• Посилання скопійовано

Відпустка без збереження зарплати після демобілізації та лікарняний

На початку війни працівника мобілізували. 20.02.2025 демобілізували за станом здоров’я. На період з 21.02.2025 до 09.03.2025 він перебуває у відпустці без збереження зарплати. 10.03.2025 йому відкрили лікарняний. Як його обчислити?

На період з 21.02.2025 до 09.03.2025 р., якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати, то на підставі якого нормативного акта підприємство могло надати таку відпустку?

У описаній ситуації роботодавець міг надати працівникові:

1) відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки:

— для учасників війни (до 14 к. д. на рік);

— для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлено відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (до 21 к. д. щорічно);

2) відпустку без збереження заробітної плати, яка надається за згодою роботодавця на прохання працівника, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, на строк не більше ніж 30 к. д. на рік;

3) відпустку без збереження заробітної плати на час воєнного стану, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону про відпустки, на будь-який термін.

10.03.2025 працівникові відкрито листок тимчасової непрацездатності: як його нарахувати при відпустці за власним бажанням з 21.02.2025 до 09.10.2025?

Середню зарплату для оплати днів тимчасової непрацездатності працівника обчислюють відповідно до норм Порядку №1266.

Суму допомоги з тимчасової непрацездатності (яку фінансує ПФУ) й оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом роботодавця обчислюють множенням суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів непрацездатності за лікарняним.

Середньоденну зарплату обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (в цьому випадку — період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Зверніть увагу: період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період, — якраз і належить до тих самих поважних причин.

Звісно, що й відпустка без збереження зарплати з розрахункового періоду вилучається. Отже, працівник не мав доходів за останні 12 місяців.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин заробітку не мала, середню заробітну плату визначають виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку №1266).

Пунктом 5 Порядку №1266 визначено: якщо середня заробітна плата обчислюється відповідно до п. 28 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається діленням тарифної ставки (посадового окладу) або їх частини (якщо особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру