Звернення до лікаря фіксується створенням медичного висновку. Лікар може звільнити працівника від обов’язку працювати через тимчасову непрацездатність. Але скористатися таким правом чи ні, вирішує працівник самостійно.
Частиною 1 ст. 12 Закону №1105 визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) (ч. 1 ст. 15 Закону №1105).
Отже, якщо працівник під час лікарняного перебував на роботі, за що отримав зарплату, яка підтверджується табелем та відомостями про нарахування та виплату, то допомога по тимчасовій непрацездатності не призначається. Позаяк лікарняний — це допомога працівникові за невідпрацьований час, й одночасне отримання зарплати і допомоги чинним законодавством не передбачено.
Тож якщо працівник звернувся до лікаря через погане самопочуття, але наступного дня вийшов на роботу, бо вирішив не використовувати лікарняний повністю, то підтвердженням того, що він працював, є табель та нарахована йому зарплата.
При цьому після отримання е-лікарняного роботодавцю варто попросити працівника написати пояснювальну записку на кшталт:
«Я (ПІБ), такого-то числа (дата) звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня почувався вже набагато краще і тому вирішив не користуватися правом на лікарняний…».
На підставі наданої працівником пояснювальної записки оформлюється рішення/протокол/наказ відповідно до того, хто є відповідальним: уповноважена особа/комісія/директор про відмову у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності, приблизно такого змісту: «Керуючись ч. 1 ст. 15 Закону №1105, НАКАЗУЮ: відмовити ім’я та прізвище працівника, його посада, у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності за електронним лікарняним №.. від.. у зв’язку з відсутністю втрати заробітку (доходу). Підстава: заява ім’я та прізвище працівника від..., табель обліку робочого часу, відомість виплати зарплати».
Оформлення всіх вищенаведених документів є підставою для відмови роботодавця в оплаті лікарняного працівнику.
Рішення/протокол/наказ є підставою і для відмови в наданні допомоги за перші п’ять календарних дні коштом роботодавця і для відмови у виплатах починаючи з 6 дня коштом ПФУ.