Розгляньмо процедурні порівняння таких підстав для звільнення, як за власним бажанням та за угодою сторін: принципові відмінності, ризики та плюси обрання однієї з них. Звісно, з урахуванням КЗпП, Закону №2136 (воєнний стан), позицій Верховного Суду та практики застосування електронних засобів комунікації.
Звільнення за власним бажанням або за угодою сторін: практичний гід
Правова природа та нормативна база
Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП)
Це одностороннє волевиявлення працівника на припинення трудового договору.
Не потребує згоди роботодавця, але потребує попередження за два тижні, якщо інше не передбачено законом.
Працівник може вимагати звільнення у скорочений строк, якщо має поважні причини (ч. 2 ст. 38 КЗпП): порушення роботодавцем законодавства про працю, переїзд, хвороба, догляд за дитиною, мобінг тощо.
Нормативна база:
— ст. 44 КЗпП (вихідна допомога — за певних умов);
— враховуємо вимоги ст. 4 Закону №2136 щодо розірвання трудового договору у строк, зазначений у заяві, у зв’язку з веденням бойових дій.
Звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП)
Це двостороння домовленість, де обидві сторони вільно погоджують припинення трудових відносин та дату звільнення.
Не потребує дотримання 14-денного строку.
Скасовується лише за взаємною згодою.
Суд перевіряє реальність згоди працівника і відсутність тиску.
З докладним описом порядку дій роботодавця та працівника, ризиків та інших умов звільнення за власним бажанням або за угодою сторін можна ознайомитися у статті «Звільнення працівника у 2025 році від А до Я: які підстави та як документально оформити?».
Поширене запитання:
Яку підставу для звільнення обрати, щоб швидко почати отримувати допомогу як безробітний?
Наголосимо: під час воєнного стану стаття звільнення не має значення.
Допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного (п. 3-3 розділу VIII Закону №1533).
Умова згоди сторін та волевиявлення
Волевиявлення має бути вільне, усвідомлене та недвозначне.
Заява працівника має чітко відображати намір розірвати трудовий договір і дату звільнення.
Якщо звільнення за угодою сторін, суд перевіряє, чи була взаємна згода на конкретну дату та чи не доводив працівник бажання анулювати домовленість.
Будь-які докази тиску, примусу, погроз, а також твердження про підписання заяви заднім числом можуть стати підставою для поновлення на роботі.
Судова практика:
1. Заява про звільнення за згодою сторін написана під психологічним тиском та в умовах шантажу (постанова ВС від 27.03.2019 у справі №524/3490/17-ц).
2. Суд визнав незаконним звільнення працівника за заявою, яку він подер і викинув у смітник (Хмельницький апеляційний суд, постанова від 07.11.2023 у справі №686/2873/23).
3. Заява працівника про відкликання заяви про звільнення, надіслана електронною поштою з УЦП, була визнана не отриманою роботодавцем, за відсутності доказів її отримання — суд визнав звільнення законним (постанова ВС від 21.12.2022 у справі №299/2706/20).
4. Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін) (постанова ВС від 20.03.2019 у справі №487/5015/16-ц).
5. Угода сторін не потребує 2-тижневого попередження; дату визначають сторони (постанова ВС 29.06.2022 у справі №748/1266/21).
6. Для законності звільнення суди перевіряють: чи була дійсна домовленість, чи було вільне волевиявлення працівника на момент наказу, чи не просив працівник анулювати домовленість і чи була на це згода роботодавця (постанова ВС від 11.10.2024 у справі №757/18577/22-ц).
7. Практика допускає, що мовчазна поведінка працівника може трактуватися як згода, але це «тонкий лід» — усе залежить від доказів (постанови ВСУ від 17.10.2018 у справі №222/438/17-ц та від 20.06.2019 у справі №264/2678/17).
8. Узгодити дату звільнення можна навіть під час лікарняного чи відпустки (постанова ВС від 08.02.2023 у справі №207/831/20, від 17.01.2025 у справі №522/2588/23).
Оформлення: форма, наказ, документи
Обов’язкові документи:
1. Заява працівника (власноручна або електронна з КЕП/офіційної електронної адреси).
2. Наказ про звільнення (форма №П-4 або довільна, із зазначенням підстави та норми КЗпП).
3. Запис у трудовій книжці (на вимогу працівника), відображення звільнення в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ.
4. Документи про остаточний розрахунок у день звільнення: заробітна плата, компенсація невикористаних відпусток тощо.
Електронна заява:
1. Може бути надіслана електронною поштою з особистої адреси працівника або через месенджер (Viber, WhatsApp тощо), якщо роботодавець узяв її до відома (підтвердження отримання (у поштових сервісах є подібні функції), скріншот, реєстрація тощо).
2. Верховний суд визнає такі повідомлення належним доказом волевиявлення, якщо не спростовано факту надсилання і змісту (постанова КЦС ВС від 12.03.2024 у справі №127/1254/23).
Чи можна змінити дату звільнення за власним бажанням?
Якщо працівник уже подав заяву, а роботодавець уже її прийняв та видав відповідний наказ, чи може змінитися дата звільнення? Або чи може працівник передумати і взагалі не звільнятися?
Дивимося судову практику:
1. Відкликання заяви можливе до закінчення 14 днів, окрім випадку запрошення іншого працівника у порядку переведення; звільнення проводять в останній день строку попередження (постанова від 21.11.2018 у справі №820/243/16).
2. А от роботодавець не може самовільно змінювати дату звільнення чи строки попередження про звільнення за власним бажанням. Він має дотримуватися волі працівника та норм закону (постанова ВС від 29.09.2021 у справі №279/3334/17).
3. За ч. 3 ст. 38 КЗпП скорочення строку від попередження роботодавця до звільнення допускається в разі доведених порушень (у т. ч. мобінг, невиплата тощо). Суди ретельно перевіряють наявність підстав і доказів (постанова ВС від 23.04.2025 у справі №369/12450/21).
Ключові процедурні відмінності
| Критерій | За власним бажанням (ст. 38 КЗпП) | За угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) |
| Ініціатор | Працівник | Будь-яка сторона, за згодою іншої |
| Строк | Зазвичай 14 днів; може бути менше — якщо є поважні підстави (ч. 2 — 3 ст. 38, у т. ч. у разі порушення законодавства, мобінгу тощо) | Узгоджується сторонами; «відпрацювання» не вимагається |
| Можливість анулювання | Працівник може відкликати заяву до закінчення 14 днів (за винятком, коли на його посаду вже запрошено іншу особу в порядку переведення) | Після досягнення згоди — анулювання лише за взаємною згодою |
| Форма | Письмова заява працівника | Домовленість; на практиці — письмове оформлення (заява + наказ) з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП |
| Дата звільнення | Останній день строку попередження або інша дата з поважних причин | Будь-яка узгоджена дата, у т. ч. під час лікарняного/відпустки |
Отже, що ж усе-таки обрати: власне бажання чи угоду?
Для отримання допомоги з безробіття — стаття звільнення не має значення.
Хочете піти швидко й узгодити компенсацію/умови — спробуйте угоду сторін.
Хочете гарантоване звільнення з власної ініціативи — звільняйтесь за власним бажанням, але попереджайте за 2 тижні (або доводьте підстави для скорочення строку).
Якщо є порушення з боку роботодавця, — доцільно обирати як підставу для звільнення ч. 3 ст. 38 КЗпП (та збирати докази порушень для суду).