Ми вже писали тут та тут, що з 1 січня 2026 року застосовувати платіжні термінали мають:
1) торговці — «єдинники» І групи;
2) торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів (вендингові апарати) — це автомати з продажу кави, снеків, води тощо;
3) торговці, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю, а це:
— розвізна торгівля з автомобіля;
— торгівля з лотків на вулиці;
— пересувні точки продажу;
4) торговці, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, тобто фермери, які реалізують с/г продукцію з власного господарства.
Гетманцев звернувся до КМУ з метою перенесення початку обовʼязкового застосування платіжних терміналів для ФОПів першої групи ЄП.
Тож саме ця категорія ФОПів може бути звільнення від терміналів до кінця війни. Офіційного рішення КМУ ще не було, але час на це ще є.
Чи є винятки з обов’язку використання платіжних терміналів?
Вимоги Постанови №894 не поширюються на торгівців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, що:
— розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій;
— перебувають у тимчасовій окупації;
— перебувають в оточенні (блокуванні).
Перелік таких територій затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Очевидно, що йдеться про так званий Перелік ТОТ та бойових дій, інформацію про зміни до якого ми регулярно наводимо на нашому сайті. Ось посилання на останнє оновлення цього Переліку.
Якщо територія вилучається з Переліку, то вимоги Постанови №894 не діють для таких торгівців протягом трьох місяців після:
— припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях, або
— деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Штрафи та відповідальність за незастосування платіжного термінала
Ігнорування вимоги щодо забезпечення безготівкових розрахунків тягне за собою серйозні фінансові санкції з боку контролюючих органів.
Санкція 1: адмінштраф за статтею 163-15 КУпАП (застосовується податковими органами — ст. 234-2 КУпАП).
Розмір штрафу за:
— перше порушення: від 1 700 до 3 400 грн;
— у разі повторного застосування цього штрафу протягом року: від 8 500 до 17 000 грн.
Санкція 2: штраф за Законом «Про захист прав споживачів».
Пункт 12 ч. 1 ст. 23 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII дозволяє Держпродспоживслужбі накласти штраф у розмірі 8 500 грн за порушення прав споживачів.
Санкція 3: адмінштраф за порушення правил торгівлі (його теж застосовує Держпродспоживслужба — ст. 244-4 КУпАП).
Частина 1 ст. 155 КУпАП передбачає штраф за порушення правил торгівлі у розмірі від 17 до 170 грн.
Сумарна відповідальність:
Теоретично підприємець може отримати кілька штрафів одночасно від різних контролюючих органів за одне й те саме порушення:
— 3 400 грн (за ст. 163-15 КУпАП);
— 8 500 грн (за Законом про захист прав споживачів);
— 170 грн (за ст. 155 КУпАП).
Загалом: до 12 070 грн за відсутність можливості безготівкової оплати.
При повторному порушенні протягом року сума може зрости до 25 670 грн і більше.
Про це ми повідомили за посиланням.
Що є доходом ФОПа-«єдинника» 1 — 3 груп при використанні платіжних терміналів для розрахунків?
У разі використання платіжних терміналів під час розрахунків за товари (послуги) доходом фізособи — платника єдиного податку вважається сума, що надійшла на поточний рахунок, а датою отримання доходів є дата надходження коштів на рахунок.
Якщо під час розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів зі суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізособи — підприємця на спрощеній системі оподаткування є повна сума виручки (з урахуванням комісії, утриманої банком).
Про це читайте за посиланням.
Що з пільгою з РРО у фізосіб-«єдинників» І групи?
Попри те що оплата карткою через термінал є розрахунковою операцією відповідно до ст. 2 Закону №265, ФОП І групи ЄП залишається звільненим від обов’язку застосовувати РРО. Про це ми написали за посиланням.
І уточнили, що законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати та/або поєднувати РРО/ПРРО з платіжними POS-терміналами. Тож немає і відповідальності за використання РРО/ПРРО, не з’єднаного або не поєднаного з POS-терміналом.
Чи потрібен платіжний термінал у разі розрахунків через IBAN?
Якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку і може приймати оплату за товари, роботи та послуги за договором із покупцем лише у безготівковій формі.
Якщо для оплати ФОП надає реквізити свого банківського рахунку у форматі IBAN, це, по суті, і є виконанням вимог Постанови №894 щодо забезпечення можливості безготівкових розрахунків. А ще такі безготівкові розрахунки не підпадають під визначення розрахункової операції за Законом про РРО.
Тобто ФОПу в такому разі платіжний термінал і РРО/ПРРО не потрібні.