Пункт 12 Порядку №1487 передбачає підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, яке здійснюється не рідше ніж один раз на п’ять років.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників.
Таку потребу доречно (хоча і не обов’язково) передбачати у наказі.
Зразок наказу про підвищення кваліфікації
Дата 1 жовтня обрана не випадково — наприкінці календарного (і бюджетного) року більшість роботодавців планує свої витрати на наступний рік. Бюджетників це стосується в першу чергу. Бо якщо виявиться, що комусь із працівників треба буде пройти підвищення кваліфікації наступного року, на це треба буде замовити кошти заздалегідь.
Також підприємства щороку до 1 лютого видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів ужитих заходів та перевірок стану військового обліку минулого року.
Тобто мається на увазі, що до 1 жовтня на підприємстві визначають, хто повинен пройти підвищення кваліфікації наступного року. І потім у наказі, складеному до 1 лютого, зазначаємо про проведену торік роботу (зокрема згадуємо про плани на поточний рік і про тих, хто має пройти навчання поточного року).
Де саме працівникам проходити підвищення кваліфікації, кожен роботодавець вирішує самостійно. Проте заклади освіти, що провадять освітню діяльність із підвищення кваліфікації працівників, мусять мати ліцензії на відповідну діяльність та що два роки погоджувати з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки.
Далі, коли список тих, кому треба пройти перекваліфікацію, готовий і курс обраний, треба скласти наступний наказ — уже з розпорядженням оплатити цей курс, списком працівників, які мають його пройти, і строками підвищення кваліфікації.
Звісно ж, послуги з підвищення кваліфікації є оплатними. І в роботодавців, і в працівників виникає запитання: чи не стане вартість підвищення кваліфікації додатковим благом із відповідним оподаткуванням?
Облік та оподаткування вартості підвищення кваліфікації з військового обліку
Насамперед наголосимо, що таке підвищення кваліфікації — це не добровільний вибір роботодавця, а вимога, покладена на нього державним нормативним актом. Тому, на нашу думку, витрати, пов’язані з таким підвищенням кваліфікації, належать до витрат на організацію діяльності підприємства і мають обліковуватися на рахунку 92 «Адміністративні витрати».
При цьому, незважаючи на те що, по суті, працівники отримують коштом роботодавця певні знання, підтверджені держаним сертифікатом, які можуть використовувати й надалі, при зміні роботодавця, жодних податкових різниць у такому випадку не виникає.
Навіть найприскіпливіший податковий інспектор не зможе застосувати до таких витрат пп. 140.5.10 ПКУ, адже йдеться про курси, які проходитимуть коштом роботодавця звичайні фізособи (тобто платники ПДФО).
І про ПДФО: до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПКУ). Позаяк вимога про підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за ведення військового обліку, міститься у Порядку №1487, то вартість такого підвищення кваліфікації до доходу працівників не включається.
Не оподатковується вартість такого підвищення кваліфікації і військовим збором (пп. 1.2 і п. 1.7 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Але: попри те що кошти на підвищення кваліфікації працівників не оподатковуються ПДФО та ВЗ, вони підлягають відображенню в додатку 4ДФ єдиної звітності в місяці відповідного кварталу за ознакою доходу «158».
Щодо ЄСВ, то витрати на підвищення кваліфікації працівника, який веде військовий облік на підприємстві, не входять до фонду оплати праці згідно з пп. 3.24 Інструкції №5 та належать до видів виплат, на які ЄСВ не нараховується (п. 9 розд. ІІ Переліку №1170).
Отже, на суму, сплачену роботодавцем за підвищення кваліфікації працівників, не потрібно нараховувати та сплачувати ЄСВ, і в додатку 1 єдиної звітності вартість такого підвищення кваліфікації не відображають.