До складу загального місячного доходу платника податку, що оподатковується ПДФО, включається дохід, отриманий як додаткове благо (п. 164.17 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку з об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ. Тобто під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де:
— К — коефіцієнт;
— Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Отже, у разі виплати платникові податку додаткового блага у негрошовій формі базою оподаткування ПДФО осіб є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінам, помножена на коефіцієнт (у 2024 р. — 1,219512).
При цьому застосування натурального коефіцієнта для військового збору не передбачено (п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тобто базою оподаткування військовим збором є вартість доходу в негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, без урахування натурального коефіцієнта.
Позаяк натуральний коефіцієнт застосовують для визначення бази оподаткування ПДФО, то у разі надання особі доходів у негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а та 3 відображають з урахуванням натурального коефіцієнта, у графах 4 та 4а — суму утриманого/сплаченого ПДФО зі суми, зазначеної у графах 3а та 3 додатка ф. 4ДФ за ознакою доходу «126». А от у графах 5а та 5 додатка 4ДФ фіксують утриману/сплачену суму ВЗ з вартості доходу у негрошовій формі без урахування зазначеного коефіцієнта.