Уже підписано й офіційно опубліковано Закон про Держбюджет на 2025 рік.
За ним передбачається, що мінімальна заробітна плата становитиме:
— у місячному розмірі: з 1 січня — 8 000 грн;
— у погодинному розмірі: з 1 січня — 48 грн.
А розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом 2025 року становитиме 3 028 грн.
У «ДК» №51/2024 ми вже розглянули нарахування й оподаткування зарплати (як це буде у січні 2025 року). В інших числах журналу проаналізували сплату в 2025 році ЄСВ, єдиного податку та військового збору самозайнятими особами (підприємцями, фермерами й особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність).
А зараз з’ясуємо, як зростання мінзарплати вплине на решту бізнес-показників.
Податок на прибуток
Звісно, на ставку податку на прибуток мінімальна зарплата не впливає. Але від неї залежить окрема податкова різниця, на яку певним платникам податку потрібно буде відкоригувати визначений фінрезультат.
Фінрезультат треба збільшувати на суму товарів та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру, якщо сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного року перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (пп. 140.5.4 ПКУ).
У 2025 році річна вартість цих активів становитиме 200 000 грн.
Штраф за неподання та за помилки у звіті про підзвітні рахунки
Неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог статті 39-3 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п. 118-1.4 ПКУ).
Тож у 2025 році такий штраф становитиме 800 000 грн.
Несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки або несвоєчасне подання фінансовим агентом виправленого звіту про підзвітні рахунки на вимогу контролюючого органу з порушенням установлених строків тягне за собою накладення штрафу у 0,5 розміру МЗП (4 000 грн у 2025 році), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше ніж 100 розмірів МЗП.
Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки та виправлення помилок у раніше поданому звіті. Це передбачено п. 118-1.3 ПКУ.
Подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з неповними або недостовірними відомостями чи помилками тягне за собою накладення штрафу у 0,5 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році 4 000 грн) (п. 118‑1.4 ПКУ).
Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не у повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на такий запит контролюючого органу тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт. Тобто штраф у 2025 році становитиме 40 000 грн (п. 121.2 ПКУ).
Штраф за ненадання відповіді на запити ДПС
За ненадання відповіді на запит, неподання або подання не у повному обсязі платником податків, фінансовим агентом чи іншою особою документів або іншої інформації на запит ДПС накладається штраф в 1 розмір мінзарплати (у 2025 році — 8 000 грн) за кожен такий факт (п. 121.2 ПКУ).
Надання нерезидентом е-послуг без реєстрації платником ПДВ
Надання особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізособам, у тому числі фізособам-підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, призведе до фінштрафу в 30 МЗП (у 2025 році — 240 000 грн) (п. 117.5 ПКУ).
Авансовий внесок з податку на прибуток для обмінників
З 2023 року обмінники мають сплачувати аванс з податку на прибуток.
Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі (пп. 141.13.2 ПКУ):
а) 3 МЗП за кожен пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, кількість населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними кількості наявного населення України (у 2025 році — 24 000 грн);
б) 1 МЗП за кожен пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів (у 2025 році — 8 000 грн).
Туристичний збір
Згідно з пп. 268.3.1 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:
— до 0,5% — для внутрішнього туризму;
— до 5% — для в’їзного туризму
від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Отже, зростання розміру мінімальної зарплати станом на 01.01.2025 призведе і до зростання максимального розміру туристичного збору. Максимальний розмір за добу на 1 особу становитиме:
— до 40 грн — для внутрішнього туризму;
— до 400,00 грн — для в’їзного туризму.
Але, як і раніше, фактичний розмір туристичного збору на територіях кожної громади мають встановити місцеві ради.
Податок на нерухомість
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (пп. 266.5.1 ПКУ).
Отже, за 2025 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за максимальною ставкою: 8 000 х 1,5% = 120,00 грн. Але якою реально буде ця ставка на території певної територіальної громади (вона може бути й меншою), встановлює місцева рада.
Транспортний податок
До об’єкта оподаткування належатимуть легкові авто, у яких (пп. 267.2.1 ПКУ):
— від дати випуску минуло не більше ніж 5 років;
— середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня (у 2025 році — це 8000 грн х 375 = 3 000 000 грн).
Нагадуємо, що ця середньоринкова вартість визначається Мінекономіки за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року. Дізнатися про неї можна буде на сайті Мінекономіки, де вона регулярно оновлюється.
Збір за паркування
Ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (пп. 268-1.3.1 ПКУ). Таким чином, у 2025 році максимальний розмір ставки цього збору за 1 кв. м становитиме: 8 000 х 0,075% = 6 грн.
Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства
За новим Законом про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 200 мінімальних зарплат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Тож у період дії мінімальної зарплати у розмірі 8 000 грн мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становитиме 1 600 000 грн.
Плата за ліцензії
Для ліцензіатів, які планують отримати ліцензії на право роздрібної/оптової торгівлі підакцизними товарами, зберігання пального, встановлено розміри плат, які залежать від розміру МЗП (п. 1 ст. 51-53 розділу VII Закону №3817). Далі на підставі даних ДПС наведемо, якими вони будуть з 1 січня 2025 року. А саме:
1) виключно щоквартальна плата (див. таблицю 1):
2) виключно щорічна плата (див. таблицю 2).
Таблиця 1
Розмір квартальної плати за ліцензії на алкоголь, тютюн й пальне
| Вид торгівлі | Вид підакцизних товарів | Розмір квартальної плати, грн (з розрахунку 1 мін. з/п = 8 000 грн) | ||
| на 1 РРО/ПРРО | на місце торгівлі/зберігання | за ліцензію | ||
| роздрібна | алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) | 3 000 | — | — |
| сидром та перрі (без додавання спирту) | — | 300 | — | |
| тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах | — | 700 | — | |
Таблиця 2
Розмір річної плати за ліцензії на алкоголь, тютюн і пальне
| Вид торгівлі/зберігання | Вид підакцизних товарів | Розмір річної плати, грн. (з розрахунку 1 мін. з/п = 8 000 грн) | ||
| на 1 РРО/ПРРО | на місце торгівлі/зберігання | за ліцензію | ||
| роздрібна | пальне | — | 2 800 | — |
| оптова | спирт етиловий, спиртові дистиляти | — | — | 680 000 |
| алкогольні напої, крім сидру та перрі (без додавання спирту) | — | — | 680 000 | |
| алкогольні напої, для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива | — | — | 36 000 | |
| алкогольні напої без додавання спирту (вина виноградні, вина плодово-ягідні, напої медові), вироблені з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження | — | — | 40 000 | |
| сидр та перрі (без додавання спирту) | — | — | 1 200 | |
| тютюнові вироби | — | — | 680 000 | |
| рідини, що використовуються в електронних сигаретах | — | — | 1 200 | |
| пальне, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним | — | — | 6 400 | |
| пальне, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним | — | — | 16 000 | |
| зберігання | загальне | — | 1 200 | — |
| виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки | — | 800 | — | |
| виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в ємностях та/або споживчій тарі (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), за умови що місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно | плата за ліцензію не справляється | |||
Штрафи за порушення законодавства з праці
Про те, що фінансову відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства встановлено у вигляді штрафів, розмір яких прив’язаний до розміру місячної мінімальної зарплати, ми зазначали у своїх новинах та статтях доволі часто.
Це встановлює ст. 265 КЗпП. Протягом 2025 року розміри штрафів не змінюватимуться, бо МЗП установлено на весь рік (див. таблицю 3).
Таблиця 3
Розмір штрафів за порушення законодавства з праці
| Вид порушення | Розміри штрафів з 1 січня 2025 року |
| Неоформлені працівники та зарплата «у конвертах» | 10 мінзарплат (80 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І — ІІІ груп — попередження; 30 мінзарплат (240 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, — за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 3 мінзарплати (24 000 грн) |
| Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» | 16 мінзарплат (128 000 грн) |
| Порушення строків виплати зарплати | 3 мінзарплати (24 000 грн) |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 2 мінзарплати (16 000 грн) за кожного працівника |
| Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам | 4 мінзарплати (32 000 грн) за кожного працівника. А до роботодавців-«єдинників» І — ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження |
| Інші порушення трудового законодавства | 1 мінзарплата за кожне порушення (8 000 грн); 2 мінзарплати (16 000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення |
Утім, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону №2136).
Середня зарплата як критерій бронювання
Для приватних підприємств установлено обов’язковий критерій — нарахована середня зарплата за останній квартал. Вона має бути не менше ніж 2,5 МЗП (20 тис. грн у 2025 році).