Річний перерахунок ПДВ за 2024 рік

Хто проводить річний перерахунок ПДВ

Для того щоб зрозуміти, кому і, головне, для чого потрібен перерахунок ПДВ, нагадаємо загальні правила.

Перерахунок ПДВ роблять лише для того, щоб податковим зобов’язанням відкоригувати податковий кредит, яким ви скористалися.

Усього є чотири варіанти.

Варіант перший: ви здійснюєте лише ті операції, які оподатковуються ПДВ. Вам перерахунок ПДВ робити не потрібно, у вас весь податковий кредит коригуванню не підлягає, і ви ним користуєтесь абсолютно правомірно! І це вже не залежить від ставки ПДВ, за якою вони оподатковуються. Навіть якщо ви застосовуєте нульову ставку ПДВ, такі операції у цьому випадку однаково є оподатковуваними. 

Варіант другий: усі операції, які ви здійснюєте, звільнені від ПДВ. Вам перерахунок ПДВ теж робити не потрібно. Бо за п. 198.5 ПКУ в тому самому податковому звітному періоді, в якому ви скористалися податковим кредитом, ви визнали податкове зобов’язання на таку саму суму.

Варіант третій: у вас частина операцій оподатковувані, а частина — неоподатковувані. Але ви чітко можете визначити, яка сума податкового кредиту належить до неоподатковуваних операцій. І ви на цю суму теж визнали податкове зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Тому вам податковий перерахунок робити також не потрібно.

Варіант четвертий: у вас частина операцій оподатковувані, а частина — неоподатковані. І частина податкового кредиту належить до товарів, послуг, які дають вам змогу здійснювати обидва ці види діяльності. Саме для того щоб порахувати ту частку податкового кредиту, яка належить до неоподатковуваних операцій, і треба застосувати формулу, встановлену ПКУ. А наприкінці року — порахувати цю частку ще раз. І за наслідками розрахунків визнати податкове зобов’язання. Про це ми докладніше розповімо нижче. А зараз наголосимо на тому, що річний перерахунок ПДВ роблять лише ті, хто протягом року вже коригував податковий кредит за ст. 199 ПКУ.

Отже, необхідність річного перерахунку ПДВ випливає з норм ст. 199 ПКУ.

Якщо товари (послуги, необоротні активи), придбані платником ПДВ, протягом року використовувалися в оподатковуваних та неоподатковуваних видах діяльності, то платник податку за підсумками календарного року перераховує частку використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПКУ).

Іншими словами, річний перерахунок ПДВ роблять платники податку, які використовують придбані з ПДВ товари (послуги, необоротні активи) одночасно частково в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних, звільнених чи таких, що не є госпдіяльністю підприємства, і при цьому не можуть розмежувати використання цих товарів (послуг, необоротних активів) між своєю оподатковуваною та неоподатковуваною діяльністю.

Прикладом оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій на одному підприємстві може бути діяльність страхової компанії, що надає послуги страхування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, й одночасно отримує дохід від надання в оренду частини приміщень, що оподатковується ПДВ за ставкою 20%.

Найпоширенішими прикладами товарів (послуг, необоротних активів) подвійного призначення можуть бути комунальні послуги (опалення, водопостачання, електроенергія), послуги зв’язку, Інтернету, оренди й інші загальновиробничі або адміністративні витрати, за якими формується податковий кредит з ПДВ та які використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.

Хто може не проводити річний перерахунок ПДВ

Річний перерахунок з ПДВ не проводять для нижченаведених неоподатковуваних або звільнених операцій (п. 199.6 ПКУ):

— реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юросіб (пп. 196.1.7 ПКУ);

— постачання товарів або послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету (пп. 197.1.28 ПКУ);

— постачання товарів та послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги (п. 197.11 ПКУ);

— здійснення операцій за оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі (п. 197.24 ПКУ).

Увага: якщо вся діяльність звільнена від ПДВ чи не є об’єктом оподаткування або платник ПДВ може чітко виокремити й розмежувати призначення придбаних активів — до якої саме діяльності вони належать, оподатковуваної чи ні, тоді річний перерахунок робити не потрібно.

Крім того, якщо товари (послуги, необоротні активи) подвійного призначення були придбані без ПДВ, тобто у неплатників ПДВ, то й податкового кредиту немає, тобто бази для розподілу немає.

Процедура річного перерахунку ПДВ

Насамперед нагадаємо: якщо придбані ТМЦ використовуються у неоподатковуваній діяльності, в операціях, звільнених від оподаткування, в операціях, що здійснюються платником податку в межах його балансу та в операціях, що не є його госпдіяльністю, то він визнає податковий кредит у повній сумі, але потім нараховує компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ на цю саму суму й реєструє відповідну податкову накладну (п. 198.5).

Тож, якщо придбані та/або виготовлені товари (послуги, необоротні активи) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг, необоротних активів) в неоподатковуваних операціях (п. 199.1).

Тепер перейдемо безпосередньо до процедури перерахунку:

1. Платник ПДВ повинен визнати податковий кредит за зареєстрованою податковою накладною, тобто у повному обсязі.

2. Цього самого місяця платник ПДВ нараховує податкове зобов’язання, корегуючи таким чином визнаний податковий кредит. Але не на всю суму податкового кредиту, а лише на його частку! Вона визначається як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей самий попередній календарний рік.

Оподатковувані та неоподатковувані операції для розрахунку частки

Оподатковувані операції — це операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ:

— за основною ставкою 20%;

— за ставкою 7%;

— за ставкою 0%;

— за ставкою 14%.

Отже, неоподатковувані операції — це решта операцій, що не належать до оподатковуваних.

Тобто якщо таке коригування вже було у попередньому році, то наприкінці такого попереднього року було проведено річний перерахунок зазначеної частки. Визначена у відсотках величина з грудневої декларації попереднього року застосовується протягом поточного календарного року.

А якщо у попередньому році такого коригування не було? Згідно з п. 199.3 ПКУ, платники податку, які протягом попереднього календарного року не мали неоподатковуваних операцій, а почали здійснюватися їх лише у звітному періоді, а також новостворені платники податку робитимуть розрахунок частки використання товарів (послуг, необоротних активів) в оподатковуваних операціях на підставі фактичних обсягів постачання за перший звітний податковий період. Для цього розрахунку (як першого за рік, так і річного перерахунку) потрібно скласти додаток 6 до декларації з ПДВ.

Як скласти додаток 6 (Д6)

Таблицю 1 додатка 6 (Д6) заповнюють за такими рядками:

— рядок 1 — платники, які здійснюють розрахунок з урахуванням частки за попередній календарний рік (п. 199.2 ПКУ);

— рядок 2 — новостворені платники і ті, хто минулого року неоподатковуваних операцій не мав (п. 199.3 ПКУ);

— рядки 3.1 — 3.3 —платники, які здійснюють розрахунок відповідно до п. 199.4 ПКУ.

У графах 4 і 5 додатка 6 (Д6) зазначають обсяги постачання (без ПДВ), зокрема:

— у графі 4 — загальний обсяг постачання, визначений як сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3, 5 та 7 колонки А декларації з ПДВ й усіх уточнюючих розрахунків;

— у графі 5 — обсяг постачання оподатковуваних операцій, а саме сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 3 та 7 колонки А декларації з ПДВ й усіх уточнюючих розрахунків.

У графах 6 і 7 додатка 6 (Д6) наводять частку використання товарів/послуг, необоротних активів:

— у графі 6 — в оподатковуваних операціях, що визначається множенням значення графи 5 на 100%, поділене на значення графи 4;

— у графі 7 — в неоподатковуваних операціях, що визначається як різниця 100 та значення графи 7.

У таблиці 2 додатка 6 заповнюють інформацію за п. 199.1 ПКУ:

— у графах 2 та 3 — дата і номер зведених податкових накладних;

— у графах 3 та 4 — дата і номер РК;

— у графах 6 — 8 — обсяги постачання, які підлягають коригуванню;

— у графах 9 — 11 — сума ПЗ з ПДВ, яка збільшуватиметься або зменшуватиметься.

3. На підставі проведеного розрахунку нараховують компенсуюче податкове зобов’язання, яке відповідає частці використання ТМЦ подвійного призначення в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ).

4. Щомісяця на нараховане компенсуюче податкове зобов’язання впродовж 20 календарних днів наступного місяця реєструється зведена податкова накладна (п. 201.10 ПКУ).

Коли проводять річний перерахунок ПДВ

Платник ПДВ проводить перерахунок за підсумками календарного року, тобто відображає його наслідки у декларації за грудень.

Але якщо він втрачає статус платника ПДВ, у тому числі за рішенням суду, протягом року, то такий перерахунок частки робить виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 199.4 ПКУ).

Як скласти зведену ПН

Стосовно заповнення зведеної податкової накладної наголосимо на таких моментах:

— код ознаки «2»;

— у номенклатурі зазначають, що вона складена за п. 199.1 ПК;

— тип причини один із таких:

— «08» (не є об’єктом оподаткування ПДВ);

— «09» (звільнення від оподаткування ПДВ);

— «04» (постачання у межах балансу для невиробничого використання);

— «13» (використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності);

— умовний ІПН отримувача «600000000000»;

— найменування отримувача — власна назва платника податку.

5. Після закінчення поточного року, коли стають відомі дані щодо обсягів неоподатковуваної діяльності поточного року, розрахований за попередній рік відсоток розподілу уточнюють.

6. На завершальному етапі, на основі вже уточненого відсотка розподілу, перераховують суму компенсуючого податкового зобов’язання з податку на додану вартість та складають і реєструють спеціальні розрахунки коригування до податкової накладної, якими проводиться коригування до раніше зареєстрованих упродовж року податкових накладних із компенсуючими зобов’язаннями (п. 199.4 ПКУ).

Як скласти розрахунки коригування

Стосовно розрахунку коригування після перерахунку ПДВ наголосимо на таких моментах:

— код ознаки зведеної ПН — «2»;

— тип причини — «09» («Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ»);

— підлягає реєстрації: постачальником (продавцем) — відмітка «Х»;

— дата складання — не пізніше 31 грудня 2022;

— умовний ІПН отримувача — «600000000000»;

— отримувач — власна назва платника податку;

— податковий номер покупця — не заповнюють;

— код причини коригування — «202» («Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ»);

— номенклатура — зазначають «вхідні» ПН, за якими була складена відповідна зведена ПН, що коригується, тобто їхні дати та порядкові номери;

— у графах 13 та 14 — зі знаком «-» наводять відповідно значення граф 10 та 11 зведеної податкової накладної, що коригується;

— додають новий рядок із виправленими показниками та новим черговим порядковим номером. Зі старим («мінусовим») рядком він має бути в одній групі;

— графи 4.1, 4.2, 4.3, 6 — 12, 15 — залишаються порожні.

7. Результат коригування вносять до рядка 4.1 декларації з ПДВ.

Відповідальність за непроведення розрахунку та нереєстрацію РК

Якщо перерахунок ПДВ не проводити, штрафні санкції за це не передбачені. Але!

У разі проведення коригування податкового зобов’язання з ПДВ під час перевірки може виникнути заниження податку, а отже, штраф і пеня. Крім того, за порушення п. 199.4 ПКУ на платника податків може бути накладено адмінштраф.

Що ж до нереєстрації РК, то згідно з п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлюється у розмірі:

— 2% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

— 5% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

— 10% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

— 15% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

— 25% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Бухоблік результатів річного перерахунку ПДВ

І наостанок розглянемо, як відобразити проведений річний перерахунок у бухобліку (див. таблицю).

Таблиця

Бухгалтерський облік наслідків річного перерахунку ПДВ