Зміст справи
Дві фізособи є учасниками ТОВ, обидві володіють часткою, що становить 50%. Один з учасників є також керівником ТОВ (Учасник 2).
У розділі 8 Статуту «Розподіл прибутків та збитків» учасники ТОВ передбачили такі положення:
* Постанова ВС від 16.04.2025 у справі №916/4059/23.
— 8.1. Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів за кредитами банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні товариства, яке самостійно визначає напрями його використання;
— 8.2. Виплата частки прибутку може проводитись один раз на рік за підсумками календарного року;
— 8.3. Відповідні виплати сплачуються протягом першого кварталу року, який іде після звітного року, або в інші періоди, погоджені учасниками;
— 8.4. Виплати здійснюються у безготівковій формі на рахунок, зазначений учасниками, або готівкою через касу товариства;
— 8.5. Умови виплати часток прибутку можуть змінюватися відповідно до рішення загальних зборів учасників.
Крім того, відповідно до п. 5.1.2 статуту учасники товариства мають право отримувати частку прибутку від діяльності товариства; таке право мають особи, які є учасниками товариства на початок виплати відповідних платежів.
Прибуток товариства розподіляється між учасниками на підставі рішення загальних зборів, які проводяться після подання товариством річної статистичної, бухгалтерської та податкової звітності за рік, в якому було отримано такий прибуток; розмір дивідендів, що підлягають виплаті, залежить від розміру внеску учасника товариства до статутного капіталу (пункт 7.4 статуту).
Усі ці норми статуту відповідають нормам Закону про ТОВ/ТДВ, який наголошує:
— товариство виплачує дивіденди коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких узяли участь усі учасники товариства;
— дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.
Але останнім часом виникає запитання щодо можливості виплати дивідендів лише одному з учасників. Як правило причиною цього може бути або брак коштів на рахунку, або відмова іншого(их) учасника(ів) від дивідендів, або неможливість іншого(их) учасника(ів) отримати кошти з непередбачуваних обставин.
І в коментованій нами справі розглядається саме такий випадок.
Учасник 2, як керівник ТОВ, скликав загальні збори щомісяця, на яких ухвалювали рішення про нарахування та виплату дивідендів протягом 2018 лише такому Учасникові 2.
Усі зазначені рішення були ухвалені за участі та при одностайному голосуванні обидвох учасників товариства, тобто Учасник 1 голосував за ухвалення рішення про виплату дивідендів лише на користь Учасника 2. А потім Учасник 1 передумав!
Отримавши консультацію фахівців, вивчивши нормативні документи та умови статуту, Учасник 1 звернувся до суду з вимогою про стягнення 10,8 млн грн невиплачених дивідендів, тобто на суму, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі (50%).
Що сказали суди попередніх інстанцій
Наразі жодним нормативним актом не встановлено заборону на ухвалення рішень про виплату дивідендів не всім учасникам ТОВ, а вибірково — наприклад, тим, хто бажає отримати дивіденди у відповідному періоді.
Проте суди виходили із загальних норм права кожної особи на майно.
На їхню думку, невиплата товариством дивідендів учасникові прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном. А право учасника товариства на отримання дивідендів є абсолютним та невід’ємним.
Те, що Учасник 1 проголосував за виплату дивідендів Учасникові 2, не позбавляє самого Учасника 1 права на такі дивіденди. І тому, не отримавши від товариства самостійного волевиявлення на вирішення питання про розподіл належних Учасникові 1 дивідендів, останній був змушений ініціювати цю процедуру самостійно.
Крім того, конкретні обставини справи (Учасник 2 товариства володіє 50% статутного капіталу; він є одночасно директором цього товариства; має більше впливу на управління товариством), ставлять учасників ТОВ у нерівне становище.
Що сказав ВС
Загалом, ВС підтримав усі вищенаведені висновки. Тобто Учасник 1 свою справу виграв і має отримати дивіденди від ТОВ.
Проте ВС у своєму рішенні звернув увагу на приписи Закону про ТОВ/ТДВ, ЦКУ та на норми (скасованого з 28 серпня 2025 року) ГКУ.
1. Чи мало ТОВ втрутитися в ситуацію з виплатою дивідендів?
Розмірковувати тут можна лише гіпотетично, адже в ситуації, яку ми розглядаємо, керував ТОВ сам Учасник 2. Проте, позаяк вище було сказано, що ТОВ не вирішило питання щодо виплати дивідендів Учасникові 1 (через що той був змушений захищати свої інтереси), погляньмо, що каже про це законодавство.
Статтею 167 ГКУ передбачено, що корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За приписами ст. 96-1 ЦКУ права учасників юросіб (корпоративні права) — це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юрособи відповідно до закону та статуту товариства.
Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
Проте Закон про ТОВ/ТДВ прописує, що розподіл чистого прибутку товариства належить до компетенції загальних зборів учасників, а не такого товариства. Єдине — ст. 27 Закону про ТОВ/ТДВ встановлює певні обмеження щодо виплати дивідендів.
Так, товариство не має права ухвалювати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:
1) товариство не розрахувалося з учасниками товариства у зв’язку з припиненням їхньої участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок ухвалення рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть ухвалювати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.
Товариство не має права виплачувати дивіденди учасникові, який повністю або частково не вніс свого вкладу.
Отже, або законом, або статутом можуть бути встановлені умови, за яких дивіденди можуть не виплачуватись окремим учасникам ТОВ/ТДВ. Проте у розподілі чистого прибутку і призначенні дивідендів товариство участі не бере — це роблять лише самі учасники.
1. Чи є обставини, за яких один з учасників отримує дивіденди, а інший — ні?
Таке може бути.
Керуючись логікою ст. 27 Закону про ТОВ/ТДВ та ст. 96-1 ЦКУ, такі умови (чи обставини) мають вказувати:
1) або на порушення особою певних прав володіння корпоративними правами (наприклад, учасник не вніс свого вкладу до статутного капіталу),
2) або на певні обмеження щодо реалізації корпоративних прав учасником(ами) товариства.
У першому випадку обмеження виплати дивідендів слід вважати певною відповідальністю за такі порушення. Тимчасом як у другому — обмеження встановлені виключно законом.
Наприклад, одне з таких обмежень передбачено ч. 2 ст. 25 Закону про запобігання корупції. Тобто, якщо один з учасників порушив цей закон, то суд може встановити заборону такому учасникові брати участь у діяльності товариства та ухваленні рішень щодо такої діяльності.
Інший приклад — це невиплата дивідендів підсанкційним особам, які так чи інакше пов’язані з державою-агресором. Зокрема, йдеться про Постанову КМУ від 03.03.2022 №187, якою встановлено заборону на виконання, зокрема у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є рф або такі особи (далі — особи, пов’язані з державою-агресором). На нашу думку, така заборона стосується й нарахування та виплати дивідендів.
В інших випадках у кожного учасника товариства є правомірні очікування на дотримання товариством у своїй діяльності принципів справедливості, добросовісності та розумності.
***
Читайте також: