правило таке: два роки поспіль треба перебувати в якійсь одній категорії, і тоді за третій рік, що настає за цими двома, фінзвітність подається за формою для категорії цих двох років.
Якщо підприємство не перебуває протягом двох років поспіль в якійсь одній категорії, воно не змінює форму фінзвітності. Для зміни форми фінзвітності потрібна дворічна «стабільність» — перебування в одній категорії.
Новоутворені підприємства, визначаючи відповідність критеріям, застосовують показники, зазначені в таблиці 1, вже на дату складання першої річної фінзвітності.
Звіт про управління та звіт про платежі на користь держави
Ці звіти не є складовими фінзвітності, хоча теж є річними і подаються разом із нею. Але не до кожного органу (до ДПС, наприклад, у складі декларації з податку на прибуток — не подаються).
Нагадаємо, що форму та Порядок складання звіту про платежі на користь держави затверджено наказом Мінфіну від 13.08.2020 №499.
Звіт про управління не має ані затвердженої форми, ані інструкції зі складання. Проте Мінфін розробив та затвердив наказом від 07.12.2018 №982 Методичні рекомендації зі складання цього звіту.
Що буде, якщо подати фінзвітність невідповідної форми?
Що як підприємство помилилося і склало фінзвітність не за тією формою, яка відповідає його категорії?
Варіантів покарання в законі — декілька.
Варіант перший. Нормою ч. 1 ст. 186-3 КУпАП передбачено адмінштраф за подання фінзвітності не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Проте, що саме належить до такої документації, зазначено у ч. 5 ст. 8 Закону про статистику. А форми фінансової звітності затверджено Мінфіном.
Тож, якщо читати буквально, то адмінштраф за подання фінзвітності не за тією формою або у більшому обсязі, ніж треба, наприклад у разі подання форм №1-м та №2-м замість №1-мс та №2-мс або ж подання повної фінзвітності замість скороченої, застосовуватися не має.
Варіант другий. Штраф, передбачений ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за неподання фінзвітності, застосовується тільки до підприємств, пов’язаних із бюджетними коштами, адже його можуть накласти лише органи Державної аудиторської служби (ст. 234-1 КУпАП). А вони мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення лише щодо підконтрольних установ та суб’єктів господарювання.
Варіант третій. Для платників податку на прибуток подання фінзвітності не за тією категорією може спричинити невизнання податкової декларації з податку на прибуток — про це пишуть податківці у «ЗІР» категорії 102.22, запитання: «Чи передбачена відповідальність до платника податку за подання фінансової звітності не за встановленою формою та чи потрібно у такому випадку її повторно подавати за відповідною формою?».
Наостанок: кому та коли подавати фінансову звітність
Річну фінзвітність складають та подають підприємства всіх категорій.
Відповідно до п. 2 Порядку №419 фінансову звітність подають:
— органам, до сфери управління яких належать підприємства;
— трудовим колективам на їхню вимогу;
— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
— іншим органам та користувачам згідно із законодавством.
Далеко не всі юрособи звітують органам вищого рівня, трудовим колективам та засновникам, а ось до органів статистики фінзвітність подають усі. Фінзвітність до ДПС подають лише платники податку на прибуток разом із податковою декларацією з цього податку.
Також Порядок №419 регламентує строки подання фінансової звітності.
Зокрема, згідно з п. 5 Порядку №419:
— мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, які складають фінзвітність за НП(С)БО, подають річну фінзвітність органам, зазначеним у пункті 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком;
— підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, подають органам статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, за звітний рік не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.
Про те, які підприємства зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, читайте у нашому довіднику «Щорічний аудит».
Зверніть увагу: позаяк 28 лютого 2026 року — це субота, то згідно з календарем подання форм фінзвітності на 2026 рік граничним днем подання фінзвітності за 2025 рік для означених категорій юросіб є 2 березня 2026 року (понеділок)!
А от середні підприємства подають річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку №419 (крім органів Казначейства), не пізніше 1 червня року, що настає за звітним роком.
Фінзвітність до ДПС. Фінзвітність подають разом із декларацією з податку на прибуток у строки, встановлені пп. 49.18.6 ПКУ, — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. У 2026 році цей строк припадає на 1 березня, неділя. Тому цей строк теж переноситься на понеділок 2 березня 2026 року!
До Держстату ще на початку 2025 року фінзвітність можна було не подавати. Але в липні цей обов’язок поновили!
У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні Законом №2115 було передбачено, що, зокрема, юрособи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
Але з 5 липня 2025 року відновлено обов’язкове подання статистичної та фінансової звітності.
Закон №4505 вносить зміни до пп. 13 п. 1 Законом №2115 про те, що дія пп. 1-4 п. 1 Закону №2115 не поширюється на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.
Обовʼязок подання статистичної та фінансової звітності відновлено з 5 липня 2025 року, а разом із ним відновили і штрафи за неподання такої звітності.
Докладніше про це ми розповіли в наших новинах: