Операції з продажу або безоплатної передачі талонів не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ. Реалізація пального для потреб розділу VI ПКУ — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) саме пального, а не талонів.
Якщо підприємство передає лише талони на пальне і фактично не здійснює операцій з реалізації пального, воно не має реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні. Отже, акцизні склади теж не виникають.
Підприємство може вільно проводити операції з талонами, в тому числі передавати їх безкоштовно іншим особам. Оформляють таку передачу актом. Відповідно до Інструкції №291 на субрахунку 203 «Паливо» також обліковують талони на нафтопродукти і газ. Як бачимо, Інструкція №291 пропонує обліковувати право на отримання пального на «матеріальному» рахунку 203. Ми не маємо принципових заперечень щодо цього, адже, крім пального, на ці талони нічого іншого придбати не можна. І власник талона має безумовне право отримати це пальне на АЗС на весь номінал талонів, тож йдеться про 100% ймовірність обміну талонів на пальне.
З огляду на те що відповідно до п. 7 НП(С)БО 9 одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид), то оплачені паливні картки чи талони треба обліковувати окремо від інших видів пального із застосування рахунків третього порядку (наприклад, 2033 «Оплачені паливні картки та талони»).