У таблиці 1 наведемо мету інвентаризації ОЗ.
Таким чином, інвентаризація ОЗ не лише допомагає зрозуміти, яке майно компанія має та як воно використовується, а й забезпечує актуальність його вартісної оцінки у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
Інвентаризацію нематеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій проводять подібно до інвентаризації ОЗ.
Таблиця 1
Для чого інвентаризують ОЗ
Мета інвентаризації | Пояснення |
Перевірити наявність | Порахувати всі основні засоби компанії (будівлі, обладнання, транспорт тощо) Переконатися, що всі наявні основні засоби відображені в обліку |
Знайти розбіжності | Порівняти фактичну кількість основних засобів із даними у бухгалтерських документах Виявити надлишок або нестачу основних засобів |
Оцінити стан | Знайти основні засоби, які частково зносилися або застаріли Виявити обладнання чи інші основні засоби, які не використовуються |
Перевірити правильність обліку | Знайти об’єкти, які вважаються основними засобами, але не відповідають критеріям їх визнання |
Вирішити питання переоцінки | Визначити, чи відповідає балансова вартість основних засобів їх реальній ринковій вартості Ухвалити рішення про необхідність переоцінки основних засобів, якщо їх реальна вартість істотно відрізняється від облікової |
Строки амортизації
За загальним правилом інвентаризацію ОЗ (обліковуються на рахунку 10, 11) перед складанням річної фінансової звітності проводять у період трьох місяців (п. 10 розд. І Положення №879). Тобто з жовтня до грудня.
Це означає, що провести фактичну перевірку стану ОЗ можна на будь-яку дату в періоді трьох місяців. Наприклад, 21 жовтня, 15 листопада, 25 грудня тощо.
Але для окремих ОЗ установлено інші строки:
— до двох місяців для незавершених капітальних інвестицій (залишки на рахунку 15);
— до тимчасового вибуття з підприємства об’єктів основних засобів, зокрема автомобілів, морських й річкових суден, які відбудуть у тривалі рейси, які на дату інвентаризації перебуватимуть поза підприємством;
— один раз на три роки (крім держпідприємств) для земельних ділянок, будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів;
— для інструментів, приладів, інвентарю (меблів) — щороку обсягом не менше ніж 30% усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням інвентаризацією зазначеного майна протягом трьох років;
— для музейних цінностей — у строки, встановлені Мінкультури;
— для дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, — одночасно з інвентаризацією цих активів.
Про строки інвентаризації бібліотечних фондів див. у п. 10 розд. І Положення №879.
Порядок інвентаризації ОЗ
Особливості інвентаризації ОЗ наведено у п. 1 розд. ІІІ Положення №879. Рекомендуємо уважно прочитати ці норми і керуватися ними під час інвентаризації. А нижче наведемо тільки основну інформацію, яка зорієнтує в цьому питанні.
Перед інвентаризацією перевіряють наявність і стан технічних паспортів та документів на ОЗ, включаючи ті, що перебувають в оренді або на зберіганні. Виявивши у документах помилки, вносять виправлення.
Інвентаризаційний опис складають за об’єктами ОЗ або їхніми групами, окремо для кожної відповідальної особи. Однотипні об’єкти з однаковими характеристиками та вартістю, що надійшли одночасно і щодо яких ведеться груповий облік, зазначають в описі за назвою і кількістю. Так само можуть складати описи інших необоротних активів з урахуванням цих правил.
ОЗ вносять до інвентаризаційного опису із зазначенням назви за призначенням об’єкта, інвентарного та заводського номерів, року випуску, вартості, зносу і строку використання. Якщо об’єкт після реконструкції змінив призначення, в описі фіксують його нову назву. Виявивши зміни у вартості після ремонтів або часткової ліквідації, в описі зазначають ці зміни. Для машин і техніки перевіряють заводські номери, а для багаторічних насаджень — наводять площу, кількість дерев або кущів. Для нерухомості перевіряють документи, що підтверджують право власності.
Якщо під час інвентаризації виявляються придатні для використання ОЗ із нульовою залишковою вартістю, інвентаризаційна комісія передає відповідну інформацію керівникові підприємства.
Якщо виявлено об’єкти, що не стоять на обліку або даних про них немає, до інвентаризаційного опису вносять інформацію, наприклад, для будівель: призначення, матеріали, з яких вони побудовані, об’єм, площа, кількість поверхів, підвалів, рік побудови тощо. Оцінюють такі об’єкти за їхньою справедливою вартістю.
ОЗ, які перебувають на ремонті на інших підприємствах, включають до інвентаризаційного опису на основі документів про їх передачу в ремонт.
Інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) перевіряє правильність присвоєння інвентарних номерів.
На ОЗ, які не придатні до використання і не підлягають ремонту, складають окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин непридатності. Списують такі об’єкти згідно із законодавством.
Дозволяється складати групові інвентаризаційні описи для малоцінних необоротних матеріальних активів, виданих працівникам для особистого користування, із зазначенням відповідальних осіб. Вони мають поставити підпис в інвентаризаційному описі.
Білизну, постільні речі, одяг і взуття одного типу, близькі за розмірами, матеріалом та ціною, вносять до інвентаризаційного опису загальною кількістю із зазначенням номенклатурних номерів. Спецодяг і столову білизну, відправлені на прання або ремонт, фіксують в описі на підставі накладних чи квитанцій від постачальника послуг.
Інвентаризацію бібліотечних фондів оформлюють груповими інвентаризаційними описами. Під час цього процесу виявляють помилки у шифруванні, розстановці фонду, оформленні видачі документів, а також перевіряють заборгованість користувачів перед бібліотекою. Також знаходять дублетні документи: ті, що не відповідають профілю бібліотеки, або ті, що потребують ремонту. Якщо документа немає, його шукають протягом строку, встановленого правилами бібліотеки, але не більше ніж рік.
Документальне оформлення інвентаризації необоротних активів
Інвентаризацію ОЗ можна оформити Інвентаризаційним описом необоротних активів за формою, затвердженою Наказом №572 (див. зразок складання). Або розробити власну форму, взявши за зразок наведену вище чи форму Інвентаризаційного опису основних засобів (№Инв-1, затверджена Постановою №241).
Те саме щодо звіряльної відомості: можна користуватися формою, затвердженою Наказом №572, або розробити власну форму за зразком форми, затвердженої Наказом №572 чи Постановою №241 (№Инв-18).
На відміну від ОЗ, для інвентаризації НМА застосовують Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма №НА-4, затверджена Наказом №732). Окремої форми звіряльної відомості для НМА не затверджено. Тому, на наш погляд, можна створити власну форму, взявши за зразок одну з форм звіряльної відомості для ОЗ.
Для незавершених капітальних інвестицій форми окремого інвентаризаційного опису та звіряльної відомості не встановлено. Тому застосовують ті самі форми, що й для інвентаризації ОЗ чи НМА.
Особливості інвентаризації НМА
Інвентаризація нематеріальних активів проводиться подібно до ОЗ, але має певні особливості, описані у п. 2 розд. ІІІ Положення №879. Рекомендуємо уважно прочитати ці норми і керуватися ними під час інвентаризації. А нижче наведемо тільки основну інформацію, яка зорієнтує в цьому питанні.
Під час інвентаризації НМА їх наявність перевіряють за документами, які підтверджують право власності. Також перевіряють, чи правильно вони були обліковані.
В інвентаризаційний опис записують назву, характеристику, призначення НМА, дату придбання, початкову вартість, суму амортизації, строк використання, кількість і вартість активів. Опис складають за окремими об’єктами або групами активів і для кожної відповідальної особи окремо. Якщо виявляються зайві нематеріальні активи, їх записують в інвентаризаційний опис із необхідними даними. Оцінюють за справедливою вартістю. Державні організації оцінюють активи інтелектуальної власності, що належать державі або були придбані за державні кошти, відповідно до законодавства.
Інвентаризація незавершених капітальних інвестицій
Особливості інвентаризації незавершених капітальних інвестицій наведено у п. 3 та пп. 4.6 розд. ІІІ Положення №879. Наведемо основні положення.
Наявність і обсяг незавершених капітальних інвестицій перевіряють під час інвентаризації, оглядаючи їх на місці.
В інвентаризаційному описі незавершених капітальних інвестицій зазначають назву об’єкта, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами та обладнанням.
Для об’єктів, які фактично введені в експлуатацію, але не мають належних документів або завершені, але не введені в дію, складають окремий інвентаризаційний опис. У ньому деталізують причини затримки введення в експлуатацію.
Для об’єктів, будівництво яких зупинене, та проєктних робіт, що не реалізовані, складають окремі інвентаризаційні описи. У них описують характер виконаних робіт, їхню вартість за кошторисом і причини зупинення будівництва. Списують витрати за чинним законодавством.
Під час інвентаризації перевіряють наявність обладнання, переданого для монтажу, якщо роботи ще не почалися, а також стан законсервованих і призупинених будівельних об’єктів, розробок та нематеріальних активів. Для них складають окремий інвентаризаційний опис.
На незакінчений ремонт будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об’єктів складають окремий інвентаризаційний опис, в якому уточнюють найменування об’єкта, що ремонтується, опис та відсоток виконаних робіт.
Зразок
Наслідки інвентаризації ОЗ у бухгалтерському обліку
Оприбуткування надлишків ОЗ, виявлених інвентаризацією.
Якщо це справді «знайдені» ОЗ, не результат облікової помилки, оприбуткувати потрібно таким чином.
Згідно з нормами п. 4 розд. ІV Положення №879 виявлені під час інвентаризації ОЗ оприбутковують зі збільшенням доходів майбутніх періодів. Причому відповідно до пп. 1.5 розд. ІІІ Положення №879 оцінюють виявлені об’єкти за справедливою вартістю. Тобто виявлені надлишки ОЗ відображають бухгалтерським проведенням:
— Д-т 10 К-т 69 — за справедливою вартістю.
Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 НП(С)БО 7).
Надалі оприбутковані ОЗ у загальному порядку амортизуються, і пропорційно до нарахованої амортизації визнається дохід від оприбуткованих ОЗ:
— Д-т 23, 91, 92 тощо К-т 13 — нараховано амортизацію;
— Д-т 69 К-т 745 — визнано дохід від оприбуткованих ОЗ, пропорційно до нарахованої амортизації.
ПДВ на оприбутковані надлишки ОЗ не нараховують, бо така операція не є операцією постачання. У платника податку на прибуток податкових різниць для оприбуткованих надлишків ОЗ немає. У платника ЄП групи 3 оприбутковані надлишки можуть збільшувати оподатковуваний дохід. Наприклад, таку думку читаємо в ІПК ДФСУ від 23.07.2019 №3418/6/99-99-12-02-03-15/ІПК. Хоча, на наш погляд, ПКУ не містить норми, за якою надлишки включають до оподатковуваного доходу платника ЄП групи 3.
Списання нестачі ОЗ, виявлених інвентаризацією.
Об’єкт основних засобів вилучають із активів (списують з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом (п. 33 НП(С)БО 7).
Нестачу цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списують з балансу та відносять на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. Якщо винних осіб не встановлено, нестачу або втрати зараховують на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством (п. 4 розд. ІV Положення №879).
Нестачу ОЗ, якщо винних осіб установлено, відображають проведеннями, показаними у таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерські проведення нестачі ОЗ
Д-т | К-т | Зміст операції |
13 | 10 | Списання суми нарахованого зносу об’єкта ОЗ |
976* | 10 | Списання залишкової вартості об’єкта ОЗ |
976** | 641 | Нарахування ПЗ з ПДВ платниками ПДВ |
*Одночасно суму нестачі зараховують на субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 відображають після встановлення винуватців із одночасними записами: Д-т 375 К-т 716 — у сумі, яку ті мають відшкодувати. **Списуючи ОЗ унаслідок нестачі, потрібно нарахувати ПДВ за абз. 1 п. 189.9 ПКУ, узявши за базу оподаткування звичайні ціни, але не нижче від балансової вартості. |
Але згідно з абз. 2 п. 189.9 ПКУ норми абзацу першого цього пункту (див. виноску у таблиці 2) не поширюються на випадки, коли:
— основні виробничі або невиробничі засоби ліквідують у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;
— в інших випадках, коли таку ліквідацію здійснюють без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або
— коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих чи невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Наприклад, викрадення може підтверджуватися витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань тощо (див. УПК №673). Таким чином, якщо причиною нестачі ОЗ є викрадення, що підтверджено відповідним чином, то ПДВ не нараховують.
Тож у кожному випадку нестачі потрібно з’ясовувати причини такої нестачі. І якщо причина відповідає випадкам, наведеним в абз. 2 п. 189.9 ПКУ, ПДВ не нараховують.
Якщо нестачу ОЗ виявив платник податку на прибуток, який застосовує податкові різниці, треба у загальному порядку застосувати «амортизаційні» різниці за ст. 138 ПКУ.
Щодо наслідків інвентаризації НМА, капітальних інвестицій, то вони подібні до наслідків щодо ОЗ. Тож окремо ми ці питання не розглядаємо.
Нормативна база
- Наказ №572 — Наказ Мінфіну від 17.06.2015 №572 «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації».
- Наказ №732 — Наказ Мінфіну від 22.11.2004 №732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».
- Положення №879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879.
- Постанова №241 — Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 28.12.1989 №241 «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» (не застосовується на території України згідно з наказом Держстату від 23.08.2023 №249 з 10.11.2023).
- УПК №673 — Узагальнююча податкова консультація щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 №673.