Нагадаємо, що Законом від 16.07.2025 №4536-ІХ внесено зміни до ПКУ та низки інших законів. Зміни мають різні дати набрання чинності.
Про всі зміни, які стосуються операцій із пальним, алкоголем та тютюновими виробами, ми докладно розповіли у статті за посиланням.
Зараз поговоримо лише про одну з них, яка почне діяти з 1 жовтня 2025 року. А саме про мінімальний розмір оплати праці, який буде встановлено для працівників СГ, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю пальним або алкогольними напоями чи тютюновими виробами.
Зміни до ст. 42 Закону №3817
Ця стаття встановлює вимоги до тих, хто хоче отримати певну ліцензію.
З 1 жовтня змінилася вимога щодо мінімального розміру оплати праці працівників деяких ліцензіатів.
Розмір середньої щомісячної зарплати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію:
— на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту),
— або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами,
— або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,
— або на право роздрібної торгівлі пальним, —
має становити не менше ніж 2 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2025 році це 16 000 грн.
Розмір середньої щомісячної зарплати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним,
та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних,
має становити не менше ніж 1,5 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. А це у 2025 році — 12 000 грн.
Що буде за невиконання цих вимог?
Відповідь очевидна: ті, хто вже має роздрібні ліцензії, ризикують їх втратити.
А ті, хто бажає їх отримати, — отримають відмову.
Утім, порушенням умов вважатиметься невиконання мінімального середнього розміру оплати праці протягом трьох місяців поспіль.
А провадити діяльність, яка потребує наявності ліцензії, після її анулювання або без її отримання, загрожує чималими санкціями.
Про розмір санкцій за порушення Закону №3817 у 2025 році ми докладно розповіли в статті «Якими є розміри штрафів для торговців і виробників пального, алкоголю та тютюну на 2025 рік?».
Як СГ дізнатися, який мінімальний розмір оплати праці має бути саме в нього?
Тут критерієм є два моменти: розташування торгової точки та її площа (точніше, площа саме торговельного залу).
Як має рахуватися відстань 50 км?
Відстань «від 50 км» має визначатися за прямою (геодезично) від межі адміністративного центру до адреси магазину (АЗС).
Така інформація може міститись у правовстановчих документах на торговельну точку або АЗС. Якщо ж ні, можна звернутися до відповідного відділу місцевої ради й отримати довідку. Це буде офіційне підтвердження того факту, який можна одразу побачити за допомогою численних онлайн-сервісів та застосунків на телефоні.
Якщо відстань 50 км і більше, — ви на півшляху до 1,5 МЗП як мінімального розміру оплати праці працівників.
Із торговельним залом складніше, адже ані Закон №3817, ані ПКУ не визначає, що це, власне, таке. Тому доведеться вдатися до інших нормативних джерел.
Чому це важливо? Наприклад, є загальна площа магазину (крамниці). Але це сума площ торговельних, складських, підсобних, технічних, комунікаційних та інших приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей і переходів. І може бути, що загальна площа більша за 500 кв. м, але саме торговельна — якраз укладається в необхідний мінімум!
Згідно з ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі» торговельний зал магазину (крамниці) — це торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, обирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.
Із цікавого те, що умови в ст. 42 Закону №3817 щодо розміру торговельного залу встановлені однакові — як для магазинів (крамниць), так і для АЗС. Проте в магазині передача покупцю товару відбувається безпосередньо в торговельному залі. А на АЗС щодо пального в закритому приміщенні (залі) розташовані лише вузли розрахунку та робочі місця продавців. Саме відвантаження пального відбувається назовні. І за допомогою того самого торговельно-технологічного обладнання. Тож варто почекати на роз’яснення від податківців щодо цього, але ми не виключаємо, що за торговельний зал вони матимуть майже всю площу АЗС.
Наразі ж з питання, щодо якого встановлено аналогічну вимогу, податківці наголошують :
має бути одночасно враховано:
— фактичне розташування місць торгівлі;
— площа місць торгівлі (торговельних залів).
Тобто обидві умови мають виконуватися одночасно.
Таким чином, щодо критерію на отримання роздрібної ліцензії для місця торгівлі з площею торговельного залу 40 кв. м, розташованого на відстані 57 км від обласного центру, всі умови виконуються. І мінімальна вимога оплати праці — не нижче ніж 1,5 МЗП.
А якщо торговельна площа перевищує 500 кв. м, то навіть при тій самій відстані від обласного центру немає виконання обох умов одночасно. Те саме стосується і дрібних магазинів у передмісті. Тобто такий ліцензіат має дотримуватися вимоги щодо оплати праці не менше ніж 2 МЗП.
Як треба буде дотримуватися таких вимог?
Точніше, як контролери дізнаватимуться про те, виконуються вони чи ні?
Нагадаємо, що органом ліцензування для згаданих вище ліцензій є органи ДПС. Про виконання або невиконання ліцензіатом (чи потенційним ліцензіатом) вимоги щодо оплати праці вони дізнаються у найпростіший спосіб: зі звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. При цьому братимуть вони не зарплату кожного працівника окремо, а середній показник оплати праці на одну людину.
Згідно зі ст. 42 Закону №3817 розрахунок розміру середньої щомісячної зарплати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ діленням сумарно нарахованої зарплати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється коштом платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується коштом ПФУ, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано зарплату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Тобто податківці рахуватимуть так: (ряд. 1.1 + ряд.1.3 + ряд. 1.4) / ряд. 103.
Нагадаємо, що в рядку 103 податкового розрахунку слід показати лише тих працівників, яким було нараховано зарплату (або лікарняні). Тих, кому у звітному місяці зарплату (лікарняні) не нараховували, тих, хто отримує лише винагороду за договором ЦПХ або декретні, в цьому рядку не показують.
Зверніть увагу! Податківці братимуть дані про фактично нараховану зарплату і лікарняні. Без обмеження максимальною сумою нарахування ЄСВ. Без розподілу на ті місяці, за які було нараховано зарплату або лікарняні. Декретні при цьому не враховують. А премії, відпусткові та лікарняні — враховуватимуть у тому місяці, в якому їх нарахували, в повному обсязі. А це полегшує роботодавцю контроль виконання мінімального середнього показника з оплати праці і «підтягування» рівня середньої зарплати до потрібного в тих місяцях, в яких він «просідає».
Кому з персоналу треба буде переглянути оклади?
Закон не каже, що мінімальні умови з оплати праці стосуються конкретних посад або працівників ліцензіата. Ці умови визначають мінімальний середній рівень оплати праці всього персоналу ліцензіата.
Не обов’язково у всіх працівників має бути нарахована зарплата по 16 000 грн або по 12 000 грн. У когось вона може бути більша, в когось менша, але в середньому має бути не меншою за встановлений для вас мінімальний показник.
Коли можуть виникнути проблеми?
Низький розмір окладів працівників. Власне, для того щоб змусити роботодавців у високодохідних, з погляду урядовців, галузях економіки підвищити розмір окладів (тарифних ставок) працівників, і були запроваджені ці зміни. Адже наявний мінімальний місячний рівень зарплати у 8 000 грн вочевидь не відповідає реальним потребам працівників.
Тому, звісно, щоб виконувати ліцензійні вимоги, роздрібним продавцям пального, тютюну та алкоголю варто переглянути штатні розписи і встановити оклади на рівні не меншому за мінімальний середньомісячний показник (12 000 або 16 000 грн). Після цього є підстави очікувати, що, в разі якщо працівник відпрацював повний місяць, він отримує повний місячний оклад (ставку) і не знизить середньомісячний показник.
Працівники, які працюють неповний робочий час. Як правило, це сумісники, але й за основним місцем роботи таке не заборонено. У підсумку — менші нарахування зарплати.
Працівники, які хворіють. Їм до закриття листка непрацездатності лікарняні не нараховують. А нараховують їх за весь період непрацездатності в місяці закриття листка непрацездатності. Тож у певному місяці у працівника зарплата може бути меншою за середній мінімальний рівень або зовсім її не буде.
Працівники, які беруть відпустки без збереження зарплати. У них теж можливе виникнення місяців, за які немає зарплати або неповністю відпрацьовані місяці, коли нарахована зарплата менша за середній мінімальний рівень.
Працівники, які прийняті на роботу не з першого числа місяця або які звільняються з роботи не в останній робочий день місяця. Тут та сама історія: не відпрацьовано цілий місяць, унаслідок чого нарахована зарплата за цей місяць менша за середній мінімальний рівень.
У таких випадках слід пам’ятати ось що.
Повністю не відпрацьований місяць та відсутність нарахувань за певним працівником — це не страшно. Адже такі працівники з розрахунку середньомісячного мінімального показника оплати праці вилучаються.
А от неповністю відпрацьований робочий місяць — може стати проблемою. Саме тому щомісяця, нараховуючи зарплату всім працівникам, треба порахувати середньомісячний показник оплати праці (за формулою, наведеною вище).
І якщо він менший за мінімум, це вже тривожний сигнал. Три місяці невиконання умови щодо мінімального середнього розміру оплати праці — і до побачення, ліцензіє! Якщо ви не бажаєте втратити ліцензію, слід вжити заходів для його підвищення.
Зайві лікарняні, звісно, ви не нарахуєте. Але можна підвищити комусь оклад, виписати премію, доплату тощо.
Зверніть увагу: одноразові виплати, такі, наприклад, як одноразова матеріальна допомога, ситуацію не врятують, бо вони згідно з розділом 3 Інструкції №5 до фонду оплати праці не входять.