Незалежний бухгалтер — суб’єкт первинного фінмоніторингу (СПФМ)!
Якщо ви ФОП або фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, і надаєте клієнтам бухгалтерські послуги, то ви і ваші клієнти наражаєтеся на певний ризик. Він не те щоб обов’язково дасться взнаки, але вам доведеться весь час його враховувати. А це ускладнює роботу і бухгалтера, і його клієнтів.
За приписами абзацу другого п. 5 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2020 №850 (далі — Порядок №850), спеціально визначені суб’єкти, які провадять діяльність одноособово, без утворення юрособи, зазначені у пп. «а» — «в» та «е» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону №361, стають на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин із клієнтом).
Це мовою норми, а якщо простіше, то означає вона ось що.
Стати на облік у Держфінмоніторингу повинні:
а) суб’єкти аудиторської діяльності;
б) бухгалтери-«незалежники», ФОПи, що надають послуги з бухобліку;
в) ФОПи, що консультують з питань оподаткування.
В усних консультаціях фахівці Держфінмоніторингу повідомляють, що бухгалтер за договором ЦПХ чи ФОП, який надає бухгалтерські послуги, мають ставати на облік лише в ситуаціях, якщо вони:
— дотичні до фінансових/господарських операцій;
— мають право підпису фінансових/банківських/договірних документів;
— мають справу з коштами, зокрема з готівкою, переказами через рахунки такого ФОПа чи інші рахунки (так звані Дроп-ФОПи);
— є учасниками фінансових схем із госпсуб’єктами-клієнтами тощо.
Але це не просто перепис тих фізосіб, які незалежно (без створення юрособи і без укладання трудового договору) за цивільно-правовими договорами надають відповідні послуги! Бо ж ці фізособи повинні аналізувати інформацію, яку отримують для роботи від клієнтів та про клієнтів (із банків, від їхніх контрагентів тощо) стосовно ризикових операцій.
Докладно про це ми розповіли у статті «Фінмоніторинг: як організувати контроль за клієнтами».
І дійшли висновку: навіть якщо бухгалтер виявить ризики, у т. ч. щодо підозрілих фінансових розрахунків чи підозрілих та незрозумілих положень договорів, це ще не означає, що такі фінансові операції є злочинними, клієнт є корупціонером або терористом і про них потрібно повідомити Держфінмоніторинг!
Це означає лише необхідність уважніше вивчити клієнта і саму фіноперацію. І вже за результатами вивчення вирішити, чи мають такі операції високий рівень ризику, що спонукає відмовитися від клієнта.
Зрозуміло, виявити такі ризики під час надання послуг з бухобліку на практиці буває складно, особливо якщо сам бухгалтер не бере участі у таких операцій чи у відповідній фінансовій схемі шляхом складення документів, їх підписання чи проведення оплати. Не варто забувати, що часто незалежні бухгалтери працюють з уже складеними первинними документами або навіть їх копіями, наданими клієнтами.
Чіткі правила аналізу й оцінки таких документів щодо ризику не прописані ані в Порядку №850, де визначено обставини взяття бухгалтерів на облік, ані в Наказі №465, де визначено критерії ризиків з метою фінмоніторингу. Жодних офіційних роз’яснень немає і від Держфінмоніторингу.
Проте ст. 32-33 Закону №361 встановлено дуже значний розмір штрафів для тих, хто не став на облік у Держфінмоніторингу і не повідомив про клієнтів, які проводять злочинні фіноперації.
Як укласти договір із клієнтом без ризиків
З огляду на вищезазначене варто з’ясувати, що потрібно прописати в договорі, щоб мати можливість убезпечитися в суді, якщо все ж таки до цього дійде.
Отже, важливо відійти від участі у фінансових операціях клієнта.
А для цього важливо розмежувати два рівні доступу (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Робота ФОПа з первинними документами: рівні доступу
| Рівень доступу | Суть | Наслідок |
| Опрацювання первинних документів | Бухгалтер отримує копії, вводить дані в облік, формує звітність | Це ведення бухобліку, але не участь у фінопераціях. Не підпадає під облік у Держфінмоніторингу |
| Участь у фінопераціях | Бухгалтер має право підпису, подає звітність з КЕПом клієнта, формує чи ініціює платежі | Це участь у фінансовій операції, тому ФОП стає СПФМ |
Отже, ФОП-бухгалтер може працювати з первинними документами, але не має права:
— створювати їх як учасник операції (тобто не є стороною правочину);
— підпису чи проведення платіжних дій від імені клієнта.
У цьому випадку — він виконує бухгалтерську функцію, але не є суб’єктом фінмоніторингу. А отже, не повинен ставати на облік і повідомляти про клієнта Держфінмоніторингу.
1. Безпечні види договорів
Бухгалтер може укладати цивільно-правові договори (договори про надання консультаційних послуг), де предметом є інформаційно-аналітична допомога, без втручання у фінансові операції клієнта.
Наприклад:
— договір на надання консультаційних послуг з оподаткування, обліку та звітності (без складання або підписання первинних документів клієнта);
— договір інформаційно-довідкового супроводу (роз’яснення законодавства, підготовка рекомендацій, шаблонів документів, але без їх підписання від імені клієнта);
— договір з навчання/підготовки персоналу клієнта з питань бухгалтерії або 1С/Medoc;
— договір з перевірки правильності заповнення клієнтом власних документів з погляду НП(С)БО та МСФЗ (аудит консультаційного характеру).
Такі договори мають чітко містити формулювання, наприклад:
«Виконавець не здійснює обліку господарських операцій, не має доступу до рахунків, каси чи первинних фінансових документів клієнта».
2. Види договорів, що можуть спричинити обов’язкове взяття на облік у Держфінмоніторингу
Якщо бухгалтер:
— отримує для заповнення/підпису/обліку або створює первинні документи клієнта (акти, накладні, платіжки) у бухгалтерських програмах;
— подає звітність від імені клієнта з ЕЦП клієнта;
— веде бухоблік у програмі клієнта або від імені клієнта (тобто має доступ до рахунків чи операцій), —
така діяльність вважається бухгалтерським супроводом із доступом до фіноперацій, і ФОП потрапляє під дію Закону №361 як СПФМ.
3. Рекомендовані формулювання у договорах (предмет договору)
Щоб убезпечитися, у типовому договорі можна зазначити:
— послуги виконавця полягають у наданні консультацій, роз’яснень, інформаційно-аналітичної допомоги;
— виконавець не веде бухобліку у програмі замовника, не має доступу до його бухгалтерських баз, банківських рахунків, касових операцій, первинних документів;
— виконавець не підписує первинних документів, податкових накладних, звітності або інших фінансових документів замовника;
— послуги не є аудиторськими та не створюють обов’язку виконавця з перевірки господарських операцій замовника.
4. Первинні документи, які слід мати для підтвердження характеру діяльності
Для підтвердження консультаційного характеру роботи бажано мати:
— акт виконаних робіт, де зазначено «надання консультаційних послуг з питань обліку/оподаткування»;
— заявки на консультацію, листування або техзавдання від клієнта (для підтвердження аналітичного характеру роботи);
— рахунки або акти без конкретизації фіноперацій клієнта (з оригіналами первинних документів, договорів як самого замовника, так і його контрагентів, тощо).
Підсумок
Якщо бухгалтер не веде обліку госпоперацій клієнта, не підписує звітності чи первинних документів і предметом договору є консультування, аналіз чи навчання, — він не є суб’єктом первинного фінмоніторингу та, отже, не має обов’язку ставати на облік у Держфінмоніторингу.
Але, якщо діяльність передбачає фактичне ведення обліку або підготовку первинної документації, тоді ФОП-бухгалтер чи бухгалтер за ЦПД автоматично набуває статусу СПФМ з усіма обов’язками: і реєстрацією, і внутрішніми процедурами фінмоніторингу.
Розгляньмо бажані та небажані дії бухгалтера у таблиці 2.
Таблиця 2
Повноваження бухгалтера-ФОПа: що можна, а що — ні
| Дії бухгалтера-ФОПа | Можна (не підлягає фінмоніторингу) | Не можна (вважається участю у фінопераціях) |
| Отримувати від клієнта первинні документи (накладні, акти, банківські виписки, касові ордери) | Так, це основа бухобліку (відображення фактів госпоперацій) | Якщо бухгалтер сам створює або підписує первинну документацію як сторона операції |
| Вести облік госпоперацій у програмі (1С, BAS, M.E.Doc) | Так, якщо бухгалтер просто вводить дані з документів клієнта | Якщо бухгалтер має доступ до бази як адміністратор або змінює дані після затвердження клієнтом |
| Складати фінансову, податкову, статистичну звітність | Так, якщо звітність готується для перевірки та підпису клієнтом | Якщо бухгалтер підписує звітність від імені клієнта (через його КЕП або власний) |
| Подавати звітність через електронні сервіси | Можна, якщо це передбачено договором і здійснюється з дозволу клієнта та з його бази, без права підпису | Якщо бухгалтер має право самостійно підписувати та подавати звіти як представник клієнта |
| Надавати консультації, аналітику, довідки, роз’яснення | Так, це інформаційно-аналітична послуга | Ризиків немає |
| Працювати з банківськими виписками клієнта | Так, для відображення операцій в обліку | Якщо бухгалтер має доступ до рахунків, ініціює платежі або підписує платіжні доручення |
| Підписувати первинні документи клієнта | Ні, бухгалтер-ФОП не є посадовою особою клієнта | Це участь у фіноперації, що робить бухгалтера СПФМ |
| Повідомляти про підозрілі операції | Так, лише якщо бухгалтер достовірно знає про злочинну діяльність, яка не проходить через банк | — |
Чек-лист для бухгалтера, який не бажає стати СПФМ
Що бухгалтер-ФОП може робити спокійно
— отримувати від клієнта складені/готові первинні документи: накладні, акти, банківські виписки;
— вносити ці дані до власної бухгалтерської програми (1С, BAS, M.E.Doc тощо);
— формувати фінансову, податкову й статистичну звітність (як проєкт);
— перевіряти правильність оформлення документів, радити, як виправити помилки (робота з копіями або без підписів/печаток/реквізитів);
— готувати рекомендації, розрахунки, аналітичні довідки для клієнта;
— подавати звітність через електронні сервіси клієнта за згодою клієнта, якщо підписує її саме клієнт;
— надавати консультації щодо обліку, оподаткування чи змін у законодавстві.
Усе це — звичайна бухгалтерська робота, яка не є «фінансовими операціями».
Такі дії не потребують реєстрації у Держфінмоніторингу.
А ось що робити не можна
— підписувати первинні документи (акти, накладні, платіжні доручення) від імені клієнта;
— проводити чи ініціювати платежі, мати доступ до рахунків або каси клієнта;
— користуватись його електронним підписом або подавати звітність від його імені;
— створювати документи як учасник госпоперації (наприклад, виступати стороною у накладній);
— приховувати факти, які мають ознаки фінансового правопорушення: якщо ви точно знаєте, що це відмивання коштів або інша злочинна дія, треба повідомити Держфінмоніторинг.
Додамо два короткі зразки безпечного договору:
1. Зразок 1 для ФОП-бухгалтера, який підтверджує консультаційний характер діяльності та не створює підстав для обов’язкової реєстрації у Держфінмоніторингу (Завантажити).
2. Зразок 2 для онлайн-консультацій бухгалтера, який не створює статусу СПФМ і повністю відповідає формату роботи «онлайн-бухгалтера» або податкового консультанта, що веде клієнтів через Telegram, Zoom, електронну пошту чи інші сервіси (Завантажити).
