До оподатковуваного доходу фізособи включається дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, зокрема основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).
Якщо підприємство повідомляє особу про прощення заборгованості, боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Повідомити особу про прощення можна в один із таких способів:
1) надіслати рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
2) укласти відповідний договір;
3) надати повідомлення боржникові під підпис особисто.
І тоді ПДФО та ВЗ сплачує сам працівник-боржник, а також самостійно подає річну декларацію про майновий стан і доходи, у порядку, встановленому ст. 179 ПКУ. Термін подання такої декларації — до 1 травня року, наступного за звітним, згідно з пп. 49.18.4 ПКУ. Термін сплати сум ПДФО та ВЗ, зазначених у декларації, — до 1 серпня року, наступного за звітним (пп. 179.7 ПКУ).
Але підприємство відображає суму прощеного боргу в додатку 4ДФ єдиної звітності, проте утримань та нарахувань податку (суми у графах 4а, 4, 5а та 5) не здійснює.
Позаяк суми прощеного боргу не належать до зарплати (яка включає основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), то ЄСВ на них не нараховується.